01 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 500/2238/22 пров. № А/857/10661/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року (суддя Баранюк А.З., ухвалене в м. Тернополі ) у справі № 500/2238/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІI від 10.12.2015 року, та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії починаючи з 28 квітня 2022 року (з дня звернення із заявою).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 23.10.1992 по 31.07.2008 в органах податкової служби та з 30.11.2010 по 05.02.2015 на посаді голови Лановецької районної ради. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 28.04.2022 та нарахувати і виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум пенсійного забезпечення згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке в апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що зарахування до стажу періоди роботи з 23.10.1992 по 31.03.2006 рік, та з 03.04.2006 по 31.07.2008 не можливо зарахувати до стажу державної служби, оскільки позивачу присвоювалися спеціальні звання. Відтак апелянт зазначає, що позивачу відмовлено в переході на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01 травня 2016 року стаж віднесених до категорій посад державних службовців складає менше 04 роки 07 місяці 05 днів.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, відзив, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 28.04.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про переведення його з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державу службу".
Проте листом від 16.05.2022 року № 1811-1876/Б-02/8-1900/22 Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило позивачу, що у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" йому відмовлено. Також як слідує із даного листа позивачу не зараховано до стажу державної служби періоди роботи з 23.10.1992 по 31.03.2006 та з 03.04.2006 по 31.07.2008 в Державній податковій інспекції, оскільки йому присвоювалися спеціальні звання. Також, період роботи з 30.11.2010 по 05.02.2015 не зараховано до стажу державної служби, оскільки посада голови районної ради віднесена до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних посад державних службовців.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII.
Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Статтею 344 Податкового Кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до 343 Податкового кодексу України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Окрім цього, пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що стаж державної служби до 01.05.2016 року обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 р. № 283. Згідно з п. 2 цього Порядку, до стажу державної служби зараховувалася робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених КМУ до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Статтею ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посаду голови районної ради віднесено до третьої категорії посад в органах місцевого самоврядування.
З записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 01.08.1978 позивач у період з 17.07.1990 по 31.07.2008 працював на різних посадах в державній податковій інспекції по Лановецькому району, в державній податковій адміністрації у Лановецькому районі, в державній податковій інспекції у Лановецькому районі, в Збаразькій міжрайонній державній податковій інспекції, в Кременецькій міжрайонній державній податковій інспекції, в Збаразькій міжрайонній державній податковій інспекції.
25.12.1995 позивач прийняв присягу державного службовця; 23.10.1992 йому присвоєне персональне звання "інспектор податкової служби І рангу"; 03.02.1997 позивачу присвоєне спеціальне звання "радник податкової служби III рангу"; 08.11.2004 позивачу присвоєне спеціальне звання "радник податкової служби II рангу".
Окрім того, розпорядженням голови райдержадміністрації від 31.07.2008 №370 позивач призначений на посаду заступника голови - начальник управління економіки та розвитку інфраструктури Лановецької районної державної адміністрації, в порядку переведення з посади заступника начальника Лановецького відділення завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Збаразької МДПІ.
01.08.2008 позивачу присвоєно 10 ранг державного службовця. 02.08.2010 позивачу присвоєно черговий 9 ранг державного службовця.
Позивач 29.11.2010 звільнений з посади заступника голови Лановецької РДА. 30.11.2010 позивач обраний головою Лановецької районної ради, 05.02.2015 звільнений у зв'язку із достроковим припиненням повноважень.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, дії щодо відмови у зарахуванні спірних періодів до стажу державної служби є протиправними, і тому з метою належного та ефективного способу захисту порушено права позивача, суд першої інстанції вірно зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 23.10.1992 по 31.07.2008 в органах податкової служби та з 30.11.2010 по 05.02.2015 на виборній посаді голови Лановецької районної ради.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи те, що станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 мав більше 20 років такого стажу, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 28.04.2022 (день звернення із відповідною заявою) та нарахування і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум пенсійного забезпечення згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про підставність позовних вимог до задоволення.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі № 500/2238/22 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга