Іменем України
31 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №9901/217/19
адміністративне провадження № П/9901/217/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Стеценка С.Г., Данилевич Н.А., Тацій Л.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Приходько Н.І.,
представника відповідача - Ізвєкова К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним повністю рішення Вищої ради правосуддя №1023/0/15-19 від 02 квітня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України»,-
Короткий зміст позовних вимог
1. 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просила:
- визнати протиправним та нечинним повністю рішення Вищої ради правосуддя №1023/0/15-19 від 02 квітня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України».
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення від 02 квітня 2019 року підлягає визнанню нечинним, оскільки внаслідок його прийняття має місце порушення трудового права позивачки, зокрема право на проходження публічної служби на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва.
ОСОБА_1 вказала на грубі процесуальні порушення порядку проведення перевірки поданої на неї скарги, у зв'язку з чим було помилково відкрито дисциплінарне провадження.
Також вважає, що оскаржуване рішення ВРП від 02 квітня 2019 року підлягає визнанню незаконним, оскільки воно прийняте на підставі необґрунтованого рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2018 року № 2476/Здп/15-18 «Про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» та рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2018 року № 2476/Здп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», які оскаржені в передбаченому законом порядку.
Крім того позивачка зазначила, що у засіданні ВРП 02 квітня 2019 року, на якому було прийнято оскаржуване рішення, брали участь члени Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не є членами Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та не приймали участь у голосуванні при прийнятті рішення 01 серпня 2018 року № 2476/Здп/15-18, а також рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18. ОСОБА_1 вважає, що зазначені члени ВРП не мали змоги об'єктивно і безсторонньо дослідити всі матеріали дисциплінарної справи, сформувати власну позицію щодо неї та прийняти рішення за наслідком розгляду подання третьої дисциплінарної палати вищої ради правосуддя.
ОСОБА_1 наголосила на тому, що вона була позбавлена можливості надати пояснення та висловити власну позицію стосовно дисциплінарної справи та прийнятих за результатами розгляду такої справи рішень на засіданні Вищої ради правосуддя, що є грубим процесуальним (процедурним) порушенням.
3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 липня 2019 року задоволено клопотання позивачки та зупинено провадження у справі № П/9901/217/18 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду по справі №11-350сап19 за позовом ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 «Про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
У зв'язку з ухваленням 29 серпня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду постанови по справі №11-350сап19, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2020 року поновлено провадження у справі № П/9901/217/18.
27 лютого 2020 року позивачка повідомила суд, що 05 липня 2019 року між нею та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб та відбулася зміна її прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». На підтвердження зазначених обставин додала до пояснень копію свідоцтва про шлюб від 05 липня 2019 року серії НОМЕР_1 , видане Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
02 березня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ВРП на позовну заяву. Відповідач зазначив, що рішення ВРП від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2018 року № 2476/Здп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, і Велика Палата Верховного Суду постановою від 29 серпня 2019 року по справі № 11-350сап19 вирішила залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1 .
Також відповідач зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято на засідання Вищої ради правосуддя про яке позивачка була повідомлена належним чином та у передбаченому законодавством порядку, однак на засідання не прибула. Оскаржуване рішення було ухвалено повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами, які брали участь у його прийнятті.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2020 року задоволено клопотання позивачки та зупинено провадження у справі № П/9901/217/18 до закінчення перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року по справі № 11-350сап19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя на рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя зід 01 серпня 2018 року № 2476/Здп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
09 серпня 2022 року до суду надійшло клопотання представника ВРП про поновлення провадження у справі, у зв'язку з прийняттям 28 липня 2022 року Великою Палатою Верховного Суду ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року (провадження № 11-350сап19).
19 вересня 2022 року та 21 жовтня 2022 року до суду надійшли клопотання представника позивачки ОСОБА_9 про здійснення розгляду справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26.10.2022 № 1633/0/78-22, у зв'язку з увільненням судді Бевзенка В.М. від виконання обов'язків на період призову на військову службу та відпусткою судді Желтобрюх І.Л., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду здійснено замінено цих суддів на Стеценка С.Г. та Тацій Л.В.
В судовому засідання 31 жовтня 2022 року задоволено клопотання ВРП та поновлено провадження у справі.
Представник Вищої ради правосуддя заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на відсутності порушень під час прийняття оскаржуваного рішення.
4. Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва строком на п'ять років.
Постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2009 року № 1279-VI позивачку обрано суддею цього суду безстроково.
До Вищої ради правосуддя 28 грудня 2017 року, 02 січня, 02 березня та 06 квітня 2018 року (вх. № 1450/0/13-17, 51/0/8-18, 2090/0/8-18, 3146/0/8-18) надійшли скарги:
- адвоката Самойленко А.О. в інтересах ТОВ «Астерс консалт» скарги
- Національного банку України (далі - НБУ),
Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ),
- Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП)
на дії судді Солом'янського районного суду міста Києва Кізюн Л.І. під час здійснення правосуддя у справах № 2-з-376/17 (провадження № 760/27582/17), № 760/120/18 (провадження № 1-кс/760/696/18), № 760/121/18 (провадження № 1-кс/760/697/18).
Скаржники зазначали про істотні порушення суддею Кізюн Л. І. вимог процесуального законодавства (цивільного та кримінального) під час: розгляду питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі № 2-з-376/17 (провадження № 760/27582/17) та ухвалення судового рішення у цій справі від 15 грудня 2017 року; розгляду клопотання ТОВ «Девелопмент еліт» про скасування арешту грошових коштів у кримінальному провадженні № 52016000000000411 від 02 листопада 2016 року (справа № 760/120/18, ухвала від 01 лютого 2018 року); розгляду клопотання ТОВ «Девелопмент еліт» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52016000000000411 від 02 листопада 2016 року (справа № 760/121/18, ухвала від 07 лютого 2018 року).
Наведені порушення, на думку скаржників, полягають у втручанні в господарську діяльність юридичних осіб, указаних в ухвалі судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 15 грудня 2017 року у справі № 2-з-376/17 (провадження № 760/27582/17); умисному або внаслідок недбалості істотному порушенні норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання обов'язків; умисному або внаслідок недбалості незазначенні в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Скаржники просили притягнути суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 липня 2018 року № 2134/3дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за дисциплінарними скаргами адвоката Самойленко А.О. в інтересах ТОВ «Астерс консалт» та НБУ, яку об'єднано з дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 травня 2018 року № 1407/3дп/15-18 за дисциплінарними скаргами НАБУ та САП.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Не погоджуючись з рішенням Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, позивачка оскаржила його до Вищої ради правосуддя.
15 листопада 2018 року Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 прийняла рішення № 3500/0/15-18, яким залишила без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 01 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18.
16 листопада 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (вх. № 9692/0/8-18) про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 листопада 2018 року доповідачем у даній справі визначено члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_11
22 листопада 2018 року член Вищої ради правосуддя ОСОБА_11 за результатами розгляду подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя підготував висновок, яким пропонував звільнити ОСОБА_1 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Розгляд подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України був призначений на 02 квітня 2018 року.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 квітня 2019 року № 1023/0/15-19 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України.
Не погодившись з правомірністю даного рішення ОСОБА_1 звернулась з позовом до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
5. Конституція України.
Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частина 6 статті 126. Підставами для звільнення судді є:
1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я;
2) порушення суддею вимог щодо несумісності;
3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;
4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;
6) порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.
6. Закон України «Про Вищу раду правосуддя» 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.
Частини 1, 2, 5, 6 статті 30. Засідання Вищої ради правосуддя, її органів
1. Засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених законом для проведення закритих судових засідань або цим Законом. Рішення про проведення закритого засідання ухвалюється більшістю від складу Вищої ради правосуддя чи відповідної Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено цим Законом.
2. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.
5. Особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
6. Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Стаття 34. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів
1. Рішення Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом.
2. Рішення органу Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні органу Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом.
3. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради правосуддя, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється.
4. Рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не визначено цим Законом.
5. Члени Вищої ради правосуддя, які не є одночасно членами відповідного органу Вищої ради правосуддя, не можуть брати участі у засіданнях такого органу та ухваленні ним рішення.
6. Резолютивна частина рішення Вищої ради правосуддя, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.
7. За наявності окремої думки члена Вищої ради правосуддя щодо рішення, ухваленого у дисциплінарній справі, або рішення за скаргою на рішення Дисциплінарної палати щодо дисциплінарної відповідальності судді або відповідного органу щодо дисциплінарної відповідальності прокурора, така окрема думка викладається у письмовій формі і додається до матеріалів справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки оголошенню на засіданні не підлягає. Окрема думка оприлюднюється разом із повним текстом рішення.
Частини 1, 3, 6 стаття 56. Звільнення судді з посади за особливими обставинами
1. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.
3. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
6. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.
Стаття 57. Оскарження рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади
1. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом.
2. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
3. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених частиною другою цієї статті, або у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя, на якому було ухвалене рішення.
7. Регламент Вищої ради правосуддя, затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17.
Пункт 17.5. Розгляд питання про звільнення судді починається із доповіді члена Ради, визначеного автоматизованою системою розподілу справ, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені обставини, висновок щодо суті питання.
8. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглядаючи справи, предметом яких є вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суди мають встановити насамперед, чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а також, чи порушує воно права та охоронювані законом інтереси особи.
Колегія суддів звертає увагу, що прийняттю Вищою радою правосуддя оскаржуваного рішення про звільнення позивачки з посади судді передувало винесення Третьою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення від 01 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та рішення Вищої ради правосуддя 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 "Про залишення без змін рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
9. Зазначене рішення Третьої дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя були предметом розгляду Великої палати Верховного Суду, яка постановою від 29 серпня 2019 року по справі № 11-350сап19 вирішила залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 - без змін.
Надаючи оцінку матеріалам дисциплінарної справи щодо позивачки, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Вища рада правосуддя, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Велика Палата Верховного Суду вирішила, що висновок Вищої ради правосуддя про грубе порушення суддею ОСОБА_1 норм процесуального права є належно обґрунтованим, а її дії правомірно кваліфіковано дисциплінарним органом як істотний дисциплінарний проступок.
Таким чином, оскаржуване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких Вища рада правосуддя погодилася з висновком її Третьої Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади.
Також у постанові зазначено, що твердження ОСОБА_1 про необґрунтованість відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарними скаргами адвоката Самойленко А.О. в інтересах ТОВ «Астерс консалт» і НАБУ є безпідставними та спростовуються матеріалами дисциплінарної справи щодо судді ОСОБА_1 .
Передбачені статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» формальні підстави для скасування зазначеного рішення Вищої ради правосуддя - відсутні.
10. Крім того колегія суддів Верховного Суду зазначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 липня 2022 року (провадження № 11-27за20) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначені ОСОБА_1 обставини не можуть вважатися нововиявленими за своєю суттю, не впливають на правильність постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
11. Крім того, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає, що в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (в тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу).
Така правова позиція буда висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2019 року у справі №9901/449/18 (провадження №11-205заі19).
Таким чином, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення відповідача містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
12. Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає, що в контексті даної справи дослідженню підлягає тільки наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя від 02 квітня 2019 року, визначених статтею 57 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Зокрема, Суд має встановити:
1) чи був повноважним склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив оскаржуване рішення;
2) чи підписане рішення всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
3) чи містить оскаржуване рішення посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
13. Стосовно питання про повноважність складу Вищої ради правосуддя, що ухвалював оскаржуване рішення від 02 червня 2018 року, Суд встановив наступне.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена.
При цьому, частина 2 статті 30 цього Закону встановлює, що засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя.
В даному випадку більшість від складу Вищої ради правосуддя становить 11 членів Вищої ради правосуддя.
Відповідно до витягу із протоколу засідання Вищої ради правосуддя 02 квітня 2019 року №24 (а.с. 97) на даному засіданні були присутні 19 членів Вищої ради правосуддя, тобто більшість від її складу, які одноголосно проголосували «за» звільнення позивачки з посади судді. Наявна в матеріалах справи копія оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя свідчить про те, що воно підписане всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь в його ухваленні.
Таким чином, Суд констатує, що спірне рішення ухвалене повноважним складом Вищої ради правосуддя з дотриманням процедури, що відповідає вимогам пунктів 1, 2 частини 2 статті 57 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Аналіз змісту оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя від 02 квітня 2018 року дає підстави для висновку, що воно містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді (пункт 3 частини 6 статті 126 Конституції України) та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків - рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» залишене без змін рішенням Вищої ради правосуддя 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18.
14. Стосовно доводів позивачки, що вона була позбавлена можливості надати пояснення та висловити власну позицію стосовно дисциплінарної справи та прийнятих за результатами розгляду такої справи рішень на засіданні Вищої ради правосуддя 02 квітня 2022 року, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини третьою статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
Згідно з положеннями статті 30 Закону №1798-VIII особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Матеріали справи містять копію листа Вищої ради правосуддя від 21 березня 2019 року № 11131/0/9-19, який адресований судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 про запрошення на засідання Вищої ради правосуддя, до проекту порядку денного якого включено питання про звільнення її з посади судді Голосіївського районного суду міста Києва та яке відбудеться 2 квітня 2019 року о 10 годині.
З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що Вищою радою правосуддя виконано обов'язок щодо належного повідомлення позивачки про засідання вищої ради правосуддя, призначене на 02.04.2019 в порядку, визначеному Законом №1798-VIII.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що за правилами абзацу другого частини третьої статті 56 Закону №1798-VIII про таке засідання в обов'язковому порядку повідомляється суддя. Водночас участь судді у такому засіданні не є обов'язковою, адже його неявка, незалежно від причин, не перешкоджає розгляду питання про його звільнення. Тобто питання про те, чи необхідна участь судді на засіданні (на якому розглядається питання про звільнення судді відповідно до частини третьої статті 56 Закону №1798-VIII), вирішувати буде ВРП. За такого правового регулювання можна підсумувати, що для повторного з'ясування обставин, на яких ґрунтується рішення дисциплінарного органу про вчинення суддею дисциплінарного проступку, участь судді може не вимагатися, бо немає потреби з'ясовувати те, що вже встановлено в установленому законом порядку. Якщо з відомих причин не будуть (не мають) досліджуватися обставини дисциплінарного проступку, поставленого за провину судді, та відомості про дотримання процедури дисциплінарного провадження, то відсутність судді на засіданні з розгляду подання дисциплінарного органу про звільнення останнього з посади, присутність якого диктується винятково необхідністю вторинного дослідження обставин вчинення дисциплінарного проступку, не видається обґрунтовано такою, що порушує право судді на захист.
Крім того матеріали справи містять додаткові пояснення ОСОБА_1 від 17 грудня 2018 року, які вона подала до Вищої ради правосуддя та просила врахувати при розгляді питання про звільнення її з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка не була позбавлена права надати пояснення ВРП щодо питання про її звільнення з посади судді.
Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідачем правомірно проведено розгляд питання про звільнення позивачки з посади за її відсутності.
15. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення є правомірним, обґрунтованим, ухваленим у відповідності критеріям, визначеним у статті 2 КАС України щодо рішення суб'єкта владних повноважень, а тому підстави для його скасування - відсутні.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та результати розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним повністю рішення Вищої ради правосуддя №1023/0/15-19 від 02 квітня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України» - відмовити.
2. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Стрелець Т. Г.
Судді Шарапа В.М.
Стеценко С.Г.
Данилевич Н.А.
Тацій Л.В.
Повний текст судового рішення складений 01 листопада 2022 року.