ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 жовтня 2022 року м. Київ № 640/32382/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,
Позивач: ОСОБА_1 ;
Представника відповідача: Харчинський Б.Д.
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 23.10.2020 № 607 «Пpo застосування до працівника УПП м. Києві ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби інспектора роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берегу) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 ;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 01.12.2020 № 909 о/с «По особовому складу»;
3) поновити інспектора роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берегу) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 на службі в поліції;
4) стягнути на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою від 04.11.2021 заяву ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено та призначено в адміністративній справі почеркознавчу експертизу.
Ухвалою від 15.09.2022 поновлено провадження в зв'язку з не оплатою позивачем експертизи та поверненням до суду матеріалів справи.
Під час розгляду справи в судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись при цьому на необґрунтованість позовних вимог, адже позивач особисто під підпис був ознайомлений з листом ТВО інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Софії Денисенко про необхідність надання пояснень стосовно службового розслідування, за результатами якого позивача і було звільнено з лав УПП, однак жодних пояснень на власний розсуд не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
23 жовтня 2020 року за №607 Департаментом патрульної поліції прийнято наказ «Про застосування до правників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень», відповідно до п.1 резолютивної частини якого за вчинення дисциплінарного проступку до інспектора роти №2 батальйону №2 полку №2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
01 грудня 2020 року за №909 о/с Департаментом патрульної поліції видано наказ «Про особовий склад», згідно витягу із якого (а.с.164 том 1), відповідно до п.6 частини 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Підставою для прийняття наказу №909 о/с є наказ №607.
Не погоджуючись із правомірністю і обґрунтованістю вказаних наказів позивач посилається на наступні обставини, а саме:
- всупереч вимогам Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, (далі -Порядок), позивача не було повідомлено про призначення службового розслідування та не відібрано пояснення з приводу можливого порушення службової дисципліни;
- в порушення порядку застосування та виконання дисциплінарного стягнення, наказ ДПП НП України про застосовування дисциплінарного стягнення № 607 видано 23.10.2020, у день коли позивач перебував на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності);
- видання наказу по особовому складу № 909 від 01.12.2020 про звільнення зі служби в поліції відбулось в момент перебування у відпустці, що суперечить положенням діючого законодавства, зокрема пункту 1 частини 2 статті 80 Кодексу Законів про працю України.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про Національну поліцію», Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України».
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Статтею 1 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
В той же час, за змістом пп.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію»).
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст.ст.11, 12 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами 1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Аналогічні за змістом норми наведено в п.1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом управління патрульної поліції місті Києві Департаменту патрульної поліції (УПП у м. Києві ДПП) від 28.07.2020 № 332 було утворено дисциплінарну комісію та призначено проведення службового розслідування за фактом неналежного реагування на повідомлення громадян, що надходять за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», зокрема інспектором роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Сенкевичем Дмитром Олександровичем.
Наказом УПП у м. Києві ДПП від 26.08.2020 № 371 було продовжено проведення службового розслідування на один місяць (а.с.49 том 1).
Як вбачається зі змісту доповідної записки від 20.08.2020 (а.с.47 том 1), передумовою для продовження строку службового розслідування стало те, що під час проведення вказаного службового розслідування опитати ОСОБА_1 не вдалось за можливе, тому для прийняття об'єктивного рішення і було вирішено продовжити строк службового розслідування.
За результатом проведення службового розслідування на підставі зібраних матеріалів та відомостей було встановлено факт порушення службової дисципліни інспектором роти №2 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразився у неналежному реагуванні на звернення громадян, нездійсненні відео зйомки портативним відео реєстратором та несвоєчасній здачі адміністративних матеріалів.
Слід зазначити, що під час розгляду справи позивачем не було заперечено і спростовано з посиланням на належні і допустимі докази самих фактів порушення службової дисципліни, натомість позивач, як зазначено вище, посилається на процедурні моменти проведення службового розслідування, які на його думку не були дотримані відповідачем.
В контексті наведеного, стосовно доводів позивача про те, що всупереч вимогам Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, (далі -Порядок), його не було повідомлено про призначення службового розслідування та не відібрано пояснення з приводу можливого порушення службової дисципліни, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2, частини 3 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Як зазначає відповідач, в ході службового розслідування Позивач неодноразово викликався до відповідного службового приміщення УПП у м. Києві ДПП для надання пояснень, що здійснювалось через командира роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Інну Ліфановою та командира батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) старшого лейтенанта поліції Романа Дьяконова .
Однак, Позивач ігнорував дані виклики. Зважаючи на неприбуття Позивача до відповідного службового кабінету УПП у м. Києві ДПП, для надання пояснень в межах службового розслідування, 20.08.2020 позивачу було направлено лист вих. УПП у м. Києві ДПП № 29058/41/11/2/02-2020 за адресою: АДРЕСА_1 ; вих. УПП у м. Києві ДПП 29003/41/11/2/02-2020 за адресою: АДРЕСА_2 ; вих. УПП у м. Києві ДПП № 29057/41/11/2/02-2020 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.115-120 том 1) з викликом до УПП у м. Києві ДПП, що знаходиться по вул. Народного Ополчення, 9, у місті Києві для надання пояснень в межах проведення службового розслідування о 11:00 год 28.08.2020.
Але Позивачем дані виклики було проігноровано, так як останній у вказаний час до УПП у м. Києві ДПП не з'явився, через що, членом дисциплінарної комісії т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Софією Денисенко, у присутності інших працівників відділу, було складено Акт фіксації відмови від надання пояснень 28.08.2020 (а.с.121 том 1).
Після продовження строку проведення службового розслідування на 1 місяць, відповідачем за для впевненості щодо отримання запрошення Позивачем для надання пояснень, командуванню полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП було направлено службовий лист, зареєстрований у відділі документального забезпечення УПП у м. Києві ДПП від 21.09.2020 № 2297вн/41/11/2-2020 (а.с.213-214 том 1) щодо прибуття Позивача до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП 24.09.2020 о 10:00.
23.09.2020, згідно доводів відповідача, Позивач ознайомився з листом, про що засвідчив власним підписом (а.с.214 том 1).
Однак, під час розгляду справи позивач заперечив факт свого ознайомлення 23.09.2020 з вказаним листом та зазначив що розписка про ознайомлення виконана не ним, а іншою особою.
Як наслідок, з метою встановлення факту ознайомлення позивача з вказаним вище листом (а.с.214 том 1) та одночасно з обізнаністю про існування службового розслідування, ухвалою від 04.11.2021 заяву ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено.
Призначено в адміністративній справі № 640/32382/20 почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- чи виконаний рукописний текст: «Ознайомлений 23.03.2020 інспектор р2б2п2 УПП у м. Києві ДПП з обслуговування лівого берега лейтенант поліції Дмитро Сенкевич» на другій сторінці листа, підписаного Т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві лейтенантом поліції Софією Денисенко (а.с.214 том 1) ОСОБА_1 ?
- чи виконано підпис на другій сторінці листа, підписаного Т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві лейтенантом поліції Софією Денисенко (а.с.214 том 1) ОСОБА_1 ?.
Проведення судової експертизи доручено Київському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Витрати по проведенню судової експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Ухвала про зупинення провадження в справі та призначення судової експертизи отримана позивачем 29.11.2021 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105107362980 (а.с.243 том 2).
Однак, позивачем не було здійснено оплату експертизи, внаслідок чого супровідним листом від 22.08.2022 №38488/38489/21-32 «Про залишення ухвали без виконання» КНДІСЕ повернув матеріали справи до суду.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 13.10.2022 позивач не пояснив суду причин не виконання вимог п.4 резолютивної частини ухвали про зупинення провадження в справі та призначення судової експертизи.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що 23.09.2020 позивач особисто ознайомився з листом УПП у м. Києві ДПП (а.с.214 том 1) з якого знав про факт існування службового розслідування та необхідність подання пояснень по суті питань, що стали підставою для проведення службового розслідування, чого ним на власний розсуд зроблено не було.
За таких обставин доводи позивача в частині не повідомлення його про проведення службового розслідування є безпідставними.
Стосовно доводів позивача про те, що в порушення порядку застосування та виконання дисциплінарного стягнення, наказ ДПП НП України про застосовування дисциплінарного стягнення № 607 видано 23.10.2020, у день коли позивач перебував на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), суд зазначає наступне.
Так, статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Таким чином, положенням статті 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено можливість застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського у момент перебування його на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці. Тому твердження позивача про порушення законодавства при застосуванні стягнення є безпідставними.
Безпідставними також є посилання позивача на норми КЗпПУ в частині неможливості звільнення працівника в період його перебування на лікарняному, адже в даному випадку підлягає застосуванню спеціальна норма - ст.21 Дисциплінарного статуту.
При цьому, частина 5 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції передбачає, що за відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що вказана і особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
Оскільки Позивач не повідомляв Відповідача про факт перебування на лікарняному, що самим позивачем не заперечується, копію наказу ДПП НП України від 23.10.2020 № 607 про застосування дисциплінарного стягнення було направлено рекомендованим листом Вих. УПП у м. Києві ДПП від 09.11.2020 № 39190/41/11/6/02-2020, який було отримано Позивачем 13.11.2020, відповідно до треку відправлення 0813300432884.
Стосовно доводів позивача про те, що видання наказу по особовому складу № 909 від 01.12.2020 про звільнення зі служби в поліції відбулось в момент перебування у відпустці, що суперечить положенням діючого законодавства, зокрема пункту 1 частини 2 статті 80 Кодексу Законів про працю України, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Згідно з частинами 1-4 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку Дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції, виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 80 КЗпП України щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку (пункт 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про відпустки»).
Відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Однак положення пункту 1 частини 2 статті 80 КЗпП України та пункту 1 частини 2 статті 11 Закону України «Про відпустки», в даному випадку застосовуються з урахуванням Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно частини 8 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно- правовим актом порядку.
Отже, в ДПП НП України продовження відпустки поліцейським здійснюється автоматично після повідомлення поліцейським керівника про тимчасову непрацездатність з наданням листа непрацездатності виданого уповноваженою медичною установою, у відповідності до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженого наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4.12.2001 за № 1005/6196.
Відповідно до листків непрацездатності серії АДШ № 534725 та серії АДШ № 875857 Позивач мав тимчасову непрацездатність з 23.10.2020 по 27.10.2020 (включно) та з 28.10.2020 по 16.11.2020 (включно).
Відповідно до наказу по особовому складу від 06.11.2020 № 831 про відпустки по УПП у м. Києві ДПП, Позивачу було надано основну та додаткову за стаж служби в поліції щорічні чергові оплачувані відпустки за 2020 рік, тривалістю 15 діб, з 16.11.2020 по 30.11.2020 (включно).
З огляду на наявність листків непрацездатності у Позивача, щорічна відпустка мала бути продовжена на 1 день. Проте, оскільки Позивачем не було повідомлено керівника про його перебування на лікарняному під час щорічної відпустки та не було подано листків непрацездатності або належним чином завірених копій керівнику для продовження чергової відпустки на 1 день, відпустка Позивачу не продовжувалась. Крім того, листки непрацездатності також не надавалися Позивачем під час звільнення та проведення розрахунку з ним. Інформація про перебування Позивача на лікарняному 16.11.2020 була невідомою керівнику та працівникам відділу кадрового забезпечення УПП у м. Києві ДПП та стала відомою працівникам УПП у м. Києві ДПП лише при ознайомленні з матеріалами позовної заяви та наданих до неї додатків.
Дані обставини позивачем не заперечені та не спростовані з посиланням на належні і допустимі докази.
Як наслідок, є можливим дійти висновку, що факт видання наказу по особовому складу від 01.12.2020 № 909 під час перебування Позивача у продовженій відпустці став можливим саме через дії Позивача, що полягали у приховуванні факту перебування на лікарняному 16.11.2020.
З урахуванням того, що позивач не повідомляв свого начальника / відповідача про факт перебування на лікарняному, доповідною запискою №476вн/41/11/3-2021 від 04.03.2021 ініційовано внесення змін до наказу УПП у м. Києві ДПП від 01.12.2020 № 909 з урахуванням факту продовження відпуски Позивача на 1 добу та відповідною виплатою належного йому грошового забезпечення.
За таких обставин доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
Визначаючись стосовно співмірності застосованого до позивача дисциплінарного стягнення відносно вчинених дисциплінарних проступків, що слугували підставою для звільнення, суд приймає до уваги наступне.
Так, під час проведення службового розслідування, застосування стягнення та його реалізації Позивач мав діюче дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 4 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - попередження про неповну службову відповідність, застосоване наказом ДПП НП України від 10.06.2020 №320.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України строк дії дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» з моменту оголошення його порушникові становить шість місяців. Оскаржувані накази датовані 23.10.2020 і 01.12.2020 відповідно.
Крім того, характеристикою Позивача, наданою командиром роти № 2 батальйону №2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Інною Ліфановою та командиром батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) старшим лейтенантом поліції Романом Дьяконовим, Позивач зарекомендував себе негативно, систематично порушував службову дисципліну, до посадових обов'язків відносився байдуже та безвідповідально, часто перебував на лікарняному, безініціативний, негативно впливав на психологічний клімат у штатному підрозділі.
Враховуючи все викладене в сукупності суд погоджується із доводами відповідача про те, що обґрунтованою підставою для вибору саме такого дисциплінарного стягнення, як «звільнення зі служби в поліції», стали фактичні дані та відомості щодо Позивача, встановлені під час службового розслідування та оформлені у висновку розслідування.
Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне зі службою в поліції, оскільки позивачем було скоєно проступки проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, в тому числі, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оскільки матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем дисциплінарних проступків та підтверджується умисне ухилення позивача від участі в службовому розслідуванні, а визначення виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням відповідача, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних наказів, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).
Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 26.10.2022.
Суддя П.О. Григорович