ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/11422/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 221450001189 від 27.01.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати страховий стаж для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: період роботи у колгоспі «Заповіт Ілліча» (адреса: с. Адампіль Старосинявського р-ну Хмельницької області) з 10.04.1980 року по 05.07.1981 року та з 01.01.1983 року по 30.12.1992 року відповідно до Архівних довідок КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 481 та № 482 від 17.11.2021р., та період роботи у Старосинявському молокозаводі Старосинявського району Хмельницької області з 18.01.1993 року по 03.04.2001року відповідно до Архівних довідок КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 476, № 478 від 15.11.2021р.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила про те, що звернулась до відповідача із заявою та пакетом документів для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте, їй було протиправно відмовлено у призначенні такого виду пенсії, оскільки не було зараховано певні періоди її трудової діяльності та страхового стажу через наявність у деяких архівних документах неточностей у написанні її дошлюбного прізвища (додано зайву літеру/знак).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.08.2022 до суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов лист від 09.08.2022 № 2600-0310-7/97240, за змістом якого, ОСОБА_1 на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві не перебуває та пенсію не отримує. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів даної справи, 19.01.2022 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою щодо призначення пенсії за віком за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, дошлюбним прізвищем позивача є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 30.12.2000р.
Рішенням відповідача від 27.01.2022 року № 221450001189, у призначенні пенсії позивачу було відмовлено, зважаючи на те, що її страховий стаж складає 17 років 8 місяців 10 днів, а отже, відсутній необхідний страховий стаж у 28 років, відповідно до ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Даний розрахунок страхового стажу було отримано внаслідок того, що відповідачем не було прийнято до уваги (не враховано) певні періоди перебування позивача у трудових відносинах за попередні роки, оскільки в деяких архівних документах, що подавала позивач для розгляду до відповідача, її дошлюбне прізвище було написано в різний спосіб (додано зайву літеру). Зокрема, як зазначено у вказаному рішенні відповідача про відмову у призначенні пенсії, за поданими позивачем документами, до її страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі з 10.04.1980р. по 05.07.1981р. та з 01.01.1983р. по 30.12.1992р., згідно Архівних довідок № 481 та № 482 від 17.11.2021р., та період роботи з 18.01.1993р. по 03.04.2001р. згідно архівних довідок № 476, № 478 від 15.11.2021р., оскільки дошлюбне прізвище вказане в довідках (Омельянська) не відповідає прізвищу, вказаному у Свідоцтві про шлюб ( ОСОБА_1 ).
Наведене і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень, визначених ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за цим Законом призначаються, зокрема трудові пенсії за вислугу років.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням частини першої статті 9 Закону 1058-IV, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 4 Закону № 1058, закріплює, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV, передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Змістом частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція), до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пунктів 2.11 та 2.12 Інструкції, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або замін імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, в пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За змістом п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Тож, з наведеного слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, однак, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом досліджено, що відповідно до змісту Архівної довідки КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 481 від 17.11.2021р., гр. ОСОБА_1 працювала у колгоспі «Заповіт Ілліча», с.Адампіль Старосинявського р-ну Хмельницької області на різних посадах у період з 1980 року по 1992 рік.
Згідно Архівної довідки КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 482 від 17.11.2021р., гр. ОСОБА_1 працювала у колгоспі «Заповіт Ілліча», с.Адампіль Старосинявського р-ну області у період з 1987 року по 1991 рік із зазначенням розміру її заробітної плати.
При цьому, з даних довідок вбачається, що дошлюбне прізвище позивача (« ОСОБА_1 ») зазначено у вищезгаданих документах з допущенням орфоргафічної помилки, а саме, вказано як « ОСОБА_1 » (з м'яким знаком).
Відповідно до Архівної довідки КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради
№ 476 від 15.11.2021р., гр. ОСОБА_1 прийнята на роботу касиром наказом № 4 від 18.01.1983р. у Старосинявський молокозавод Старосинявського району Хмельницької області.
Згідно Архівної довідки КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 478 від 15.11.2021р., гр. ОСОБА_1 звільнена з вказаної вище роботи (у Старосинявському молокозаводу Старосинявського району Хмельницької області) згідно наказу № 14 від 03.04.2001р., у зв'язку з переходом на роботу в ТОВ «Старосинявський маслосирзавод» з 03.04.2001.
При цьому, з даних довідок також вбачається, що дошлюбне прізвище позивача (« ОСОБА_1 ») зазначено у вищезгаданих документах з ормографічною помилкою, а саме, вказано як « ОСОБА_1 » (з м 'яким знаком).
Проте, слід звернути увагу на те, що у інших документах позивача, зокрема, і наданих позивачем до зпаяви про призначення пенсії за віком, її прізвище вказано правильно, як « ОСОБА_1 » (без м'якого знака), зокрема, у Архівній довідці КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 03 та № 04 від 10.01.2022р. про її роботу у Старосинявському молокозаводі Хмельницької області відповідно у 1993-1997 роках та у 1998-2000 роках прізвище позивача вказано як « ОСОБА_1 » (без м'якого знака).
Також, у Свідоцтві про народження позивача, виданому Відділом РАТТС Старосинявського РУЮ Хмельницької області 12.12.2005р. (актовий запис № 40 від 19.11.1961р.), прізвище позивача також вказано як « ОСОБА_1 » (без м'якого знака).
Слід зауважити також, що відповідно Архівної довідки № 354 від 19.11.2021р. Архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації, останнім правонаступником колгоспу «Заповіт Ілліча», с.Адампіль Старосинявського р-ну Хмельницької області було СТОВ «НИВА», яка 21.06.2006р. була припинена як юридична особа у встановленому Законом порядку.
Отже, з наведеного слідує, що позивач не має іншої можливості одержати, відновити або відкоригувати документи та відомості про її роботу у вказаному колгоспі.
Крім того, трудова книжка позивача НОМЕР_2 , дата заповнення 28.07.1981р., видана їй із зазначенням її прізвища (рос.мовою) « ОСОБА_1 » (без м'якого знака), а записи у вказаній трудовій книжці містять відомості про роботу позивача, як про її роботу у колгоспі «Заповіт Ілліча», с.Адампіль Старосинявського р-ну Хмельницької області на різних посадах у період з 1980 року по 1992 рік (арк. 2-3, 6-10, 22-23 Трудової книжки), так і містять відомості про роботу позивача у Старосинявському молокозаводі Старосинявського району Хмельницької області у період з 18.01.1993р. по 03.04.2001р. (арк. 4-5 Трудової книжки).
Таким чином, з наданих позивачем до позову матеріалів, а також встановлених судом обставин, суд вважає, що позивачем до пенсійного органу при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком було надано усі необхідні, належні та достатні документи задля призначення позивачу пенсії за віком, з яких вбачається достатній у позивача для призначення пенсії страховий стаж, при цьому, записи трудової книжки позивача у повній мірі узгоджуються з наданими архівними довідками, з огляду на що, законних та обґрунтованих підстав для відмови відповідачем у призначенні пенсії позивачу не було.
Разом з тим, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки та уточнюючих довідок покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів. Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки/видачі довідок. Також, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці/довідках. Неточність у літері написання прізвища позивача в записах в не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача з момент призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, визначають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано та не доведене правомірності відмови позивачу в призначенні пенсії за віком, з урахуванням наданих позивачем документів, пенсійний орган підійшов до розгляду питання з надмірним формалізмом, адже подані документи позивачем не містять ознак підробки/наявності виправлень, а підстави, наведені у рішенні про відмову в призначенні пенсії, могли бути співставлені та перевірені самим відповідачем на основі поданих документів у сукупності.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення позивача з даним позовом до суду було сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі, у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 39, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 221450001189 від 27.01.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати страховий стаж для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: період роботи у колгоспі «Заповіт Ілліча» (адреса: с. Адампіль Старосинявського р-ну Хмельницької області) з 10.04.1980 року по 05.07.1981 року та з 01.01.1983 року по 30.12.1992 року відповідно до Архівних довідок КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 481 та № 482 від 17.11.2021р., та період роботи у Старосинявському молокозаводі Старосинявського району Хмельницької області з 18.01.1993 року по 03.04.2001року відповідно до Архівних довідок КП «Трудовий архів» Старосинявської селищної ради № 476, № 478 від 15.11.2021р.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Суддя В.І. Келеберда