Рішення від 31.10.2022 по справі 640/2289/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/2289/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» (далі по тексту - позивач), адреса: 04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 23 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28 жовтня 2021 року №0783910701 (форма Р) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» на суму 588 750 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28 жовтня 2021 року №0783890701 (форма В1) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 215 453 грн та штрафних санкцій у розмірі 53864 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» на суму 588 750,0 грн та в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 215 453,0 грн та штрафних санкцій у розмірі 53 864,0 грн, оскільки останні винесено на підставі хибних висновків акту перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток за І півріччя 2021 року на загальну суму 588 750,0 грн, завищення суми бюджетного відшкодування, що підлягає сплаті на рахунку платника у банку на суму 215 453,0 грн, а також не реєстрацію позивачем податкових накладних, які відображають умовні податкові зобов'язання на операції зі списання основних засобів підприємства на суму 215 453,0 грн. Позивач звертає увагу на спростування вказаних висновків контролюючого органу документами первинної фінансової звітності, що були надані позивачем під час проведення перевірки.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначив про обгрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішення, оскільки за результатом планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2021 року, валютного за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 28грудня 2016 року по 30 червня 2021 року, іншого законодавства, складено акт, яким встановлено ряд порушень з боку позивача. Так, контролюючим органом встановлено порушення з боку позивача ч. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, підприємство при перенесенні даних бухгалтерського обліку до звіту про фінансові результати та, у подальшому, до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2021 року неправильно перенесені дані бухгалтерського обліку, що призвело до завищення інших операційних витрат на загальну суму 3 270 834,0 грн. Крім того, контролюючим органом встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, що підлягає сплаті на рахунок платника банку на суму 277 637,0 грн, а також не реєстрації позивачем податкових накладних, що відображають умовні податкові зобов'язання на використанні не у господарській діяльності матеріали на загальну суму 277 637,0 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року позовну заяву по справі № 640/2289/22 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0783910701 та №0783890701 від 28 жовтня 2021 року.

15 лютого 2022 року в суді зареєстровано клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи, де позивачем додано до матеріалів справи висновок №07/02-22 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 07 лютого 2022 року, який надано судовим експертом Головачовою Галиною Андріївною (свідоцтва №1914 від 15 грудня 2017 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України). Вказаний висновок містить висновок про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України.

29 серпня 2022 року в суді зареєстровано відзив Головного управління ДПС у м. Києві.

06 вересня 2022 року в суді зареєстровано відповідь на відзив позивача.

13 жовтня 2022 року в суді зареєстровано додаткові пояснення по справі позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі ст.ст. 20, 77, 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 28 липня 2021 року №6160-п, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2021 року, валютного - за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 28 грудня 2016 року по 30 червня 2021 року, та іншого законодавства, про що складено акт від 24 вересня 2021 року №72021/ж5/26-15-07-01-04/1055449.

Згідно з висновками вказаного акту перевіркою встановлено порушення товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний»:

- п. 44.1,п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПК України, п. 6, пп. 9.4 п.9, п. 17, п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток І півріччя 2021 року на загальну суму601 862,0 грн;

- п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодуванню, що підлягає сплаті на рахунок платника у банку (ряд.20.1.2 Декларації) на загальну суму 277 637 грн., в тому числі по періодам: травень 2019 року - 5 445,0 грн., серпень 2019 року - 10 645,0 грн., липень 2020 року - 114 306,0 грн., серпень 2020 року - 80 750 грн., жовтень 2020 року - 46 094,0 грн., листопад 2020 року - 20 397,0 грн;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України, не зареєстровані податкові накладні, які відображають умовні податкові зобов'язання на операції зі списання основних засобів підприємства на загальну суму - 277 637 грн, в тому числі по періодам: липень 2020 року - 114 306,0 грн., серпень 2020 року - 80 750,0 грн., вересень 2020 року - 6 716,0 грн., жовтень 2020 року - 39 378,0 грн., листопад 2020 року - 20 397,0 грн., травень 2019 року - 5 445,0 грн., серпень 2019 року - 10 645,0 грн;

- п. 49.2, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, р.ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», а саме подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку за 2 квартал 2017 року та 3-4 квартал 2018 року, 1 квартал 2019 року не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, що призвело зміни платника податку);

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті несвоєчасного подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2017 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» подано заперечення на акт перевірки від 24 вересня 2021 року №72021/ж5/26-15-07-01-04/41055449 (вих. № 11/10 від 11 жовтня 2021 року).

28 жовтня 2021 року Головним управлянням ДПС ум. Києві прийнято рішення вих.№31651/1/26-15-07-01-04, де висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Також, 28 жовтня 2021 року Головним управління ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0783910701, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПК України, п.6, пп. 9.4 п. 9, п. 17, п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обілку16 «Витрати», яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на загальну суму 601 862,0 грн;

- №0783890701, яким за порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, що підлягає сплаті на рахунок платника у банку (ряд. 20.1.2 Декларації) у розмірі 277 637,0 грн, визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 277 637,0 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 69 409,0 грн..

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, останні оскаржено позивачем до Державної податкової служби України (скарга вих. № 10/11-21/1 від 10 листопада 2021 року).

За результатом розгляду вказаної скарги, Державною податковою службою України прийнято рішення від 20 грудня 2021 року №28476/6/99-06-01-01-06, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними 28 жовтня 2021 року податковими повідомленнями -рішеннями, позивач оскаржив останні до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний», зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності 27 грудня 2017 року (запис № 10721020000035498), перебуває на податковому облік в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДПС у м. Києві, згідно з даними КВЕД, основні види діяльності: 42.32 оптова торгівля м'яса та м'ясними продуктами (основний), 10.11 виробництво м'яса, 10.12 виробництва м'яса свійської птиці, 10.13 виробництво м'ясних продуктів, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.22 роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, 52.10 складське господарство; має експлуатаційний дозвіл №а-UA-26-00-132-0-CS-RW-II-CP-V-MM-MP-MSM від 07 серпня 2017 року на потужність «Потужність з розбирання та обвалювання м'яса, виробництва кускового м'яса, виробництва м'ясних напівфабрикатів, механічного обвалювання, первинного пакування та перепакування, холодильний склад», виданий Головним управлінням Держспоживслужби у м. Києві.

Податковим повідомленням-рішенням від 28 жовтня 2021 року №0783910701 (форма Р) податковим органом збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» на загальну суму 601 862,0 грн.

Позивачем визнано вказане податкове повідомлення-рішення в частині донарахування зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13 112,0 грн та сплачено вказане податкове зобов'язання (платіжне доручення №3 від 11 січня 2022 року на суму 13 112,0 грн, призначення платежу - сплата грошового зобов'язання по акту перевірки від 29 вересня 2021 року №72021/ж5/26-15-07-01/04/41055449, ппр №0783910701 від 28 жовтня 2021 року).

В решті суми, позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення.

З даного приводу судом встановлено.

23 грудня 2019 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «СКВ-АГРО» (покупець) укладено договір поставки №23/12/19-1 обладнання м'ясопереробного комплексу (п. 1.1.договору), детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару містяться в специфікації до цього договору (п. 2.1. договору), у специфікації до договору зазначаються такі відомості про товар: повне найменування товару, одиниці виміру товару, комплектність товару, кількість кожного найменування товару, ціна кожного найменування товару, вартість товару, строк/термін поставки товару, найменування виробника та країни виробництва окремих елементів товару (п. 2.2. договору); разом із товаром при його передачі покупцю, постачальник зобов'язаний надати покупцю належним чином оформлені оригінали документів: рахунок-фактура, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі товару зі зберігання, технічну документацію на товар в цілому чи на всі його окремі елементи (п. 3.4. договору); ціну/вартість договору становить загальна вартість товару визначена в специфікації до цього договору (п. 4.1. договору), порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у специфікації до цього договору (п. 4.5. договору), даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками та діє до 31 грудня 2022 року включно, а але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами. (п. 12.1 договору).

02 червня 2021 року між позивачем (постачальник) та ТОВ «СКВ-АГРО» (покупець) укладено додаткову угоду №12 до договору поставки №23/12/19-1 від 23 грудня 2019 року, згідно з умовами якої сторони, приймаючи до уваги не можливість використання покупцем поставленого за договором обладнання м'ясопереробного комплексу за його цільовим призначенням через триваючий простій виробничих потужностей ПРАТ «Діанівська птахофабрики», акціонером якого є покупець, через що економічна ефективність його використання є вкрай низькою, в той же час, враховуючи необхідність сумлінного виконання узгодженого Сторонами графіку розрахунку за товар, який узгоджено сторонами у специфікації №1 від 23 грудня 2019 року до договору дійшли згоди достроково розірвати цей договір та здійснити повернення обладнання м'ясопереробного комплексу, поставленого постачальником за цим договором. (п. 1 додаткової угоди), сторони дійшли згоди, що повернення товару здійснюється покупцем на умовах FCA склад покупця (Донецька обл., Волноваський район, с. Діанівка, вул. Миру, 1А). завантаження товару у транспортні засоби подані постачальником здійснюється силами та за рахунок покупця. Транспортування Строк повернення товару - до 31 липня 2021 року включно. Факт належного повернення обладнання підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін поворотною накладною, актом приймання-передачі товару та актом приймання-передачі технічної документації на товар в цілому чи на його окремі елементи (п. 2 додаткової угоди); Постачальник не пізніше дня повернення товару зобов'язаний здійснити повернення отриманої від покупця суми оплати за товар, що повертається в розмірі 160 000,0 грн в тому числі ПДВ 20% шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок покупця (п. 5 додаткової угоди); сторони дійшли згоди, що з моменту підписання цієї додаткової угоди №12 від 02 червня 2021 року, зобов'язання покупця щодо оплати товару за графіком, який узгоджено сторонами у специфікації №1 від 23 грудня 2019 року - припиняються (п. 6 додаткової угоди); договір поставки №23/12/19-1 від 23 грудня 2019 року вважається розірваним з дати зазначеної у підписаних сторонами поворотної накладної та акту приймання-передачі товару (п. 7 додаткової угоди).

На виконання положень вказаної додаткової угоди сторонами підписано наступні документи: видаткову накладну (повернення) №СК-0000001 від 23 червня 2021 року на загальну суму 3 925 000,8 грн в тому числі ПДВ у розмірі 654 166,8 грн., товарно-транспортну накладну №23/06/2021 від 23 червня 2021 року, акт приймання-передачі від 23 червня 2021 року автоматичної лінії ділення курчат бройлера на частини на суму 3 270 834,0 грн без ПДВ.

Операція з повернення обладнання була проведена позивачем в бухгалтерському обліку.

За результатами перевірки податковим органом встановлено невідповідність даних, задекларованих у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» даними бухгалтерського обліку за І півріччя 2021 року всього у сумі 3 270 834,0 грн.

Перевіркою встановлено, що задекларована позивачем за І півріччя сума інших операційних витрат р. 2180 Звіту про фінансові результати (форма №2) при порівнянні з даними бухгалтерського обліку рахунків 92, 93, 94 завищено на суму 3 270 834,0 грн.

Податковий орган зазначає, що у бухгалтерському обліку товариства дані операції відображені наступним чином: у момент реалізації обладнання: ДТ 183 Кт 712 на суму 4 725 173,0 грн; Дт 712 Кт. 6432 на суму 784 529,0 грн; Дт. 943 Кт. 286 на суму 3 857 926,0 грн. У момент повернення обладнання: Дт 183 Кт 712 на загальну суму (-3 925 000,0 грн); Дт 704 Кт 183 на суму 3 925 000,0 грн.; Дт 943 Кт. 286 на суму (- 3 201 4212,0 грн); Дт. 704Кт. 6432ю на суму (-654 166,0 грн).

Податковий орган вказує, що відповідно до додатку 3 до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №2 від 10 січня 2007 року, зі змінами та доповненнями, повернення товарів покупцями відображаються у обліку наступним чином: Дт 90 (94) Кт 28 методом «червоного сторно»- оприбуткування поверненого товару; Дт. 704 Кт 361 - зменшення раніше нарахованого доходу; Дт. 704 Кт. 643 - зменшення раніше нарахованих ПДВ зобов'язань.

Податковий орган зазначає, що позивачем за І півріччя 2021 року зменшено дохід від реалізації обладнання, зменшено довгострокову дебіторську заборгованість покупця та сторновано собівартість реалізованого обладнання.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - одна із основних форм бухгалтерської звітності , що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності підприємства.

У порушення ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, підприємство при перенесенні даних з бухгалтерського обліку до звіту про фінансові результати та, у подальшому, до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2021 року неправильно перенесено дані бухгалтерського обліку, що призвело до завищення інших операційних витрат на загальну суму 3 270 834,0 грн.

Враховуючи викладене, позивачем у порушення п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п 134.1 ст. 134 ПК України, п. 6, пп. 9.4 п. 9, п. 17, п. 20 Національного положення (стандарт)бухгалтерського обліку 16 «Витрати», враховано до складу інших операційних витрат за І півріччя 2021 року суму витрат 3 27 834,0 грн, яка не відображена у реєстрах бухгалтерського обліку, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за І півріччя 2021 року на загальну суму 3 270 834,0 грн.

В свою чергу, позивач звертає увагу, що акті перевірки не розкрито питання щодо порушення в бухгалтерському обліку позивача визнання та класифікації витрат. Зазначено лише про не відповідність бухгалтерського обліку даним фінансової та податкової звітності, що не є порушенням пунктів, які в бухгалтерському обліку регламентують визнання та класифікацію витрат, а саме: п.6, пп. 9.4 п. 9, п. 17, п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Згідно з п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (наказ Міністерства фінансів України від 19 січня 2000 року №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з підпунктом 9.4 вказаного Положення, .не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати - інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту).

Згідно з п. 17 вказаного Положення, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Згідно з п. 20 вказаного Положення, до інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" ( z0750-99 ); собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Згідно з наявним в матеріалах справи висновком №07/02-22 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 07 лютого 2022 року в межах адміністративного провадження №640/2289/22, вбачається, що за даними звіту про фінансові результати позивача за І півріччя 2021 року, позивачем зазначено наступне: код рядка « 2000», стаття «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», за звітний період « 42 869,2»; код рядка « 2120», стаття «інші операційні доходи», за звітний період « 1 217,8»; код рядка « 2240», стаття «інші доходи», за звітний період « 1 726,9»; код рядка « 2280», стаття «разом доходи (2000+2120+2240)», за звітний період « 45 813,9»; код рядка « 2050», стаття «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), за звітний період «(40 511,5)»; код рядка « 2180», стаття «інші операційні витрати», за звітний період «(2 815,1)»; код рядка « 2270», стаття «інші витрати», за звітний період «(111,6)»; код рядка « 2285», стаття «разом витрати (2050+2180+2270)», за звітний період «(43 438,2)»; код рядка « 2290», стаття «фінансовий результат до оподаткування (2280-2285)», за звітний період « 2 375,7»; код рядка « 2300», стаття «податок на прибуток», за звітний період «(154,5)»; код рядка « 2350», стаття «чистий прибуток (збиток) (2290-2300), за звітний період « 2 221,2».

За даними оборотно-сальдової відомості та аналізу рахунків 7 і 9 класу, в частині відображення доходів та витрат, які вплинули на фінансовий результат позивача за І півріччя 2021 року, позивачем зазначено наступне: № рахунку « 70», назва рахунку «доходи від реалізації», сума грн « 42 869 175,81»; номер рахунку « 71», назва рахунку «інший операційний дохід», сума грн «-2 052 955,98»; № рахунку « 73», назва рахунку «інші фінансові доходи», сума грн « 1 718 068,79»; № рахунку « 74», назва рахунку «інші доходи», сума грн « 8 800,0»; № рахунку « 90», назва рахунку «собівартість реалізації», сума грн « 40 511 477, 70»; № рахунку « 92», назва рахунку «адміністративні витрати», сума грн « 869 711,95»; № рахунку « 93», назва рахунку «витрати на збут», сума грн « 586 121,70»; № рахунку « 94», назва рахунку «інші витрати операційної діяльності», сума грн «-1 911 561,88»; № рахунку « 95», назва рахунку «фінансові витрати», сума грн « 111 550,56»; № рахунку « 98», назва рахунку «податок на прибуток», сума грн « 154 456,0».

Зміст і форма Фінансової звітності малого підприємства в складі Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма №2-м) та порядок її заповнення установлюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №25 «Спрощена фінансова звітність», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39 (далі - П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Показники цих завітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Згідно з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запиту інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб, незалежно від форми власності, організаційно-правових форм і видів діяльності визначено приписами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291).

Згідно з вимогами вказаної Інструкції, рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», статті Звіту про фінансові результати мають наступний зміст: - у статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг; у статті "Непрямі податки та інші вирахування з доходу" відображається сума податку на додану вартість, акцизного податку та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори; чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу; у статті "Інші операційні доходи" відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття тощо. Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та дохід від зміни вартості поточних біологічних активів наводяться лише довідково у вписуваному рядку 201; у статті "Інші доходи" відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Також у цій статті наводиться сума доходів від надзвичайних подій; у статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів, визначена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (із змінами); у статті "Інші операційні витрати" наводяться адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів. Конкретна назва податку або збору і відповідна сума наводяться у рядку 091. Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів наводяться лише довідково у вписуваному рядку 202; у статті "Інші витрати" відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Також у цій статті наводяться втрати від надзвичайних подій. у статті "Фінансовий результат до оподаткування" відображається різниця між чистими доходами та витратами підприємства; у статті "Податок на прибуток" відображається сума податку на прибуток, яка визначається в розмірі податку на прибуток за звітний період. При переході підприємств на застосування цього Положення (стандарту) у цій статті у графі 4 за аналогічний період попереднього року наводиться результат відповідного складання (вирахування) значень статей "Податок на прибуток від звичайної діяльності" (рядок 180), "Податки з надзвичайного прибутку" (рядок 210) і "Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності" (рядок 185) Звіту про фінансові результати (форма N 2) за попередній рік; у статті "Чистий прибуток (збиток)" відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою фінансового результату до оподаткування і сумою витрат з податку на прибуток. У зведених фінансових звітах показники фінансового результату до оподаткування, чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

За результатом співставлення даних бухгалтерського обліку позивача за І півріччя 2021 року за даними звіту про фінансові результати позивача за І півріччя 2021 року в частині доходів і витрат за І півріччя 2021 року наявні розбіжності як в частині доходів, так і частині витрат, а саме: різниця доходів становить 3 270,8 тис. грн (відображені в звіті фінансові результатами за І півріччя 2021 року доходи у сумі 45 813,9 тис. грн., згідно з даними бухгалтерського обліку в І півріччі 2021 року позивачем відображені доходи в сумі 42 543,1 тис. грн., різниця між даними бухгалтерського обліку та даними віту про фінансові результати за І перше півріччя 2021 року становить 3 270,8 тис. грн.); різниця у витратах становить 3 270,8 тис. грн. (позивачем відображено в звіті про фінансові результати за І півріччя 2021 року витрати в сумі 43 438,2 тис. грн: собівартість реалізованої продукції 40 511,5 тис. грн., інші операційні витрати 2 815,1 тис грн., інші витрати - 111,6 тис. грн.; згідно з даними бухгалтерського обліку позивачем відображено витрати в сумі 40 167,3 тис. грн: собівартість реалізованої продукції 40 511,5 тис. грн, адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності (-455,7 тис. грн), інші фінансові витрати - 111,6 тис. грн.

Різниця між даними звіту про фінансові результати та даними бухгалтерського обліку позивача за І півріччя 2021 року в частині інших операційних витрат, відображених у звіті про фінансові результати та даними бухгалтерського обліку рахунків, в яких відображені адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності становить 3 270,8 тис. грн.

Різниця між даними фінансового результату до оподаткування та даними чистого прибутку (збитку) відсутня, тобто, розбіжності між даними бухгалтерського обліку та звітом про фінансові результати за І півріччя 2021 року в доходах і витратах не вплинули на фінансовий результат до оподаткування та на чистий прибуток (збиток) позивача.

Враховуючи, що дані, які містяться у фінансовій звітності відображаються у тисячах грн. з одним десятковим знаком незрозумілою є сума, на яку у відповідності з даними акту перевірки встановлено розбіжності, а саме 3 270 834,0 грн. Математичним підрахунком встановлено, що різниця між даними бухгалтерського обліку та даними звіту про фінансові результати за І півріччя 2021 року, які зазначено в акті перевірки, становить 3 270,8 тис. грн (2 815,1грн - (-455,7грн.), а не 3 270 834,0 грн.

Суд приймає до уваги, що експертним висновком встановлено розбіжності між:

- даними доходів, відображених в бухгалтерському обліку за І півріччя 2021 року та звіту про фінансові результати за І півріччя 2021 року в сумі 3 270,8 тис. грн, а саме: в бухгалтерському обліку позивача відображено доходи на 3 270,8 тис. грн менше ніж в даних звіту про фінансові результати. Отже, доходи, відображені позивачем в звіті про фінансові результати за І півріччя 2021 року завищені на 3 270,8 тис. грн;

- даними витрат, відображених в бухгалтерському обліку за І півріччя 2021 року та звіту про фінансові результати за І півріччя 2021 року в сумі 3 270,8 тис. грн, а саме в бухгалтерському обліку позивача відображено витрати на 3 270,8 тис. грн менше ніж в даних звіту про фінансові результати. Отже, витрати, відображені позивачем в звіті про фінансові результати завищені на 3 270,8 тис. грн.

Встановлені розбіжності між даними звіту про фінансові результати за І півріччя 2021 року та даними бухгалтерського обліку за І півріччя 2021 року в частині завищення доходів на суму 3 270,8 тис. грн. та завищення витрат на суму 3 270,8 тис. грн. не вплинули на фінансовий результат (прибуток/збиток) позивача за І півріччя 2021 року, оскільки суми, на які збільшено доходи та витрати позивача є однаковими.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.14.1.36, п.14.1 ст.14 ПК України, визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до пп.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Згідно з пунктом 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У пункті 85.2 статті 85 ПК України закріплено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з приписами пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування витрат.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку.

Суд приймає до уваги встановлені експертним висновком обставини, що встановлені розбіжності в сумах доходів та витрат не вплинули на фінансовий результат діяльності (прибуток) позивача за І півріччя 2021 року, документально не підтверджується порушення позивачем пп. 134.1.1., п. 134.1 ст. 134 ПК України та заниження податку на прибуток за І півріччя 2021 року на суму 588 750,0 грн.

Порядок оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контролю за дотриманням якого покладено до контролюючі органи, та документування виявлених порушень регламентовано Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень (наказ ДПС України від 25 лютого 2021 року №244).

Згідно з приписами 5.1.2 вказаних Методичних рекомендацій, з метою забезпечення належної доказовості висновків за кожним відображеним в описовій частині акта документальної перевірки фактом порушення в обов'язковому порядку необхідно, зокрема, при проведенні перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати передбачених Кодексом податків та зборів зазначити встановлений безпосередній зв'язок (його відсутність) між виявленими порушеннями, показниками відповідних рядків податкових декларацій, розрахунків, звітів та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які були використані при проведенні перевірки суб'єктів господарювання.

Як вбачається з додатку 5 до акту перевірки, контролюючим органом у рядку 2120 «Інший операційний дохід» зазначене відхилення у розмірі - 3 270,76 тис. грн з приміткою «товариство за даними бухгалтерського обліку зменшило дохід у зв'язку з поверненням обладнання, проте у звіті про фінансові результати товариством не проведено коригування доходів у зв'язку з поверненням обладнання». Проте, вказане не знайшло відображення в акті перевірки.

Згідно з пп. 140.5.51, п 140.5, ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь: нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу; нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов'язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; тобто, операція дала змогу відобразити фінансовий результат в конкретному звітному періоді в поданій звітності та відсутність помилок ведення помилок, які б мали наслідком порушення вимог законодавства, в тому числі - до заниження фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, судом встановлено, що висновки акта перевірки про заниженням позивачем фінансового результату до оподаткування за І півріччя 2021 року на загальну суму 3 270 834,0 грн є необгрунтованими.

Щодо висновків акта перевірки, на підставі яких податковим органом винесено податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2021 року №0783890701, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 277 637,0 грн та штрафні санкції у розмірі 69 409,0 грн, судом встановлено наступне.

Позивач визнає обгрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування зобов'язань з податку на додану вартість 62 184,0 грн та штрафних санкцій у розмірі 15 546,0 грн та сплатив останнє (платіжне доручення від 11 січня 2022 року на загальну суму 77 730,0 грн, призначення платежу - сплата грошових зобов'язань по акту перевірки від 24 вересня 2021 року №72021/ж5/26-15-007-01-04/41055449).

В решті суми (215 453,0 грн донараховане зобов'язання з ПДВ та 53 864,0 грн - штрафні санкції), позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення.

З даного приводу судом встановлено.

Згідно з п. 3.1.2.1. акту перевірки, у відповідності до п. 198.5 ст. 198 ПК України, позивач зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України та скласти, не пізніше останнього дня звітного податкового періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податку на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

Позивач заперечує вказані висновки акту перевірки про завищення суми бюджетного відшкодування, що підлягає сплаті на рахунок платника у банку (ряд. 20.1.2 Декларації) на суму 215453,0 грн, а також не реєстрації позивачем податкових накладних, які відображають умовні податкові зобов'язання на суму 215 453,0 грн, в тому числі по періодам: липень 2020 року - 114 306,0 грн, серпень 2020 року - 80 750,0 грн., листопад 2020 року - 20 397,0 грн. та вважає їх помилковими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам закону.

З даного приводу судом встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво №200321445 від 01 березня 2017 року). В період з 01 березня 2017 року по 30 червня 2021 року позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у суму 21 333 742,0 грн.

Згідно з п. 3.1.2.1 акту перевірки, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за сказаний період податковим органом встановлено заниження позивачем показників на загальну суму 277 637,0 грн, в тому числі по періодам: травень 2019 року - 5 445,0 грн., серпень 2019 року - 10 645,0 грн., липень 2020 року - 114 306,0 грн., серпень 2020 року - 80 750,0 грн., вересень 2020 року - 6 716,0 грн., жовтень 2020 року - 39 9378,0 грн., листопад 2020 року - 20 397,0 грн.

Перевіркою відображених у рядку 1Б декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» показників за період з 01 березня 2017 року по 30 червня 2021 року у загальній сумі 22 311 411,0 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації у перевіряємому періоді м'ясної продукції та напівфабрикатів власного виробництва.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 1Б декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» за період з 01 березня 2017 року по 30 червня 2021 року у загальній сумі 22 311 411,0 грн на підставі таких документів: договорів, актів виконаних робіт, надання послуг, податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей, аналізів по рахункам: 31, 36, 67, 70, 71 79 та інші, не встановлено заниження/завищення податкових зобов'язань.

Перевіркою відображених у рядку 2А Декларації «Операції з вивезення товарів за межі митної території України» за період з 01 березня 2017 року по 30 червня 2021 року в сумі 161 584 049,0 грн встановлено, що на формування цих показників мали вплив операції з реалізації покупцям-нерезидентам США, Великобританії, Польщі товару (тушка несушка патрана полуфабр.натур. заморож. в гофрокор та ін).

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 березня 2017 року по 30 червня 2021 року в сумі 161 584 049,0 грн на підставі таких документів: зовнішньоекономічні контракти, вантажно-митні декларації, звіти комісіонерів, банківські виписки, журнали-ордери та відомості по бухгалтерським рахункам 312, 362, 70, 79 не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2А Декларації «Операції з вивезення товарів за межі митної території України».

Перевіркою відображених у рядку 1.1Б Декларації «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» за період з 01 березня 2017 року по 30 червня 2021 року в сумі 0 грн встановлено, що у перевіряємому періоді підприємство не декларує податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 березня 2017 року по 30 червня 2021 року в сумі 0 грн на підставі таких документів: податкові накладні, актів надання послуг, договорів, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання у рядку 4.1Б Декларації «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України» на загальну суму 277 637,0 грн в тому числі по періодам: липень 2020 року - 114 306,0 грн, серпень 2020 року - 80 750,0 грн., вересень 2020 року - 6 716,0 грн., жовтень 2020 року - 39 378,0 грн., листопад 2020 року - 20 397,0 грн., травень 2019 року - 5 445,0 грн., серпень 2019 року - 10 645,0 грн.

Основним видом діяльності позивача у вказаний період було виробництво та реалізація м'ясної продукції (м'ясних полуфабрикатів, з індички та курей) та здійснення реалізації м'ясної продукції та експорт та на території України.

Позивачем у вказаний період здійснювалось придбання птиці (живої з подальшим її забоєм) так і тушок птиці (кури, індики) та у подальшому здійснювалась або їх обвалка, або пакування та реалізація на території України та на експорт.

В ході проведення перевірки відповідно до даних бухгалтерського обліку, а саме картки рахунку 201, встановлено проведення позивачем у 2019-2022 роках документом в 1С «комплектація номенклатури» операцій зі зміни номенклатури товарів, які в подальшому призводять до зменшення запасів (кт. 26 201 рахунку), з товарною номенклатурою - тушка несушка патрана полуфабрикат натуральний заморожений в гофрокартоні; частина крила ліктьова куряча, напівфабрикат натуральний заморожений; частина крила ліктьова куряча, напівфабрикат натуральний заморожений; тушка курчати бройлера І категорії (напівфабр. натур. охол.); тушка курчат для гриля та бербекю (напівфабр.натур.охол.); ніжка куряча без кісток (без шкіри) (напівфабр.натур.охол.); ніжка куряча (напівфабр.натур.охол.); стегно куряче (напівфабр.натур.охол.) з рахунку 201 «запаси», використання у процесі виробництва готової продукції одного виду товару замість іншого, та збільшення запасів по рахунку 20, 26 Дт.20, 26) іншого виду товарних запасів.

За даними перевірки, податковим органом встановлено списання з балансу (по к-ту 20, к-ту 26) підприємства запасів однією товарною номенклатурою - тушка несушка патрана полуфабрикат натуральний заморожений в гофрокартоні, частина крила ліктьова куряча, напівфабрикат натуральний заморожений, частина крила плічова куряча, напівфабрикат натуральний заморожений, тушка курчати-бройлера І категорії (напівфабр.натур.охол.), тушка курчат для гриля та барбекю (напівфабр.натур.охол.), ніжка куряча без кісток (без шкіри) (напівфабр.натур.охол.), ніжка куряча (напівфабр.натур.охол.), стегно куряче (напівфабр.натур.охол.) та одночасним оприбуткуванням на баланс (в д-т 26, к-т 20) у тотожній кількості товарних запасів вже з іншою номенклатурою: тушка несушка патрана полуфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі, філе грудки куряче (несушка), харчові кістки з обвалювання ніжки, крило куряче та інше).

При цьому, списані та оприбутковані товарні позиції не є однаковими, мають різні найменування, різні фізичні характеристики та ознаки (згідно з ДСТУ), не схожі за зовнішнім виглядом та формою, мають різну упаковку.

У бухгалтерському обліку підприємства дані операції проведені наступним чином: ДТ201 Кт.26 на загальну суму 1 301 191,0 грн, Дт.26 Кт.201 на загальну суму 86 994,0 грн.

Операції зі зміни однієї товарної позиції на іншу змінюють код УКТЗЕД товару, що призводить до наявності пересорту товару. Наприклад стегно куряче - код УКТЗЕД 20713замінюються на філе куряче - код УКТЗЕД 20714;тушка курчати бройлера І категорії - код УКТЗЕД 20711 замінюється на тушку несушку 2 категорії - код УКТЗЕД 20712.

У рішенні від 20 грудня 2021 року №28476/6/99-00-06-01-01-06 Державної податкової служби України про результати розгляду скарги зазначено, що згідно з наданими під час розгляду заперечення документами, а саме, декларації виробника філії «Ватутинська «ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» встановлено наступне. Деклараціями № 139 від 25 липня 2020 року, №3140 від 28 липня 2020 року, № 143 від 31 липня 2020 року було посвідчено якість тушок курей 2 категорії патраних охолоджених, загальною масою 51 475,0 кг, якість тушок курей 2 категорії морожених загальною вагою 2 504,0 кг.

Деклараціями №144 від 03 серпня 2020 року, №146 від 04 серпня 2020 року, №149 від 08 серпня 2020 року, №150 від 11 серпня 2020 року, №154 від 19 серпня 2020 року, №155 від 20 серпня 2020 року, №156 від 21 серпня 2020 року, №157 від 25 серпня 2020 року, №158 від 26 серпня 2020 року, №159 від 27 серпня 2020 року, №161 від 28 серпня 2020 року, №162 від 28 серпня 220 року, №164 від 31 серпня 2020 року було посвідчено якість тушок 2 категорії патраних охолоджених, загальною вагою 198 029,9 кг.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних позивачем отримано податкові накладні з наступною номенклатурою: у липні 2020 року ПрАТ «Агорохолдинг Авангард», філія «Кам'янець-Подільська ПрАТ «Агрохолдинг Аванагард» було виписано податкові накладні №62/1/11 від 24 липня 2020 року та №63/2/11 від 31 липня 2020 року на товар - тушка курки ІІ категорії морожена загальною масою - 40 000,0 кг. У серпня 2020 року ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», філія «Ватутінська» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» виписано податкові накладні №22.02.2009 від 07 серпня 2020 року та №23.02.2009 від 11 серпня 2020 року на товар - тушка курки ІІ категорії охолоджена загальною масою - 21 621,5 кг та ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», філія «Кам'янець-Подільська» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» виписано податкову накладну №08.02.2011 від 05 серпня 2020 року на товар - тушка курки ІІ категорії морожена загальною масою - 20 000,0 кг.

Таким чином, при аналізі наданих позивачем до заперечень документів не посвідчено якість та номенклатуру придбаних тушок курки ІІ категорії морожених та охолоджених, реалізованих вищезазначеними контрагентами, оскільки декларації виробника посвідчують якість тушки курки ІІ категорії патраної охолодженої.

Також податковий орган вказує, що за результатом перевірки протоколів щодо розгляду результатів річної інвентаризації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, не матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і документів та розрахунків від 30 грудня 2019 року та 31 грудня 2020 року, у ході проведення суцільних інвентаризацій активів та зобов'язань підприємства інвентаризаційною комісією порушень не виявлено (тобто не встановлено пересорту товару).

Таким чином, операції зі списання зазначених товарних запасів шляхом їх заміни на запаси, які є зовсім іншими за фізичними характеристиками та ознаками, не відповідають вимогам Положення «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» (наказ Міністерство фінансів України від 02 вересня 2014 року №879) щодо проведення взаємного заліку лишків і нестач внаслідок пересортизації та свідчить про використання списаних товарних запасів не у господарській діяльності товариства.

З даного приводу позивачем зазначено, що за операціями, зазначеними у п.3.1.2.1. акту перевірки, проведеними у період липень 2020 року, серпень 2020 року, листопад 2020 року, відбулася зміна фасування (пакування) готової продукції на загальну суму 1 077 264,73 грн. вказані операції відображені в системі 1С документом «Комплектація номенклатури».

Фасування - один з виробничих процесів позивача, який відображається звіті виробництва та документі «Комплектація номенклатури».

Необхідність перепакування готової продукції пов'язана із надходженням від контрагентів-покупців запитів щодо поставки продукції «тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі» вагою 10 кг., кількістю 8-9 та 9-10 тушок в одному коробі та наявністю на складі зберігання позивача готової продукції тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі, розфасованої по 7 тушок в гофрокоробі.

З метою перепакування продукції позивачем були видані відповідні накази про перепакування продукції, а саме: наказ №2507-20/1 від 25 липня 2020 року, наказ № 2011-20/1 від 20 листопада 2020 року.

Згідно з наказом від 25 липня 2020 року, у зв'язку з надходженням від контрагентів-покупців запитів щодо поставки продукції «тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі» вагою 10 кг, кількість 8-9 та 9-10 шт в одному коробі, на наявністю на складі заберігння готової продукції тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі загальною вагою 68762,0 кг, розфасованої по 7 тушок у гофрокоробі, наказано здійснити розпакування продукції «тушка несушка патрана заморожена» вагою (1,3-1,5 кг), що зберігається на складі зберігання готової сировини, загальною вагою 63 620,0 кг, розфасованої по 7 тушок в ящику із гофрокартону, вагою 10 кг; здійснити перепакування розпакованої продукції «тушка несушка патрана заморожена» (вагою 0,8-1 кг) що зберігається на складі.

Згідно з наказом від 20 листопада 2020 року, у зв'язку з надходженням від контрагентів-покупців запитів щодо поставки продукції «тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі» вагою 10 кг., кількість 8-9 та 9-10 тушок в одному коробу, та наявністю на складі зберігання готової продукції тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі загальною вагою 5 142,0 кг, розфасованої по 7 тушок в гофорокоробі, наказано, здійснити розпакування продукції «тушка несушка патрана заморожена» вагою (1,3-1,5 кг), що зберігається на складі зберігання готової сировини, загальною вагою 5 142,0 кг, розфасованої по 7 тушок в ящику із гофрокартону, вагою 10 кг; здійснити перепакування розпакованої продукції «тушка несушка партана заморожена» (вагою 1,3-1,5 кг), шляхом фасування в ящики із гофрокартону вагою 10 кг, забезпечивши кількість 8-9-10 тушок в одному ящику, доповнивши сировиною «тушка несушка патрана заморожена» вагою (08-1кг), що зберігається на складі сировини.

Зміна номенклатури товарів з «тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі» на «тушка несушка 2 кат.навівфабр. заморож» (при цьому кількість товару лишились без змін) відображена в обліку позивача на підставі документа «Комплектація номенклатури»: №91 від 25 липня 2020 року в кількості 1 970 кг на суму 32 621,34 грн., №90 від 26 липня 2020 року в кількості 5 380,0 кг на суму 88 850,88 грн., №92 від 27 липня 2020 року в кількості 1 920,0 кг на суму 31 464,55 грн, №93 від 28 липня 2020 року в кількості 4 800,0 кг на суму 78 324,64 грн., №94 від 29 липня 2020 року в кількості 5 760,0 кг на суму 93 726,06 грн., № 95 від 30 липня 2020 року в кількості 8 640,0 кг на суму 124 046,74 грн., №96 від 30 липня 2020 року в кількості 8 531,9 кг на суму 122 494,72 грн., №97 від 01 серпня 2020 року в кількості 9 978,5 кг на суму 149 302,91 грн., №98 від 02 серпня 2020 року в кількості 2 984,5 кг на суму 45 540,14 грн., 399 від 03 серпня 2020 року в кількості 4 800,0 кг на суму 73 260,0 грн., №101 від 04 серпня 2020 року в кількості 3 740,0 кг на суму 57 126,05 грн., №102 від 09 серпня 2020 року в кількості 4 800,0 кг на суму 73 746,86 грн., №103 від 07 серпня 2020 року в кількості 310 кг на суму 4 776,3 грн., №118 від 20 листопада 2020 року в кількості 5 142,0 кг на суму 101 983,47 грн.

Таким чином, позивачем здійснено перепакування продукції на підставі вищенаведених документів «Комплектація номенклатури» в загальній кількості 68 7569 кг на суму 1 077 264,73 грн.

Позивач зазначає, що процес перефасування здійснено наступним чином: документом комплектація номенклатури відбулася зміна номенклатури без зміни кількості товару з «тушка несушка патрана полуфабр.натур.заморож. в гофрокор.» на «тушка несушка 2 кат. Напівфабр.натур.заморож.»; відбувається передача «тушка несушка 2кат напівфабр.натур.заморож.» зі складу готової продукції до цеху №3 (заморозка); до цеху №3 (заморозка) оприбутковуються сировина з аналогічною назвою «тушка несушка 2 кат. Напівфабр.натур.заморож.», яка надходить зі складу сировина; з цеху №3 всі оприбутковані напівфабрикати «тушка несушка 2кат.напівфабр.натур.заморож.» переміщаються до цеху №2 (переробка); з цеху №2 (переробка) «тушка несушка 2кат.напівфабр.натур.заморож.» переміщується на склад готової продукції з номенклатурою «тушка несушка патрана полуфабр.натур.заморож. в гофрокор.».

Вказані операції відображено на рахунку 201 «сировина і матеріали» та на рахунках 26 «готова продукція».

Вищезазначена продукція зі зміненим фасуванням була реалізована на експорт в межах контрактів №МКС10/01/2020 від 10 січня 2020 року та №МКС 28/04/2020 від 28 квітня 2020 року, що містять аналогічні положення, що предметом контракту є продаж продукції м'яса найменування та асортимент якого визначаються в специфікаціях, а також проформі рахунку-фактури до кожного конкретного постачання, що є невід'ємною частиною даного контракту.

На виконання положень контракту укладеного позивачем (продавцем) та Intermeats Limited (покупець) від 10 січня 2020 року №МКС10/01/2020, сторонами підписано наступні специфікації: №58 від 30 листопада 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-10шт; №57 від 30 листопада 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-10 шт; №54 від 18 листопада 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-10шт; №41 від 13 серпня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-11 шт; №42 від 20 серпня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-11 шт; №43 від 20 серпня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-11 шт; №44 від 26 серпня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-11 шт; №37 від 29 липня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-10 шт; №38 від 30 липня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-10 шт; №39 від 03 серпня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-10 шт; №40 від 03 серпня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 27 тон, кількість тушок у ящику 9-10 шт.

На виконання положень контракту укладеного позивачем (продавцем) та Banyan Bay Trading LLC (покупець) від 28 квітня 2020 року №МКС28/04/2020, сторонами підписано специфікацію: №3 від 06 липня 2020 року, де визначено наступний товар «тушка несушки патрана полуфабр.натур.заморож., в гофрокор.» 7 тон, кількість тушок у ящику 8-9шт (10 кг в коробі), весь об'єм або 8, або 9 шт в коробі.

Згідно з п. 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Як встановлено актом перевірки, 25 липня 2020 року та 20 листопада 2020 року позивачем проведено інвентаризації товарів по складу готової продукції.

Згідно з даними оборотно-сальдової відомості рахунку 26 «готова продукція» станом на 25 липня 2020 року на балансі позивача обліковувалось 74 821,38 кг товару «тушка несушка патрана полуфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі» на складі готової продукції, що відповідає даним «інвентаризація товарів на складі» №2507-20 від 25 липня 2020 року.

Згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 26 «готова продукція» станом на 20 листопада 2020 року на балансі позивача обліковувалось 27 042,86 кг товару «тушка несушка патрана полуфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі» на складі готової продукції, що відповідає даним інвентаризація товарів а складі №2011-20 від 20 листопада 2020 року.

Згідно з наказами від 25 липня 2020 року №2507-20/1 «про перепакування продукції» та № 2011-20/1 від 20 листопада 2020 року «про перепакування продукції», позивачем здійснено перепакування вищезазначених залишків.

Згідно з документами «Комплектація номенклатури», було змінено номенклатуру товарів з «тушка несушка патрана заморожена в гофрокоробі» на «тушка несушка 2 категорії напівфабрикат натуральний заморожений», при цьому кількість товару залишилась без змін.

Так, згідно з комплектацією номенклатури в період з 25 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року, позивачем змінено номенклатуру товару в загальній кількості 63 614,9 кг (комплектація номенклатури №90 від 26 липня 2020 року у кількості 5 380,0 кг, № 91 від 25 липня 2020 року у кількості 1 970,0 кг., №92 від 27 липня 2020 року у кількості 1 920,0 кг., №93 від 28 липня 2020 року у кількості 4 800,0 кг, №94 від 29 липня 2020 року 5 760,0 кг., №95 від 30 липня 2020 року у кількості 8 640,0 кг., №96 від 30 липня 2020 року в кількості 8 531,9 кг, №97 від 01 серпня 2020 року у кількості 9 978,5 кг., №98 від 02 серпня 2020 року у кількості 2 984,5 кг, №99 від 03 серпня 2020 року у кількості 4 800,0 кг, №101 від 04 серпня 2020 року у кількості 3 740,0 кг, №102 від 06 серпня 2020 року у кількості 4 800,0 кг. №103 від 07 серпня 2020 рок у кількості 310,0 кг)

Згідно з комплектацією номенклатури №118 від 20 листопада 2020 року позивачем змінено номенклатуру товару в загальній кількості 5 142,0 кг.

В бухгалтерському обліку вказані операції відображено Дт 201 Кт 26 у розмірі кожного документа.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 «готова продукція» за період з 26 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року та за 20 листопада 2020 року в розрізі кожного окремого дня, загальна сума напівфабрикатів в кількості 63 614,9 кг та 5 142,0 кг переведених з рахунку 26 «готова продукція» на рахунок 201 «сировина і матеріали» становить 1 077 264,82 грн.

В період з 25 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року на рахунок 201 «Сировина і матеріали» зі складу готової продукції, складу сировина і цеху №3 (заморозка) до цеху №2 (переробка) оприбутковано напівфабрикати з назвою «тушка несушка 2 категорії напівфабрикат натуральний заморожений» в загальній кількості 249 552,16 кг.

20 листопада 2020 року на рахунок «сировина і матеріали» зі складу готової продукції, складу сировина і цеху №3 (заморозка) до цеху №2 (переробка) оприбутковано напівфабрикати з назвою «тушка несушка 2 категорії напівфабрикат натуральний заморожений» в загальній кількості 15 358,0 кг.

В період з 25 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року по цеху №2 напівфабрикати в загальній кількості 249 552,16 кг відправлено до виробничого відділу, складаються звіти з виробництва і в бухгалтерському обліку відображено рух напівфабрикатів на рахунок 2314 «виробництво» і в подальшому на рахунок 26 «готова продукція» з назвою «тушка несушка патрана напівфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі».

20 листопада 2020 року з цеху №2 напівфабрикати в загальній кількості 20 500,0 кг відправлено до виробничого відділу, складено звіти з виробництва і бухгалтерському обліку відображено рух напівфабрикатів на рахунок 2314 «виробництво» і в подальшому на рахунок 26 «готова продукція» з назвою «тушка несушка патрана напівфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі».

З наведеного вбачається, що на рахунку 201 «сировина і матеріали» відображено напівфабрикати з номенклатурою «тушка несушка 2 категорії напівфабрикат натуральний заморожений». В зв'язку з чим на виконання наказів «про перепакування продукції» №2507-20/1 від 25 липня 2020 року та 2011-20/1 від 20 листопада 2020 року позивач, документом класифікація номенклатури під час проведення напівфабрикатів з рахунку 26 «готова продукція» на рахунок 201 «сировина і матеріали» змінив назву з «тушка несушка патрана напівфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі» на «тушка несушка 2 категорії напівфабрикат натуральний заморожений» для проведення перепакування продукції. При цьому зміни кількості та вартості напівфабрикатів не відбулось.

Приписами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291) визначається призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

Приписами вказаної Інструкції визначено, що План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Вказана Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Згідно з приписами вказаної Інструкції, Рахунок 26 "Готова продукція" призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Згідно з вищезазначеним, на рахунку 26 «готова продукція» напівфабрикати відображаються після того, як продукція пройшла обробку та укомлектована згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Згідно з укладеними позивачем контрактами №МКС 10/01/20 від 01 січня 2020 року та №МКС 28/04/20 від 28 квітня 2020 року, продавець (позивач) передає, а покупець оплачує та приймає товар «тушка несушка патрана напівфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі», у зв'язку з чим, після проведення виробничих процесів, на рахунку 26 «готова продукція» позивачем відображено напівфабрикати з найменуванням «тушка несушка патрана напівфабрикат заморожений в гофрокоробі» на загальну суму 1 077 264,82 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в період липень, серпень та листопад 2020 року документально не підтверджується списання та оприбуткування товарних позицій, які не є однаковими, мають різні фізичні характеристики та ознаки, не сході за зовнішнім виглядом та формою, зокрема, наведених у прикладі позицій коли «тушка патрана» стає «тушкою несушкою цілою», «тушка бройлера І категорії» стає «тушкою несушкою», «ніжка куряча без кісток та шкіри» стає «філе курячим», як про це зазначено податковим органом в акті перевірки.

Суд звертає увагу, що відображення на рахунок 26 «готова продукція» напівфабрикатів, які переміщені зі складу готової продукції на рахунок 201 «сировина і матеріали» на виконання умов контрактів № МКС10/01/20 від 10 січня 2020 року та №МКС 28/04/20 від 28 квітня 2020 року відбулось через рахунок 2314 «виробництво», а не проведенням ДТ 26 Кт 201, як про це зазначено в акті перевірки.

Вказане також спростовує висновки акту перевірки, де зазначено, що операції з заміни однієї товарної позиції на іншу змінюють код УКТЗЕД товару, що призводить до наявності пересорту товару, а також висновки про порушення п. 5 розділу IV «Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань», оскільки згідно з протоколами результатів річної інвентаризації основних засобів, інших необоротних активів, не матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і документів та розрахунків» від 30 грудня 2019 року та 31 грудня 2020 року, інвентаризаційною комісією порушень не виявлено (тобто не встановлено пересорту товару), не встановлено надлишків або нестач готової продукції.

Згідно з вантажно-митними деклараціями від 29 липня 2020 року, найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 7 000,0 кг, сума 5 250,0 дол.США; від 30 липня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 20 250,0 дол.США; від 31 липня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 20 250,0 дол.США; від 05 серпня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 19 980,0 дол.США; від 06 серпня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 19 980,0 дол.США; від 14 серпня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 19 980,0 дол.США; від 21 серпня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 19 980,0 дол. США; від 21 серпня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 19 980,0 дол.США; від 27 серпня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 19 980,0 дол. США; від 20 листопада 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 23 760,0 дол. США; від 02 грудня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 23 760,0 дол. США.; від 02 грудня 2020 року найменування товару - м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці морожені, тушки курки несушки на розрізані на частини, обскубані, патрані, без голови, лапок, ший, серця, печінки та шлунка, заморожені; тушка несушки патрана полфабр.. натур., заморож. в гофрокор,; вага нетто 27 000,0 кг, сума 23 760,0 дол. США, позивачем реалізовано товару у кількості 304 000,0 кг на загальну суму 236 910 дол.США.

Як вже встановлено судом, в період з 25 липня по 07 серпня 2020 року та 20 листопада 2020 року у позивача обліковувалась загальна кількість готової продукції «тушка несушка патрана напівфабрикат натуральний заморожений в гофрокоробі» 269 300,0 кг, що на 35 700,0 кг менше, ніж реалізовано за вантажно-митними деклараціями (304 000,0 кг - 269 300,0 кг =35 700,0 кг).

Наведене вказує, що створену готову продукцію «тушка несушка патрана напівфабрикат натуральний заморожений у гофрокоробі» позивачем було реалізовано на експорт.

За результатом дослідження вищезазначених документів вбачається спростування висновків акта перевірки де зазначено про встановлення нестач та лишків товарів (готової продукції) позивача, списання з балансу запасів та готової продукції (використання не в господарській діяльності), списання одних та оприбуткування інших товарів, наявність пересорту запасів та готової продукції, недотримання вимог п. 5 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПК України.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПК України термін.

За змістом пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Отже положення наведених норм дають підстави для висновку про те, що у разі якщо товари придбаваються з метою використання або починають використовуватися у передбачених підпунктами а-г пункту 198.5 статті 198 ПК України операціях, то у платника податку на додану вартість виникає, зокрема, обов'язок щодо нарахування податкового зобов'язання.

Такими, виходячи із положень підпункту «г» пункту 189.5 статті 198 ПК України операції, які не є господарською діяльністю платника податку.

Під терміном «господарська діяльність» з метою застосування норм Податкового кодексу України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

При цьому не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте з визначеного Податковим кодексом України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Тобто, з наведеного вище слідує, що не є господарською діяльністю операція, яка позбавлена розумної економічної причини, та сформована лише з метою отримання податкових вигод.

Як уже досліджено судом, з в межах замовлень контрагентів, позивачем здійснено перепакування товару, який в подальшому реалізовано на експорт, тобто, вказані дії зумовлені економічною причиною, мають на меті отримання прибутку, а тому здійснено в межах здійснення господарської діяльності.

Таким чином, якщо операції з перепакування продукції поставлені в залежність від діяльності платника податків на додану вартість, яка обумовлена його господарською діяльністю, тобто такою що спрямована на отримання доходу, передбаченого пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України обов'язку щодо визначення зобов'язань з податку на додану вартість за цими операціями, тобто операціями, з перепакування, у нього не виникає.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав у податкового органу для визначення податковим органом позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 215 453,0 грн та застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 53 864,0 грн.

Щодо обставин порушення відповідачем під час призначення планової перевірки, а саме порушення податковим органом при винесенні наказу про проведення перевірки позивача, судом встановлено.

Пунктом 77.1 ст. 77 ПК України визначено, що Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Пунктом 77.4 ст. 77 ПК України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 77.6 ст. 77 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 28 липня 2021 року №6160-П податковим органом призначено документальну планову виїзну перевірки позивача, тобто вказаний наказ прийнято в період дії карантинних обмежень.

Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 визначено, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину є прямо закріплений у ПК України. Відповідно, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною і її дія не зупинялася. Суд наголосив, що строки дії мораторію може бути змінено виключно шляхом прямого внесення змін до ПУ України.

Суд зазначив, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме ПУ України. Тобто Суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.

Згідно приписів пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ( редакції чинній на момент винесення оскаржуваного наказу), установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

А тому, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави на винесення оскаржуваного наказу від 28 липня 2021 року №6160-п про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний».

При цьому суд звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року № 816/228/17, де зазначено, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відтак, судом не установлено, а відповідачем не доведено, протиправність дій позивача, які б мали наслідком порушення податкового законодавства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Отже, враховуючи помилковість та недоведеність висновків акта перевірки, підстави для збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» на суму 588 750,0 грн та визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у ромірі 215 453,0 грн та штрафних санкцій у розмірі 53 864,0 грн., - відсутні.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2021 року №0783890701 та № 0783910701 в частині донарахування позивачеві грошових зобов'язань, було прийнято законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин і тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір на загальну суму 12871,00 грн, таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 12871,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28 жовтня 2021 року № 0783910701 (форма Р) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства» на суму 588 750,0 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28 жовтня 2021 року №0783890701 (форма В1) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 215 453,0 грн та штрафних санкцій у розмірі 53 864,0 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 23, код ЄДРПОУ 41055449) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у місті Києві (04116, Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 871,01 грн (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 01 копійка).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник