ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2022 рокуз м. Київ № 640/18619/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Генерального прокурора України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Генерального прокурора України, в якому просить суд: Визнати незаконною бездіяльність Генерального прокурора України та зобов'язати його розглянути мої скарги від 02.09.2022, 26.09.2022, вирішити їх по суті поставлених питань.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Пунктом 1частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2013 року (далі Закон № 2939-VI) передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Визначене поняття «суб'єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб'єктів, зазначених упункті 1частини першої статті 13 Закону № 2939-VI. У зв'язку з цим такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов'язки розпорядника інформації, у тому числі обов'язки щодо обліку та оприлюднення публічної інформації (статті 14,15Закону № 2939-VI).
Одночасно до функцій відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації не належить безпосередньо надання доступу до інформації. Частиною 1 статті 20 Закону № 2939-VI визначено, що відповідь на запит на інформацію надає саме її розпорядник.
Тому належним відповідачем у справах щодо надання доступу до публічної інформації буде орган, до якого було подано відповідний запит, а не посадова особа, яка діє від імені цього органу.
З вищевказаного вбачається, що позивачем порушено вимогу щодо суб'єктного складу учасників справи.
Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості самостійно встановити зі змісту позовних вимог належного відповідача, що в свою чергу створює перешкоди для відкриття провадження в даній адміністративній справі.
Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, звертаєчись із даним позовом до суду, позивач просив звільнити останнього від сплати судового збору, з огляду на те, що розмір судового збору перевищує 5% від отриманого доходу в попередньому році. Згідно наданої довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І по IV квартал 2021 позивач не отримував дохід.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
На підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, ним подані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І по IV квартал 2021 року.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті збору в установленому законом порядку й розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані: довідка про доходи; довідка про склад сім'ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Тобто, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків є лише одним із документів, що надається заявником на підтвердження свого майнового стану, а тому не приймається судом як беззаперечних доказ відсутності грошових коштів у заявника.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2481, 00 гривень.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, з огляду на що, клопотання визнано необґрунтованим, а відтак, позивачу слід надати докази сплати судового збору у сумі 992, 40 грн.
Положеннями частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання особи.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року№2503-XII, відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.
У порушення вказаних вимог законодавства, позивачем не надано до суду належним чином засвідченої копії паспорта та копії картки платника податків.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в частині визначення належного відповідача по справі та подачі суду доказів про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача - 37993783, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101 та подачі належним чином засвідченої копії паспорта та податкового номера.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва,
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання даної ухвали суду.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності
Суддя А.С. Мазур