01 листопада 2022 року
м. Київ
справа №380/15435/21
адміністративне провадження № К/990/29254/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів- Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо затримки виконання судового рішення у справі №640/1531/20; стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у справі №640/1531/20 про поновлення його на посаді за період з 05 березня по 04 серпня 2021 року у розмірі 151351,29 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №640/1531/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України Департаменту нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Генеральної прокуратури України. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №640/1531/20 за період з 05 березня по 04 серпня 2021 року у розмірі 151351,29 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №640/1531/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України Департаменту нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Генеральної прокуратури України. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №640/1531/20 за період з 05 березня по 04 серпня 2021 року у розмірі 151351,29 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
24 жовтня 2022 року Офіс Генерального прокурора подав касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник, посилаючись на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у позові.
Предметом спору цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, що набрало законної сили у справі про поновлення на посаді.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що судове рішення у справі №640/1531/20 було прийняте 04 березня 2021 року і в частині поновлення на посаді підлягало негайному виконанню за приписами пункту 3 частини першої статті 371 КАС України. Проте фактично відповідач його виконав лише 05 серпня 2021 року. Період затримки виконання судового рішення складає 103 дня, що сторонами не заперечується. Ураховуючи те, що жодних поважних причин його невиконання відповідач не зазначив, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на приписи статті 236 КЗпП України. Також у судовому рішенні суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду, сформованими у справах №№807/2713/13-а, 821/1678/16, 813/593/17, 813/4668/16, 802/1183/16-а, 815/1676/18, 2а-7683/12/1370, 280/360/19, 500/2501/19, 826/11861/17, 816/1895/18, 640/15058/19, 826/3465/18 та 640/19103/19 щодо застосування норм КЗпП України, зокрема статті 236 КЗпП України.
Суд не бере до уваги аргументи Офісу Генерального прокурора з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, так як практика цього суду стосується осіб, яким держава зобов'язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами.
Аргументи заявника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 236 КЗпП України також відхиляються судом касаційної інстанції, так як Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування цієї норми у тому числі і, зокрема, у справі №807/2713/13-а, на висновки в який міститься посилання в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції, які відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур