ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 жовтня 2022 року м. Київ № 640/14814/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) збору на обов'язкове державне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 7 680,00 гри., що підтверджується квитанцією № ПН1095 від 13.08.2021р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 серпня 2021 року позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та, оскільки однією з обов'язкових підстав для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна є внесення особою, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, перед укладенням договору купівлі-продажу нерухомості, позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, що складає 7 680 грн.
Позивач також вказує на те, що житло нею придбавалось вперше, а тому, відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», вона не є платником відповідного збору та не повинна була сплачувати такий.
Позивач вважає відмову відповідача у поверненні сплачених коштів протиправною, а тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач та третя особа не скористались своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі продажу від 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апанасенко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №129. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна становить 768 000,00 гривень.
Позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 7 680 грн. відповідно до квитанції від 13 серпня 2021 року №ПН1095.
14 червня 2022 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7 680 грн.
За результатами розгляду даної заяви Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 21 червня 2022 року №18696/8 відмовлено у задоволенні заяви позивача, оскільки під час оформлення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 не надала нотаріусу відповідну заяву.
Не погодившись із вищенаведеною відмовою та вважаючи, що відповідач зобов'язаний сформувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення їй суми помилково сплачено збору, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів, згідно з Податковим кодексом України.
Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів, суд дійшов висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 серпня 2021 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апанасенко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №129. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна становить 768 000 гривень.
Згідно з наявною у справі копією квитанції №ПН1095 від 13 серпня 2021 pоку, позивачем з операції придбання нерухомого майна сплачено пенсійний збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % вартості придбаного майна в сумі 7 680 грн. Отримувачем коштів згідно вказаного платіжного доручення є ВДК у Дарницькому районі міста Києва.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (індексний номер довідки 306292089), сформованого 01 серпня 2022 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 13 серпня 2021 року квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу. Відомості щодо придбання іншого нерухомого (житлового) майна позивачем відсутні.
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду даної справи відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, не надано.
У той же час, посилання відповідача на ненадання нотаріусу під час оформлення договору купівлі-продажу позивачем відповідної заяви про придбання квартири нею вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
У постанові від 03 липня 2018 року (справа №819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дійсно 13 серпня 2021 року позивач вперше придбала житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 7 680 грн.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, зареєстрованоuj в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
З цього приводу суд зазначає, що зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені в ході розгляду адміністративної справи, прийняття судом рішення про зобов'язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.
Отже, виходячи із встановлених обставин по справі, а також доказів у справі, що вище вказане нерухоме майно було придбано позивачем вперше та, виходячи з вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбала житло вперше, а тому позивач має право на повернення помилково сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 13 серпня 2021 року.
Втім, суд зазначає, що такі кошти мають бути повернуті на підставі подання відповідача до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України про повернення позивачу суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 680 грн., сплаченого відповідно до квитанції №ПН1095від 13 серпня 2021 pоку.
Отже, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 21 червня 2022 року №18696/8 надало позивачу відповідь, якою відмовило у поверненні коштів збору з купівлі-продажу нерухомого майна, суд дійшов висновку про невиконання, за наявності на це правових підстав, відповідачем свого обов'язку по зверненню до відповідного територіального органу Казначейства з поданням про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу від 13 серпня 2021 року збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що в свою чергу свідчить про протиправність такої відмови.
Враховуючи всі обставини, встановлені під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про захист порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача сформувати та подати відповідному територіальному органу казначейської служби подання щодо повернення позивачу суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 680 грн. сплаченого відповідно до квитанції №ПН1095 від 13 серпня 2021 pоку.
Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов, викласти зміст резолютивної частини постанови, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 992,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, код СДРПОУ 37993783), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову, викладену у листі (рішенні) від 21 червня 2022 року № /8 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зверненні з поданням до Управління Державної казначейської служби у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7 680 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві підготувати та подати подання до Управління Державної казначейської служби у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 7 680 грн.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова