73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"04" вересня 2006 р. Справа № 9/254-АП-06
м.Херсон, зал судового засідання № 322, 9 год. 55 хв.
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Малого комунального підприємства "Вікторія", м.Скадовськ Херсонської області
до Управління Пенсійного Фонду України в Скадовському районі, м.Скадовськ Херсонської області
про зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі до перерахування суми збору на державне пенсійне страхування.
За участю представників сторін:
від позивача -Гонтарук М.М. -представник, дор. від 09.08.2006р.
від відповідача -Сокольченко О.В. -головний спеціаліст-юрисконсульт, дор. №2253/08 від 09.08.2006р.; Тахтай Л.В. -представник, дор. №2303/08 від 01.09.2006р.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі перерахувати суми збору на державне пенсійне страхування.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тими обставинами, що за результатами перевірки МКП “Вікторія» посадовими особами контрольно-ревізійного відділу в Скадовському районі було встановлено і відображено в акті перевірки, що МКП “Вікторія» безпідставно нараховувалось 32% страхових внесків до Пенсійного фонду від заробітної плати працівників, оскільки позивач є платником єдиного податку.
Позивач пояснив, що не виконувати законні вимоги контрольно-ревізійного управління він не має права, а відповідач продовжує наполягати на сплаті МКП “Вікторія» сум внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в попередніх розмірах.
Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає, посилаючись на положення Закону України “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-!У.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 09 год. 30 хв. 04.09.2006р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,
Позивачем - МКП “Вікторія» заявлено позовні вимоги про зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі до перерахування суми збору на державне пенсійне страхування.
Заявлені позовні вимоги грунтуються на акті контрольно-ревізійного відділу в Скадовському районі від 03.02.2006р. №18-17/2 “Про наслідки ревізії використання матеріальних ресурсів МКП “Вікторія».
Проаналізувавши позовні вимоги з положеннями чинного пенсійного законодавства суд дійшов висновку, що позов за заявленим предметом задоволенню не підлягає оскільки позивачем не доведено у чому саме полягає порушення з боку відповідача. Матеріали справи свідчать, що управлінням Пенсійного фонду України в Скадовському районі стосовно позивача не приймалось жодних рішень або вимог про донарахування страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до Закону Украйни «Про збір на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд України є державною установою зі статусом юридичної особи , завданням якої є: облік платників збору на обов»язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі збору та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів фонду.
Надходження коштів до Пенсійного фонду дозволяє повно та своєчасно сплачувати пенсії громадянам України.
Мале комунальне підприємство “Вікторія» обрало особливий спосіб оподаткування - єдиний податок. Спеціальний закон, що регулює відносини, які виникають між суб»єктами загальнообов»язкового державного пенсійного страхування - є Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.03 №1058-ІУ (далі Закон). Виключно його положеннями визначаються, зокрема, принципи та структура система загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають зазначеному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов»язки порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків , стягнення заборгованості за цими внесками.
Цей Закон передбачає перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи, а також залежність розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Також цей Закон передбачає, що фізичні та юридичні особи - суб»єкти підприємницької діяльності (включаючи суб»єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування ) є страхувальниками (роботодавцями) ( для фізичних осіб, які працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру і зобов»язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомозі по тимчасовій непрацездатності страхових внесках та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Згідно ст.14 Закону страхувальниками визначені юридичні особи, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), і які використовують працю фізичних осіб. Для зазначених страхувальників розмір страхових внесків відповідно до Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.97 №400/97-ВР та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.04 №64/8663, Законами України Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та «Про державний бюджет України на 2006 рік», до 31.03.05 становив 32,0%, з 31.03.05 -32,3%, з 01.01.06- 31,8% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Обов»язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески визначено в п.6 ч.2 ст.17 Закону. Згідно ч.б ст.18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до ч.І ст.5 та ч.15 Прикінцевих положень Закону дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини загальнообов»язкового державного пенсійного страхування лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується представником позивача, що МКП «Вікторія»самостійно нараховувало та сплачувло страхові внески до УПФУ в Скадовському районі. Відповідач жодних розрахунків (донарахувань) страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування МКП «Вікторія»не здійснював, тому відсутні правові підстави для зобов»язання УПФУ в Скадовському районі до здійснення перерахунків, ініційованих позивачем.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги за заявленим предметом позову задоволенню не підлягають.
Судові витрати в частині сплати 3 грн. 40 коп. судового збору покладаються на позивача. Суд приймає до уваги той факт, що позивачем при зверненні до суду платіжним дорученням №373 від 06.06.2006р. надмірно сплачено 81 грн. 60 коп. судового збору та роз»яснює, що відповідно до положень ч.2 ст.89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
У судовому засіданні о 09 год. 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В. Ребриста
Постанову складено у повному обсязі 04.09.2006р. о 15 год.30 хв.