ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/18563/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
До Окружного адміністративного суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" звернувся представник ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати:
- наказ від 10.08.2021 №379 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУРП в Київській області»
- наказ від 10.09.2021 №467 «Про внесення змін до наказу Головного управління від 10.08.2021 №379 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУРП в Київській області» за результатами службової перевірки»
- наказ від 10.09.2021 № 238 о/с по особовому складу.
2. Поновити капітана ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону патрульної службі поліції особливого призначення «Миротворець» ГУНП в Київській області.
3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108616) за час вимушеного прогулу з дня звільнення всі види грошового забезпечення (в тому числі премію), які були їм визначені на день звільнення.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 4 і 7 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта, а у разі відсутності такого акта - клопотання про його витребування.
Ознайомившись зі змістом поданого позову суд встановив, що предметом оскарження за таким позовом визначені накази Головного управління Національної поліції в Київській області від 10.08.2021 №379 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», від 10.09.2021 №407 «Про внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 10.08.2021 №379 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» за результатами службової перевірки» та від 10.09.2021 №238 о/с «По особовому складу».
Оглянувши долучені до електронної позовної заяви ОСОБА_1 сканкопії документів суд не виявив серед них сканкопії одного із оспорюваних наказів відповідача, - а саме наказу від 10.09.2021 №238 о/с (в т.ч. витягу з такого наказу), яким позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (ув'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію». Пояснення про причини відсутності у позивача копії зазначеного наказу (витягу з нього) на момент звернення із цим позовом до суду в тексті позовної заяви не наведені, та водночас клопотання про витребування копії цього оспорюваного наказу (витягу з нього) перед судом разом із позовом до суду не подано.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зауважує, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено з позовної заяви, предметом даного позову є звільнення позивача з посади інспектора взводу №2 роти №1 батальйону патрульної службі поліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Національної поліції в Київській області внаслідок реалізації дисциплінарного стягнення, встановленого наказами від 10.08.2021 року №349 від 10.09.2021 року №467.
В той же час, вказана позовна заява надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 27.10.2022 року, тобто після завершення місячного процесуального строку на її подання.
Суд встановив, що разом із цим позовом представник позивача подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивовану тим, що про своє звільнення зі служби в поліції ОСОБА_2 дізнався лише 20.10.2022. Оскільки попередньо через поганий фізичний та психічний стан позивача інформацію члени його сім'ї (матір та дружина) про обставини прийняття Головним управлінням Національної поліції в Київській області оскаржуваних наказів та їх отримання ОСОБА_3 не повідомляли, а натомість приховали від позивача цю інформацію.
Дослідивши та проаналізувавши зміст цієї заяви представника позивача суд дійшов висновку про не наведення останнім поважних причин та підстав, що могли в дійсності перешкодити позивачу звернутися із цим позовом до суду вчасно, у строк визначений ч. 5 ст. 122 КАС України з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів.
Посилання позивача на те, що про факти прийняття перелічених наказів йому не було відомо до 20.10.2022 суд визнає необгрунтованими та такими, що повністю суперечать змісту поданих позивачем поясненнях, та змісту долучених разом з позовом від 27.10.2022 документів.
Більше того, ОСОБА_1 звертався до суду у червні, серпні та вересні 2022 року з позовною заявою з аналогічними позовними вимогами. Отже, останньому було достеменно відомо про порушення своїх прав ще в червні 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суддя дійшов висновку про необхідність надання позивачу строку для звернення до суду із нормативно та документально обґрунтованою заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами, у тексті якої мають бути наведені інші підстави та причини пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суддя дійшов висновку про необхідність надання позивачу строку для звернення до суду із нормативно та документально обґрунтованою заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами, у тексті якої мають бути наведені інші підстави та причини пропуску строку звернення до суду.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду:
- завіреної належним чином копії оскаржуваного наказу від 10.09.2021 №238 о/с (витягу з нього);
- нормативно обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом, разом із документальними доказами поважності причин пропуску такого процесуального строку, у тексті якої мають бути наведені інші підстави та причини пропуску строку звернення до суду.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 - без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов