ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/18726/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, від 05.09.2022р. № 2057124023 та № 2057024023.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення породжують підстави для змін майнового стану позивача. Відповідно оскарження таких рішеннь спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного позивачу майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Відтак, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Тобто, позивачем заявлено вимоги майнового на загальну суму 269 009,08 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позовна заява подана до суду у жовтні 2022 року, при визначенні розміру судового збору застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.
Отже сума судового збору за вимогу майнового характеру (визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь Головного управління ДПС у м. Києві від 05.09.2022р. № 2057124023 та № 2057024023 на суму 269 009,08 грн), яка підлягає сплаті, становить 2 690,09 грн.
Позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору. Разом з цим, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
З аналізу змісту вищенаведених норм права слідує, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд обов'язково враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас, суд зазначає, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати позивач має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
При цьому, на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік можуть бути відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих позивачем доходів, які (відомості) позивач може отримати в територіальному органі Державної податкової служби за місцем свого проживання.
Проте на підтвердження обґрунтованості заявленого в прохальній частині позовної заяви клопотання про відстрочення сплати судового збору до матеріалів позову позивачем не надано відповідної заяви та належних документів, які підтверджують вказані підстави.
Крім того, доказами на підтвердження неможливості сплати судового збору можуть бути:
- довідка, що підтверджує заборгованість з виплати заробітної плати;
- довідка за формою 1-ДФ про доходи;
- документи про нарахування субсидій;
- документи про надання соціальної допомоги малозабезпеченим;
- довідка про розмір пенсії, стипендії та ін.;
- витяг з трудової книжки на підтвердження відсутності працевлаштування;
- довідка про доходи членів сім'ї тощо.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, та могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Відтак позивачу слід надати заяву про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі та докази на підтвердження майнового стану або доказів сплати судового збору на суму 2 690,09 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом:
- сплати (або надання доказів сплати) - 2 690,09 грн судового збору за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101 або заяви з доказами на підтвердження майнового стану та наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов