Провадження № 22-ц/803/5948/22 Справа № 212/3055/22 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н.М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
01 листопада 2022 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Гладиш К.І.
сторони справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Держава України в собі Державної казначейської служби України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня 2022 року, винесену суддею Ваврушак Н.М. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 05 липня 2022 року,
23 червня 2022 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява представника Державної казначейської служби України Тимофєєвої Т.М. про роз'яснення рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.09.2020 року у цивільній справі №661/285/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в собі Держаної казначейської служби України про відшкодування заробітку, яке набрало законної сили 25.11.2021 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року №1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новокаховського міського суду Херсонської області - Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
08.02.2022 року до Державної казначейської служби України на виконання надійшов виконавчий лист Новокаховського міського суду Херсонської області від 05.01.2022 року у справі №661/285/20 про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 .
Зазначене рішення потребує роз'яснення, оскільки є незрозумілою сума коштів, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , а саме: сума втраченого заробітку у розмірі 986 893,17 гривень з подальшим утриманням податків та обов'язкових платежів.
Враховуючи, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів за рішенням суду та не наділене повноваженнями щодо самостійного утримання податків та обов'язкових платежів, виникла необхідність звернення до суду із даною заявою.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України Тимофєєвої Т.М. про роз'яснення рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в собі Державної казначейської служби України про відшкодування заробітку.
Державна казначейська служба України, будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали суду просить її скасувати та роз'яснити рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18.09.2020 року у цивільній справі №661/285/20, а саме яка сума втраченого заробітку підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рішенням суду (з урахуванням утриманих податків та обов'язкових платежів)?.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції у рішенні визначив суму яка підлягає виплаті позивачеві без урахування розміру податків та обов'язкових платежів, які мають бути утримані у визначених законодавством України розмірах.
Наголошує на тому, що Жовтневий районний суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області не взяв до уваги того факту, що Казначейство є винятково виконавцем окремої категорії судових рішень (здійснює безспірне списання коштів за рішенням суду), водночас не наділено повноваженнями щодо самостійного розрахунку й утримання податків та обов'язкових платежів з суми, присудженої рішенням суду.
Вказує, що ситуація, що склалася унеможливлює здійснення безспірного списання коштів за рішенням суду, оскільки лише у разі роз'яснення рішення суду по цій справі можливо визначити суму втраченого заробітку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що податковим агентом, тобто уповноваженою особою нараховувати, утримувати та сплачувати податки з доходів, що виплачуються ОСОБА_1 є відповідний орган ДФС (роботодавець позивача), а не Казначейство. Правом визначати суми коштів, які підлягають стягненню, зокрема, досліджуючи докази є винятково суд, тоді як Казначейство не має повноважень ані самостійно розраховувати такі суми коштів, ані брати до уваги будь-які документи (докази), надані іншими фізичними чи юридичними особами.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
31.10.2022 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи, призначений на 09.40 годин 01.11.2022 без його участі.
26.10.2022 від представника Державної казначейської служби України Дерновського Максима на електронну адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через систему Захищений відеоконференцзв'язок з судом (https://vkz.court.gov.ua/).
В призначений час представник Державної казначейської служби України не вийшов на відеоконференцзв'язок, про причини неможливості проведення відеоконференції в системі EASYCON суду не повідомив.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в собі Держаної казначейської служби України про відшкодування заробітку задоволені частково, стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у розмірі 986893,17 гривень з подальшим утриманням податків та обов'язкових платежів, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у роз'ясненні судового рішення виходив з відсутності підстав для роз'яснення рішення суду, оскільки воно ухвалене в межах заявлених позовних вимог до Державної Казначейської служби України, є чітким і зрозумілим, тоді, як заявник фактично за роз'ясненням рішення суду не звертається, а звертається і заявою, в якій просить роз'яснити подальше виконання виконавчого листа, однак роз'яснення порядку виконання рішення суду, в розумінні ст.271 ЦПК України, до компетенції суду не входить.
Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав у роз'ясненні рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2020 року та не погоджується з доводами заявника, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Відповідно до норм ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Роз'яснення рішення суду здійснюється шляхом постановлення судом відповідної ухвали (ч 4 ст.271 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
При цьому ч.2 ст.271 ЦПК України визначає, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», судам роз'яснено, що питання роз'яснення рішення суду розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільшого знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає резолютивна частина рішення суду, якщо вона є незрозумілою і допускає варіанти її тлумачення.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Зважаючи на те, що роз'яснення рішення за своєю суттю можливе тоді, коли незрозумілість ускладнює його реалізацію, і судом не вирішувалось вимог, які підлягають виконанню, то підстави для роз'яснення рішення в розумінні ст.271 ЦПК України відсутні.
З рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2020 року видно, що суд, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в собі Держаної казначейської служби України про відшкодування заробітку, стягнув з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у розмірі 986893,17 гривень з подальшим утриманням податків та обов'язкових платежів, тобто з рішення суду зрозуміло, що з визначеної судом суми втраченого заробітку необхідно утримати податки та обов'язкові платежі.
Фактично, як правильно зазначив суд першої інстанції Державна казначейська служба України у своїй заяві просить роз'яснити подальше виконання виконавчого листа, яке в розумінні ст.271 ЦПК України, до компетенції суду не входить.
Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою у зв'язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених 375 ЦПК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року було частково задоволено клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору та відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду до ухвалення судового рішення по справі.
Положеннями ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 1 листопада 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) (далі Закон 3674-VІ) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Так, згідно п.п.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» ставка за подання апеляційної скарги для юридичної особи на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2481 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Отже, стягненню з Відповідача на користь держави підлягає відстрочений судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмір 2481 грн.
Керуючисьст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня 2022 року залишити без змін.
Стягнути з Державної казначейської служби України на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 01 листопада 2022 року.
Головуючий:
Судді: