ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/19115/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві, у якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0544551401 від 03.07.2019 на суму 23586,07 грн., винесене ГУ ДФС у м. Києві.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було застосовано до позивача штраф у розмірі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, при цьому, не відбулось жодних втрат Державного бюджету, а тому, за даних обставин, зменшується податкове зобов'язання (сума коригування від'ємна), а розрахунок коригування виписаний до помилково виписаної податкової накладної, (задвоєна податкова накладна), а й отже, фактично, платником податків не було допущено порушення, за яке можливо останнього притягнути до відповідальності у вигляді штрафу. Крім того, вказано на те, що вказане порушення вже було охоплено перевіркою за інших період.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.11.2019 до суду від ГУ ДФС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення товариством позивача граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за 2018 рік, а у разі їх порушення, застосовуються штрафні санкції, з огляду на що, оскаржуване рішення було прийнято законно.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів даної справи, Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері машинобудування правління аудиту у сфері матеріального виробництва Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Герасимчук Оксаною Миколаївною було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Державним підприємством "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України" за 2018 рік, за результатами якої складено акт № 5822/26-15-12-06-20/3562649 від 05.06.2019.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві було винесено податкове повідомлення-рішення № 0544551401 від 03.07.2019 про сплату штрафу у розмірі 23586,07 грн.
Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, державне підприємство оскаржило їх в порядку адміністративного оскарження до ДФС України, однак, рішенням ДПС України (правонаступник ДФС України) від 19.09.2019 № 2402/6/99-00-08-05-05, скаргу підприємства залишено без розгляду.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутній сам факт порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. (п. 201.1 ст. 201 ПК України)
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. (п. 120-1.1 ст. 120 ПК України)
Надаючи правову оцінку підставам застосування штрафних санкцій відповідно до пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України, законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки. Для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податків відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/РК, необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчиняв платник податків усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку. Затримка в реєстрації податкової накладної/РК, яка не забезпечує сплату податків чи втрат Державного бюджету, призвела до необґрунтованого застосування штрафу.
Судом досліджено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що перевіркою встановлено порушення підприємством граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2018 рік в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: розрахунку коригування (надалі по тексту "РК") № 55 від 28.02.2018, яким зменшувалася сума податкового зобов'язання з ПДВ на - 78620,23 грн. Дата реєстрації РК № 55 від 28.02.2018 - 07.05.2018, а кількість днів порушення граничних термін реєстрації - 53.
Так, 21.02.2018 ДП "ЮЦ Мінсоцполітики України" були оформлені акти наданих послуг Київському міському центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат: № 265 на суму 27086,40 грн., № 266 на суму 169644,90 грн., № 267 на суму 168465,02 грн., № 268 на суму 101768,47 грн., № 269 на суму 4756,57 грн. Загальна сума послуг згідно вказаних актів - 471721,36 грн.
Вказані акти були оплачені покупцем за рахунок бюджетних коштів 28.02.2018.
Згідно п. п. 187.7 ПК України, по даті оплати були виписані та зареєстровані наступні податкові накладні: № 61 на суму 27086,40 грн., № 58 на суму 169644,90 грн., № 59 на суму 168465,02 грн., № 60 на суму 101768,47грн., № 62 на суму 4756,57 грн.
Крім вищевказаних податкових накладних, була помилково виписана та зареєстрована (повторно) ПН № 42 від 28.02.18 на суму 471721,36 грн. Вказана податкова накладна була включена до складу податкових зобов'язань відображених у податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 року.
З метою виправлення вказаної помилки був виписаний та зареєстрований зазначений РК №55 від 28.02.2018. Розрахунок коригування був датований датою виписки задвоєної податкової накладної.
Слід зазначити, що, за даних обставин, даним РК № 55 від 28.02.2018 саме зменшується податкове зобов'язання (сума коригування від'ємна), а розрахунок коригування виписаний до помилково виписаної податкової накладної, (задвоєна податкова накладна), а й отже, фактично, платником податків не було допущено порушення, за яке можливо останнього притягнути до відповідальності у вигляді штрафу.
При цьому, також підлягає врахуванню, що порушення граничних строків реєстрації розрахунку коригування № 55 від 28.02.2018 було виявлено органом ГУ ДФС у м. Києві також у 2018 року під час проведення камеральної перевірки підприємства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП "ЮЦ Мінсоцполітики" за серпень 2017 - травень 2018 роки за наслідком якої ГУ ДФС у м. Києві було складено акт перевірки № 19321/26-15-12-06-16/3562649 від 21.11.2018.
Позивач наголошує на тому, що підприємство подало заперечення № 013-1198 від 04.12.2018 на акт перевірки № 19321/26-15-12-06-16/3562649 від 21.11.2018, обґрунтування якого повністю ідентичне тому, яке було подано підприємством на акт перевірки № 5822/26-15-12-06-20/3562649 від 05.06.2019 на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Водночас, у 2018 році не зважаючи на те, що ГУ ДФС у м. Києві відхилило заперечення підприємства на акт перевірки № 19321/26-15-12-06-16/3562649 від 21.11.2018, у зв'язку із порушенням термінів подачі заперечень встановлених ПК України, з вказаного акта перевірки (2018 року) вилучено посилання на РК № 55 від 28.02.2018. На підтвердження зазначеного, позивачем надано: акт камеральної перевірки № 19321/26-15-12-06-16/3562649 від 21.11.2018 (в якому зазначено РК № 55 від 28.02.2018 року) і який був наданий підприємству до розгляду та надання заперечень; заперечення (від 04.12.2018 р. № 013-1198) на акт камеральної перевірки № 19321/26-15- 12-06-16/3562649 від 21.11.2018 року, в якому вказується на необґрунтованість висновків даного акту в частині РК № 55 від 28.02.2018 року яким зменшувалася сума податкового зобов'язання з ПДВ на - 78620,23 грн.;
Крім того, на переконання суду, проведення у 2019 році камеральної перевірки (акт № 5822/26-15-12-06-20/3562649 від 05.06.2019 р.) періоду який вже був перевірений ГУ ДФС у 2018 році (акт № 19321/26-15-12-06-16/3562649 від 21.11.2018), є необґрунтованим, адже ПК України не передбачено проведення органами ДФС камеральних перевірок за періоди які вже перевірялися у встановленому законодавством порядку.
Отже, донараховані позивачу згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0544551401 від 03.07.2019 року суми штрафних санкцій у розмірі 23583,07 грн. є неправомірним з огляду на те, що вони винесені на підставі акта перевірки (2019 рік) який охоплює період який вже перевірявся відповідачем у 2018 році (акт № 19321/26-15-12-06-16/3562649 від 21.11.2018). Стороною відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не надано відповідних пояснень щодо доводів позовної заяви в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач під час розгляду даного спору не спростував основних доводів підприємства, що покладені в основу позовної заяви, а також, не довів правомірність на обґрунтованість прийнятого ним рішення про застосування штрафних санкцій до позивача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 1921 грн., які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0544551401 від 03.07.2019 на суму 23586,07 грн., винесене ГУ ДФС у м. Києві.
Стягнути на користь Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Києві.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» (ЄДРПОУ 03562649, проспект Комарова, 7, м. Київ, 03065);
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Суддя В.І. Келеберда