20 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 607/21693/21 пров. № А/857/12393/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2022 року, ухвалене суддею Багрій Т.Я. у м. Тернополі у справі №607/21693/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про скасування постанови по справі про порушення митних правил, -
25 листопада 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача - Тернопільської митниці, у якому просила скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0015/40300/21 від 29 жовтня 2021 року, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог покликається на відсутність в її діях складу правопорушення, ва також зазначає, що відповідачем порушено вимоги щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності при винесенні оскаржуваної постанови.
Вказує, що відповідачем розгляд справи про порушення митних правил здійснено без її участі (її представника), не повідомивши належно про місце та час її розгляду.
Оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. Підставою для накладення адміністративного стягнення слугувало встановлення митницею факту порушення митних правил, відповідальність за які передбачена за ч.4 ст.469 КУпАП .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Постанову в справі про порушення митних правил №0015/40300/21, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень - скасовано та надіслано справу на новий розгляд до Тернопільської митниці.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом з постанови в справі про порушення митних правил № 0015/40300/21 від 29 жовтня 2021 року встановлено, що 13 вересня 2021 року в зону митного контролю Тернопільської митниці з метою митного оформлення, в рамках положень Закону України від15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», громадянкою України ОСОБА_2 ввезено транспортний засіб марки Mercedes-Benz А170, НОМЕР_1 . Для митного оформлення вказаного транспортного засобу був наданий інвойс б/н від 24.08.2021 на купівлю-продаж автомобіля, де продавцем виступає - ОСОБА_3 , а покупцем - ОСОБА_4 . Згідно із інформацією "За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску" автоматизованої системи митного оформлення Держмитслужби України транспортний засіб марки Mercedes-Benz А 170, VIN № НОМЕР_2 , ввезений на митну територію України 15 листопада 2018 року, громадянкою України ОСОБА_5 , в митному режимі «транзит», в зоні діяльності Львівської митниці.
Таким чином, ОСОБА_1 передала у володіння, користування чи розпоряджання транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ A-170, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_2 , який вона 05 листопада 2018 року ввезла у митному режимі «транзит» на митну територію України, особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України - громадянці України ОСОБА_2 .
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.
ОСОБА_1 , вважаючи постанову в справі про порушення митних правил постанови № 0015/40300/21 від 29 жовтня 2021 року протиправною, звернулась до суду з вимогою про її скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
В розумінні ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини 4 статті 469 Митного кодексу України передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою ст. 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, серед іншого: протоколом про порушення митних правил, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією.
Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративне судочинство України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Водночас, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно з статтею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
За правилами ч.2 цієї статті про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст. 526 МК України).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на різницю між «повідомленням» і «надісланням повідомлення» та приходить висновку, що використання будь-якого із способів повинно мати наслідком доведення до відома / сповіщення особи про розгляд відносно неї справи.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Встановлення обов'язку завчасного повідомлення обумовлено необхідністю надання особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, можливості належним чином підготуватися до захисту своїх прав та у разі необхідності скористатися правом на отримання професійної правничої допомоги.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення Митного кодексу України містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про порушення мтних правил за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також зважає на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються доводи позивача про порушення відповідачем вимог щодо порядку здійснення провадження у справі про порушення митних правил, покликаючись на неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, як обставину, що вказує на неправомірність оскаржуваної постанови.
Натомість, відповідачем не надано належних доказів на спростування доводів позивача про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
Судом слушно вказано на те, що копією відомостей з сайту «Укрпошти» про вручення кореспонденції не підтверджується виконання контролюючим органом вимог статті 526 Митного кодексу України щодо своєчасного повідомлення особи про час і місце розгляду справи по порушення митних правил.
Доказів навмисного уникнення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, участі у розгляді справи про порушення митних правил матеріали справи не містять та відповідачем таких не надано.
Відтак, начальнику Тернопільської митниці Дорофій Д.О. при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 необхідно було встановити наявність доказів про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, оскільки неналежне повідомлення особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, дати, часу та місця розгляду справи, що є порушенням визначених статтею 498 Митного кодексу України прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та вимог ст.526 МК України.
Як наслідок, апеляційний суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови посадовою особою Тернопільської митниці не було надано належної оцінки щодо наявності підстав для розгляду справи про порушення митних правил №0015/40300/21 без участі ОСОБА_1 .
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана позивачем постанова не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови Тернопільської митниці в справі про порушення митних правил №0015/40300/21 від №0015/40300/21 та надіслання справи на новий розгляд до Тернопільської митниці, що узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 271, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністратиного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2022 року у справі №607/21693/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Постанова складена в повному обсязі 31.10.2022.