Справа № 510/57/22
Провадження № 2/510/729/22
29.09.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю: секретаря - Березенко С.П.,
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно,
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у її відсутності, про що надали письмові заяви.
Відповідач ОСОБА_4 будучи належним чином сповіщений у судове засідання не явився, відзив на позов, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Представник позивача ОСОБА_5 на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності та без участі позивача, про що надав письмову заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч.4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія ВРАЦС Ренійського районного управління юстиції Одеської області від 02.06.2006р. № 113-03-69; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.06.2006р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.12.2021р.; копія свідоцтва про право власності від 14.04.1995р., зареєстрованого в реєстрі за № 1613; копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.04.1995р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про укладання шлюбі між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копії актів опитування осіб за їх згодою: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; копія оцінки вартості нерухомого майна; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.12.2021р.; копія спадкової справи відкрита після смерті ОСОБА_10 ; копії довідок виконавчого комітету Ренійської міської ради від 18.02.2022р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_11 . За життя йому належав житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі договору будівництва, засвідченого Ренійською нотаріальною конторою 26.08.1958 року за реєстром №2197. ОСОБА_11 заповідального розпорядження на випадок своєї смерті не залишив, а тому спадкування було здійснено за законом. Після смерті ОСОБА_11 право власності на 1/2 частину житлового будинку набуто та оформлено його дружиною - ОСОБА_10 у вигляді її частки у спільній сумісній власності подружжя, на підставі свідоцтва про право власності від 14.04.1995 року за №1613. Право власності на іншу 1/2 частину житлового будинку було розподілено у рівню частках (по 1/6) між його дружиною ОСОБА_10 та двома синами: ОСОБА_6 та ОСОБА_12 . Відтак, після смерті ОСОБА_11 право власності на житловий будинок було розподілено таким чином: дружині ОСОБА_10 - 2/3 частини, синам ОСОБА_6 - 1/6 частини та ОСОБА_12 - 1/6 частини. Вони отримали свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.04.1995р., зареєстрованого в реєстрі за № 1615.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10 . За життя їй належало 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 14.04.1995р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.04.1995р. Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_10 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому, спадкоємство здійснюється за законом.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_10 були її діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_12 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк після смерті матері ОСОБА_10 її син ОСОБА_6 звернувся до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини. За його заявою була відкрита спадкова справа №243/06. Інший спадкоємець ОСОБА_12 після смерті ОСОБА_10 не вчинив жодних дій щодо прийняття спадщини, не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, постійно не проживав із спадкодавцем на момент його смерті, не вступав у володіння та управління спадковим майном, та на спадщину не претендував. Таким чином, ОСОБА_6 вважається таким, що прийняв спадщину у вигляді 2/3 частини житлового будинку, однак не встиг юридично її оформити.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 . За життя йому належало 5/6 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , 1/6 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.04.1995р., 2/3 частини прийняв після смерті матері ОСОБА_10 .
Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_10 не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Тому, спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є сторони по справі: позивач - дружина ОСОБА_1 , відповідачі: син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_2 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Однак, позивач по справі прийняла спадщину з наступних підстав:
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , про що свідчить довідка виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.02.2022р. Таким чином, позивач прийняла спадщину та не заявила про відмову від неї. Відповідачі на спадщину не претендують та не заперечують щоб позивач оформила її на своє ім'я.
Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_6 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого чоловіка і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_6 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Відповідачі не заперечують проти того, щоб вказане майно оформила позивач на своє ім'я, про що надали відповідні заяви.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на 5/6 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков