Справа № 953/5951/22
н/п 1-кс/953/4025/22
"25" жовтня 2022 р.Київський районний суд м.Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022222010000144 від 11.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
встановив :
24.10.2022 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022222010000144 від 11.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в якому просить накласти арешт, на тимчасово вилучене майно 21.10.2022 року в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Блюхера,17 , які добровільно видав ОСОБА_4 , а саме: два металевих фрагменти лічильників теплових комунікацій.
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів, яка знаходиться у ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Клопотання подано через канцелярію суду 24.10.2022 року.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій клопотання прокурора підтримують частково.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповіднодо вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів .
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідноп. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Під час досудового розслідування встановлено, що до Київської окружної прокуратури м. Харкова надійшли матеріали зареєстровані в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журнал єдиного обліку) ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 05.10.2022 за №14795 за заявою начальника теплового району №4 КП «Харківські теплові мережі» щодо таємного викрадення невідомими особами лічильника теплової енергії з підвального приміщення 3 під'їзду будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 121.
В ході огляду місця події 21.10.2022 за адресою: м. Харків вул. Блюхера,17 гр. ОСОБА_5 , добровільно видав: два металевих фрагменти лічильників теплових комунікацій.
Вищевказані речі були вилучені та опечатані биркою з підписами всіх учасників огляду місця події.
Враховуючи те, що всі вищевказані предмети вилучені, власником яких являється КП «Харківські Теплові Мережі» в особі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 яка представляє інтереси КП «ХТМ» відповідно до довіреності виданою КП «ХТМ» являються предметами вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки являються об'єктами вищеописаних кримінально протиправних дій та за цією ознакою як «…предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом…» відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню, вищевказаний предмет визнані речовим доказом по даному кримінальному провадженню відповідною постановою від 10.05.2022, а також у подальшому при проведенні досудового розслідування необхідні стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, тому на них необхідно накласти арешт з метою їх збереження.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, вказане у клопотанні майно має ознаки речового доказу, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберігло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, вилученого майна, суд вважає за необхідне накласти на нього частковий арешт.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вилучене майно, в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Блюхера,17, а саме: два металевих фрагменти лічильників теплових комунікацій має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що вилучені речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за №42022222010000144 від 11.10.2022 року, за наявності достатніх підстав вважати, що майно заявлене у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді про необхідність у арешті вказаного майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Місцем зберігання арештованого майна, слід визначити камеру схову відділу поліції, враховуючи необхідність, в тому числі проведення відповідних експертиз. щодо вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити..
Накласти арешт на тимчасово вилучене за адресою : м.Харків, вул. Валентинівська,б.17, майно , а саме два металевих фрагменти лічильників теплових комунікацій.
Місцем зберігання арештованого майна визначити місце зберігання камеру схову речових доказів, яка знаходиться у ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1