ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/9753/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області
третя особа ОСОБА_4
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 лютого 2022 року № 26/2022 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6669/10, видане Радою адвокатів Київської області) у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак дисциплінарного проступку;
- зобов'язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області винести рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_4 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6669/10, видане Радою адвокатів Київської області) за скаргою ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийнято, на думку позивача, недобросовісно, незрозуміло і необґрунтовано та з порушенням об'єктивності, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі ОСОБА_4 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
01 серпня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач стверджує, що він дійшов висновку про те, що відсутні підстави вбачати в діях адвоката ОСОБА_4 ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно зазначеного адвокату.
14 вересня 2022 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що оскаржуване рішення є справедливим та об'єктивним, повністю обґрунтованим, а також винесеним на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.
Суд дослідивши вказану заяву та матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З наведених норм вбачається, що обчислення строку звернення до суду розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив оскаржуване рішення позивачу супровідним листом від 30 травня 2022 року вих № 187, який отримано 03 червня 2022 року.
Позивач же звернувся до суду з даним позовом 01 липня 2022 року, тобто в межах тридцятиденного строку звернення до суду.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На адресу відповідача надійшла заява (скарга) ОСОБА_1 вх. № 54 від 13 січня 2022 року, у якій просив притягнути адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів.
За результатом розгляду вказаної заяви (скарги) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області прийняла рішення № 26/2022 від 18 лютого 2022 року, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6669/10, видане Радою адвокатів Київської області) у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Позивач не погоджуючись із вказаною відмовою, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями частин першої та другої статті 2 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Відповідно до першої статті 4 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Частиною першою статті 21 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Приписами статті 33 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Водночас, положеннями статті 34 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно із частиною першою статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Аналіз викладеного свідчить, що заява (скарга), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до положень статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Частиною третьою статті 38 вказаного Закону встановлено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до положень статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із скаргою щодо притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів.
У вказаній скарзі позивачем зазначено, що під час участі в обшуку 15 грудня 2021 року адвокат ОСОБА_4 вчинив грубе одноразового порушення правил адвокатської етики, а саме, близько 14 год. 10 хв. адвокат ОСОБА_4 повідомив працівнику оперативного підрозділу який здійснював відео зйомку про те що «буде лізти на спину якщо треба буде, я вам говорю адекватно, будем лізти на спину якщо потрібно буде», в подальшому ОСОБА_4 без дозволу позивача почав звертатися до нього на «Ти», на його зауваження про те, що він йому не дозволяє та забороняє звертатися до позивача на «Ти», ОСОБА_4 заявив, що все одно буде звертатися до нього на «Ти» та продовжив таку хамську поведінку. На зауваження, що він порушує такими діями правила етичної поведінки адвоката, визначені в тому числі ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Правила адвокатської етики», ОСОБА_4 відповів «напиши скаргу на мене», чим очевидно виказав своє зневажливе ставлення до приписів ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Правила адвокатської етики». В подальшому адвокат ОСОБА_4 близько 14 год. 20 хв. Коли позивач встав із-за столу і намагався пройти, та повернувся спиною до ОСОБА_4 , останній декілька разів руками штовхнув позивача в спину, так що позивач впав на стілець, при цьому ОСОБА_4 погрожував позивачу фізичною розправою та висловлювався в його адресу нецензурною лайкою, а саме дослівно кричав «я тебе тут урию, ти що дурачок, чи що, ти чого мене штовхаєш, ти ділок, чи що, ти ділок». Дані факти повністю підтверджуються відеозаписом обшуку.
Вказана скарга зареєстрована 13 січня 2022 року за вих. № 54.
Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області 14 січня 2022 року доручив члену дисціплінарної палати ОСОБА_3 провести перевірку по матеріалах за заявою (скаргою) ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_4 . За результатами перевірки скласти відповідну довідку.
Членом дисціплінарної палати ОСОБА_3 листом від 14 січня 2022 року запропоновано адвокату ОСОБА_4 надати пояснення щодо вказаної скарги до 24 січня 2022 року.
21 січня 2022 року адвокатом ОСОБА_4 направлено до КДКА Київської області письмові пояснення, які зареєстровані 01 лютого 2022 року за вх. № 124, щодо скарги від 11 січня 2022 року.
17 лютого 2022 року членом дисціплінарної палати ОСОБА_3 складено довідку, в якій запропоновано прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 за скаргою ОСОБА_1 .
Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 лютого 2022 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 6669/10, видане Радою адвокатів Київської області) у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Вказане рішення вмотивоване наступним, оскільки показання Скаржника та адвоката ОСОБА_4 щодо подій, які відбулися під час обшуку різняться, необхідно спиратися на відеозапис зазначеного обшуку, наданий Скаржником. Проте варто врахувати той факт, що надані лише два фрагменти відеозапису загальною тривалістю 4 хвилини, в той час як сам обшук тривав близько 15 годин, що ставить під сумнів цілісність та безперервність наданого відеозапису, унеможливлює всебічну оцінку дійсних обставин взаємовідносин між Скаржником та адвокатом ОСОБА_4
Крім того, з відео фрагментів вбачається, що між адвокатом ОСОБА_4 та Скаржником виникло декілька конфліктних ситуацій, зумовлених як стверджує адвокат, та не спростовує Скаржник, допущеними Скаржником порушеннями порядку проведення слідчих дій.
В першому епізоді, де адвокат ОСОБА_4 звертається до Скаржника па «ти», він також просить «не сунути до нього руки». З відеозапису не очевидно, чи відбулася та у який спосіб фізична взаємодія між Скаржником та адвокатом, що саме робить чи не робить Скаржник та чи він здійснював фізичний вплив на адвоката ОСОБА_4 Стосовно дискусії між адвокатом та скаржником щодо розуміння поняття адекватності певних видів імовірної поведінки, то воно має медико-психологічний аспект, тому оцінка даного діалогу не входить до компетенції дисциплінарних органів адвокатури.
В другому епізоді, коли на думку Скаржника сталась фізична конфронтація, через те, що один з правоохоронців закрив спиною камеру, не вбачається можливим встановити хто кого штовхнув та об'єктивно оцінити вказані події. При цьому палата бере до уваги, що питання оцінки дій, які могли би містити ознаки втручання в діяльність працівника правоохоронного органу або втручання в діяльність захисника чи представника особи (відповідно до статей 343 та 397 Кримінального кодексу України) належить до питань кримінально-процесуальної площини і використанням відповідних засобів доказування.
З відеозапису вбачається, що адвокат ОСОБА_4 при проведенні обшуку, перш за все, керувався інтересами клієнта, а всі його дії відносно представників, правоохоронних органів були спрямовані на захист, зокрема процесуальних, прав його клієнта. При цьому скаржник жодним чином не реагував на вимоги адвоката дотримуватися положення законодавства, при проведенні слідчої дії, провокуючи адвоката на вчинення дій та ведення діалогу, які не стосувалися предмету такої слідчої дії.
За таких обставин, відсутні підстави вбачати в діях адвоката ОСОБА_4 ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Щодо перевірки спірного рішення відповідача в частині правильності здійсненої відповідачем кваліфікації дій адвоката, як таких що відповідають або не відповідають ознакам дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.
Адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення
У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Отже, надання правової оцінки діям адвоката та визначення їх кваліфікації відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики цим Законом віднесено до повноважень відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 у справі № 821/1030/17, від 25 листопада 2020 року у справі №820/623/17, від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі №813/2639/18.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Так, судом встановлено, що на підставі матеріалів скарги, в обґрунтування якої позивачем долучено відповідні докази, на які останній посилається у змісті скарги, відповідачем складено довідку за результатами перевірки скарги, в якій зазначено, що дії не містять ознаки вчинення адвокатом ОСОБА_5 зазначених у частини друговій статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" проступку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не було порушено порядок розгляду скарги на відповідних стадіях та порядок прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, ознайомившись із наданими позивачем та відповідачем письмовими поясненнями та доказами, суд прийшов до висновку, що рішення від 18 лютого 2022 року № 26/2022 прийняте Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Аверкова