Справа № 522/16033/21
Провадження № 2/522/561/22
14 жовтня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Гаркуші Є. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначив, що 05 травня 2021 року на електронних торгах, проведених на електронному майданчику ДП «Сетам», ним було придбано квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою одеською державною нотаріальною конторою 15.03.2003 за реєстровим № 7-1196. В указаній квартирі зареєстровані відповідачі, які не бажають добровільно звільнити квартиру і не дають йому доступу до неї. Оскільки відповідачі не є попередніми власниками квартири, що унеможливлює зняття їх з реєстрації місця проживання шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, та унаслідок її реалізації на електронних торгах втратили своє право на проживання та реєстрацію в ній, вважає, що наявні підставі для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки їх проживання у належній йому квартирі порушує його права.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Відзив на позовну заяву від відповідачів до суду не надходив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради надав письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив, що за наявності встановлених чинним законодавством підстав для зняття відповідачів з реєстрації місця проживання, позивач вправі звернутися до Департаменту для отримання відповідної адміністративної послуги, надавши необхідні документи. При цьому зазначив, що станом на дату подання цих пояснень, за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є не позивач, а інша особа.
12.10.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_5 про залучення її до участі у справі як правонаступника позивача, оскільки вона є новим власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2021, укладеного між нею та позивачем.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_5 про залучення до участі у справі як правонаступника позивача відмовлено.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 22.02.2022 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника, у клопотанні позивач позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Представником Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Червинською Н. Є. 19.05.2021 та зареєстрованого в реєстрі за № 130, ОСОБА_1 на підставі акта про проведені електронні торги від 19.05.2021 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_1 на указану квартиру було зареєстровано, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 травня 2021 року, індексний номер 257273113.
Відповідно до довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 25.05.2021, доданої позивачем до позовної заяви, станом на дату її видачі, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації особи 18.10.2005 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації 22.02.2006.
З наданих на запити суду відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідачів слідує, що станом на 02.09.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 18.10.2005 за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою в м. Одесі та Одеській області не значиться.
Відповідно до договору купівлі - продажу від 27.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 13123, ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, передав у власність (продав), а ОСОБА_5 прийняла у власність (купила) квартиру під АДРЕСА_1 . Право власності на указану квартиру за ОСОБА_5 зареєстровано, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 серпня 2021 року, індексний номер - 272203136.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися свою власністю. Право власності є непорушним.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення (квартири чи будинку) вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, що права позивача ОСОБА_1 у даному випадку порушені та підлягають захисту у відповідності до способів, визначених ст. 16 ЦК України, враховуючи ту обставину, що останній на даний час не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а тому не є особою, яка вправі ініціювати питання про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
Також, щодо вимоги про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою, матеріалами справи також встановлено, що остання станом на 02.09.2021 за вказаною адресою зареєстрованою не значиться.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору слід залишити за ним.
Керуючись ст. 12, 76-81, 263, 265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ;
Третя особа: Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, ЄДРПОУ: 38226516, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д.
Повне судове рішення складено 28.10.2022.
Суддя Т. Ю. Федчишена