Справа № 521/16302/22
Номер провадження:1-кс/521/3885/22
01 листопада 2022 року м.Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням дізнавача СД ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погодженим з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022164470000542 від 29.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
Дізнавач СД ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022164470000542 від 29.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, за фактом підробки посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 03.11.2021 року ТСЦ 6144, на ім'я ОСОБА_4 , а саме шрифт не відповідає вимогам ДСТУ.
Дізнавач просить накласти арешт на посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 03.11.2021 року ТСЦ 6144, на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Частина 1 статті 64-2 КПК України визначає, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно з ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Системний аналіз викладених норм дає підстави слідчому судді дійти висновку, що із клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.
В клопотанні не визначено процесуальний статус особи, на майно якої слідчий просить накласти арешт.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в кримінальному провадженні №12022164470000542 підозра жодній особі не повідомлена.
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що в цьому кримінальному провадженні на час звернення до слідчого судді відсутні підозрювані, а отже майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до ст. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна відповідно до вимог ст. 172 КПК України для усунення недоліків, оскільки клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 64-2, 132, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12022164470000542 від 29.10.2022 року за ч.4 ст.358 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків 72 години з моменту отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1