Справа № 504/3028/22
Провадження № 1-кс/504/386/22
28.10.2022 смт. Доброслав
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, уточнене клопотання слідчого СВ ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202216430000146 від 14.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, -
Слідчий СВ ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 подала до Комінтернівського районного суду Одеської області клопотання, яке в порядку ст. 199 ч. 1 КПК України погоджено прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області про тимчасовий доступ до речей і документів, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202216430000146 від 14.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Прокурор та слідчий подали до суду заяви, якими підтримали клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, з урахуванням уточнень, просили його задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.
Слідчий суддя дослідивши надані матеріали дійшов до наступного висновку:
Повідомлення про підозру у даний час жодній особі не пред'явлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Прокурор та слідчий не довели можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
При зверненні до суду з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів прокурор/слідчий не виконали вимоги ч. 2 ст. 93 КПК, згідно з якою сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових дій), витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Чинне законодавство надає слідчому (прокурору) право одержувати безперешкодно і безоплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості, необхідні у справах про злочин, що знаходяться в провадженні органу досудового розслідування.
В даному конкретному випадку, застосуванням заходу забезпечення кримінального провадження орган досудового розслідування намагається досягти мети, яка саме таким заходам не властива, оскільки у клопотанні порушується питання про тимчасовий доступ до речей і документів з метою збирання доказів.
Слідчий суддя зазначає, що збирання доказів, в тому числі і речових, відбувається через інститут слідчих дій (зокрема, вилучення в ході огляду, проведення обшуку).
У таких випадках неправильне розуміння органами досудового розслідування положень кримінального процесуального закону фактично зумовлює підміну слідчих дій заходом забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
У цьому контексті слідчий суддя звертає увагу прокурора та слідчого, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
В даному випадку відсутні відомості як про направлення, як про отримання адресатом запиту в порядку ч. 2 ст. 93 КПК України, так і вжиття слідчим, прокурором відповідних слідчих (розшукових) дій.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК саме слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 132, 159, 162, 163, 164, 165, 166 КПК України, слідчий суддя, -
Уточнене клопотання слідчого СВ ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202216430000146 від 14.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1