Справа № 521/16260/22
Номер провадження:1-кс/521/3876/22
31 жовтня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163470000732 від 30.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
Слідчий СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022163470000732 від 30.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, про накладення арешту на майно із забороною розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим слідством встановлено, що 29.10.2022 року до ЧЧ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора 102 про те, що біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 в ході бійки вбили невідомого чоловіка віком приблизно 40 років.
В подальшому при виїзді СОГ Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області на місце події було встановлено, що після святкування хрестини дитини в закладі «Вогонь», що розташований за адресою: м. Одеса, вул .Фабрична 1, компанія осіб, приблизно об 23:00 годині, направилася за адресою АДРЕСА_1 , де громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_2 , перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту, на ґрунті ревнощів та вживання алкогольних напоїв, умисно наніс один удар кулаком своєї руки в область щелепи громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_3 , від якого останній впав на землю та помер на місці.
Крім того встановлено, що померлий ОСОБА_7 перебуває на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції починаючи з 11.12.2019 року, жетон №0128944, звання старший сержант поліції. В органах МВС працює з 18.08.2006 р.
30.10.2022 року в порядку ст. 208 КПК України затримано громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Цебрикове, Роздільнянського району, Одеської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, водія ТОВ «KDK», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , мешкає: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого, та в ході особистого обшуку у якого виявлено та вилучено: куртка чорного кольору;джинси чорного кольору.
Вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні з метою проведення з ним ряду процесуальних дій - судових експертиз, які також у подальшому буде використано в якості доказів.
Завданням арешту вилученого майна, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення.
Метою арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, є збереження речових доказів та відшкодування завданої шкоди.
Виявлені та вилучені предмети по кримінальному провадженню є речовим доказом, так як зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.4 ст.170 КПК України встановлено, що незастосування заборони на використання та розпорядження вказаним майном може призвести до знищення, пошкодження, або втрати майна
Слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутністю.
Власника майна та його захисника було повідомлено про розгляд вказаного клопотання, заперечень від останніх не надходило.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про його задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1,3,4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення; одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, що належить підозрюваному, з метою збереження речового доказу та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022163470000732 від 30.10.2022 року за ч.2 ст.121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на куртку чорного кольору, джинси чорного кольору, які 30.10.2022 року були вилучені під час затримання в порядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_5 , заборонивши розпоряджатися та користуватися цим майном.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий судя ОСОБА_1