ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/21162/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАН БІЗНЕС»
до: Головного управління ДПС у м. Києві,
Державної податкової служби України
про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариством з обмеженою відповідальністю «АДАН БІЗНЕС» (адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, оф. 103, ідентифікаційний код - 40172507, ел. пошта - lsameliuk@gmail.com) (далі - позивач або ТОВ «АДАН БІЗНЕС») подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 44116011, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) (надалі - відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, ідентифікаційний код - 43005393, ел. пошта - post@tax.gov.ua) (надалі - відповідач 2 або ДПС України), у якому позивач просить суд:
- скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 24991/40172507/2, № 24990/40172507/2, № 24976/40172507/2, № 24977/40172507/2, № 24978/40172507/2 від 03.03.2021;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 5, 6, 7, 8, 9 від 05 січня 2021 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинної реєстрації TOB «АДАН БІЗНЕС».
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що рішення № 24991/40172507/2, № 24990/40172507/2, № 24976/40172507/2, № 24977/40172507/2, № 24978/40172507/2 від 03.06.2021 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 5, 6, 6, 7, 8, 9 від 05.01.2021 протиправними та такими, що підлягають з таких обставин:
- господарська операція носить реальний характер;
- наявна та надана Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві вся первинна документація;
- у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві відсутня будь-яка інформація щодо ризиковості господарської операції, реєстрацію податкової накладної за результатом провадження якої було зупинено, позаяк така операція не відповідає жодному критерію ризиковості;
- відсутність у рішенні про зупинення реєстрації будь-яких конкретних зауважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві чи причин для зупинення такої реєстрації, відповідно до чинного законодавства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/21162/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Копію ухвали суду від 03.08.2021 отримано представником Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України 16.08.2021.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, відповідачі належним чином повідомлені про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов та додаткові документи до суду не надали.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АДАН БІЗНЕС» (Постачальник) та «Хмельницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №520-20.
Відповідно до положень означеного договору, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні товари - дизельне паливо.
Товаром за таким договором поставки було дизельне паливо ДП-3 Євро-5-В0 (код ДК 021:2015 09130000-9 нафта і дистиляти), тобто придбане у WEXLER GLOBAL LP дизельне паливо ULSD 10 ppm.
Перевезення за договором здійснювалось транспортними засобами ПП «ЧЕРНЕЦК ГРАНС ГРУП» на підставі Договору про надання транспортних послуг № 11/01-20-10 від 11.01.2020, за яким перевізник («ЧЕРНЕЦК ГРАНС ГРУП») бере на себе зобов'язання за плату доставити з місця відправлення до місця призначення визначений Замовником (ТОВ «АДАН БІЗНЕС») вантаж (дизельне паливо ДП-3 Євро-5-В0).
Як зазначає позивач, ДП «Хмельницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» здійснило розрахунок за поставлений товар.
За результатами провадження господарських операцій із поставки нафтопродуктів контрагенту ТОВ «АДАН БІЗНЕС» було складено податкові накладні № 5, 6, 7, 8, 9 для ДП «Хмельницький облавтодор» Відкритою акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» внаслідок поставок товару від 05.01.2021.
ТОВ «АДАН БІЗНЕС» направило податкові накладні № 5, 6, 7, 8, 9 від 05.01.2021 до Єдиного реєстру податкових накладних.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що стосовно зазначених податкових накладних комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, 24.05.2021 прийнято рішення № 2680346/40172507, № 2680347/40172507, № 2680348/40172507, № 2680345/40172507, № 2680344/40172507 про відмову у реєстрації податкових накладних.
Копії зазначених рішень позивачем не надано.
Разом з тим, ТОВ «АДАН БІЗНЕС» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргами від 25.05.2021.
Рішеннями від 03.06.2021 № 24991/40172507/2, № 24990/40172507/2 № 24976/40172507/2, № 24977/40172507/2, № 24978/40172507/2 Державна податкова служба України залишила скарги ТОВ «АДАН БІЗНЕС» без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
В якості підстав зазначено «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Як вказує представник позивача у позовній заяві, саме ці рішення і є предметом оскарження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Порядок та строки оскарження в адміністративному порядку рішень податкового органу регламентовано ст. 56 Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів п. п. 56.1, 56.2 та 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, за результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;
- залишає скаргу без розгляду.
Згідно п. 18 вказаного Порядку, рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що податковим законодавством передбачено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду. Аналогічний припис про можливість оскарження в судовому порядку міститься і в тексті рішення про результат розгляду скарги.
Проте суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.
Вказаний принцип також закріплений в ч. 1 ст. 5 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Так, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Згідно п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Суд зазначає, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Оскаржувані рішення Державної податкової служби України № 24991/40172507/2, № 24990/40172507/2, № 24976/40172507/2, № 24977/40172507/2, № 24978/40172507/2 від 03.06.2021, якими відмовлено в задоволенні скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2680346/40172507, № 2680347/40172507, № 2680348/40172507, № 2680345/40172507, № 2680344/40172507 від 24.05.2021, самі по собі не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак безпосередньо не порушують права та інтереси позивача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11.06.2019 по справі № 826/24656/15, від 18.06.2019 по справі № 826/7961/16, від 24.06.2019 по справі № 826/11001/15, від 06.02.2020 по справі № 810/101/16.
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової служби України № 24991/40172507/2, № 24990/40172507/2, № 24976/40172507/2, № 24977/40172507/2, № 24978/40172507/2 від 03.06.2021, оскільки вони не створюють жодних правових наслідків для позивача, на відміну від рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2680346/40172507, № 2680347/40172507, № 2680348/40172507, № 2680345/40172507, № 2680344/40172507 від 24.05.2021, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 5, 6, 7, 8, 9 від 05.01.2021.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 27.04.2020 (справа № 360/1050/19).
Згідно ч. 1-3 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд відмічає, що рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2680346/40172507, № 2680347/40172507, № 2680348/40172507, № 2680345/40172507, № 2680344/40172507 від 24.05.2021 не є предметом оскарження та є чинними, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні TOB «АДАН БІЗНЕС» № 5, 6, 7, 8, 9 від 05.01.2021 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинної реєстрації є передчасними та задоволенню не підлягають.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.
Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАН БІЗНЕС» задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАН БІЗНЕС» залишити без задоволення.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя К.С. Пащенко