01 листопада 2022 року
м. Київ
справа №580/4838/21
адміністративне провадження № К/990/27672/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Уханенка С. А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №580/4838/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 08.11.2018 без урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.11.2018 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року - відмовлено, апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Військовою частиною НОМЕР_1 подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 КАС України, а саме відсутністю сплати судового збору.
Апелянту надано строк 7 днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, 03 лютого 2022 року відповідачем було отримано копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
14 лютого 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у якому апелянт посилається на недостатнє фінансування.
Перевіривши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважав, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом спору в цій справі є нарахування індексації, а тому справа пов'язана із захистом соціальних та трудових прав, на яку поширюється дія пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», отже для вирішення питання про наявність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору необхідно перевірити майновий критерій.
В контексті вищевикладеного колегія суддів зазначила, що майновий стан є оціночним поняттям та підлягає доказуванню. Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору та посилаючись на відсутність коштів, відповідач не надав достатніх доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою, в тому числі, забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Жодних інших документів на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року від апелянта не надходило, отже, станом на 21 лютого 2022 року судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі був несплаченим, відповідно, недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом усунуті не були.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У своїй касаційній скарзі скаржник зазначає, що причиною неусунення недоліків апеляційної скарги слугувала відсутність коштів на сплату судового збору, оскільки військова частина, як розпорядник бюджетних коштів третього ступеня, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, визначених кошторисом. Крім того, відповідач не мав можливості сплатити судовий збір у встановлений судом строк зважаючи на введення воєнного стану на території України та зменшення видатків на сплату судового збору. При цьому, Військова частина НОМЕР_1 перебуває у складі Збройних Сил України, що переведена на воєнний стан, та приймає безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а тому наявні підстави для відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, аналізуючи норму статті 133 КАС України, яка передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплату судових витрат на визначений строк, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
При цьому, скаржником не додано до касаційної скарги жодних доказів, які б підтверджували щодо неможливості сплати судового збору, зважаючи на введення воєнного стану та зменшення видатків на сплату судового збору.
Таким чином, відповідач у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції, та не надає відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених наведеною вище законодавчою нормою підстав для звільнення від сплати судового збору, а також доказів щодо усунення недоліків апеляційної скарги. А отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №580/4838/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді С. А. Уханенко
Н. В. Шевцова