ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2022 року м. Київ № 826/6254/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання - Яковчук М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 Міністерства оборони України Міністерства оборони України
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
21 липня 2022 року представником Міністерства оборони України подано заяву про поворот виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 по справі № 826/6254/18.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що у зв'язку зі скасуванням судових рішень, на підставі яких ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу, виникла необхідність у поверненні сторін в попереднє становище.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі №826/6254/18.
25 жовтня 2022 рок представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені завчасно та належним чином.
Враховуючи положення частини 9 статті 380 КАС України розгляд заяви здійснено судом без участі сторін, у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши доводи заяви, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що заява про поворот виконання судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи заяву щодо повороту виконання рішення суду, суд виходить із правової природи цього інституту, як такого, що усуває наслідки скасованого рішення суду. Процесуальний інститут повороту виконання судових рішень спрямований на створення дієвих та ефективних гарантій для задоволення прав та законних інтересів добросовісного боржника в разі виконання визнаного згодом як помилковим судового рішення.
Передумовою для можливості застосування повороту виконання судових рішень є одержання позивачем майна внаслідок застосування процедури виконання судового рішення.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст. 381 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з положеннями частин 4-8 статті 380 КАС України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами 1-3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Конституційним Судом України у рішенні від 02.11.2011 року у справі №13-рп/2011 визначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Визначальним під час розгляду заяви про поворот виконання рішення є з'ясування порушенння скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.
Згідно Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц «поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням».
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Таким чином, вирішальною підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вищестоящим судом вже виконаних постанов чи рішень, а також реалізація скасованого рішення внаслідок одержання стороною майна.
Відповідно до ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:
- про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
При цьому, передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби є встановлення, зокрема чи було рішення суду, яке скасоване, обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Тобто, можливість повороту виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Подібний підхід щодо необхідності застосування положень ст. 381 КАС України викладений в постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року по справі № 818/678/17 (№ К/9901/36634/19).
Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, Міністерства оборони України про: визнання протиправними дій Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової витрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" №975 від 25.12.2013 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов'язання Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової витрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 від 25.12.2013 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності IІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо не надіслання документів ОСОБА_1 на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності IІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслати на Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документи для розгляду питання щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України №975,
- зобов'язано Міністерство оборони України, розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності IІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленого законом, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19 січня 2022 року касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі №826/6254/18 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 на засіданні комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 в сумі 144 000 (сто сорок чотири тисячі) грн. 00 коп.
В свою чергу, військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 28.10.2019 № 442 про виплату грошової допомоги ОСОБА_1 .
Як вбачається з платіжного доручення від 30.10.2019 № 6468, кошти у сумі 144 000 грн. перераховані на рахунок ОСОБА_1 .
Таким чином, як зазначено Заявником у зв'язку зі скасуванням судових рішень, на підставі яких ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу, виникла необхідність у поверненні сторін в попереднє становище.
Разом з тим, суд зауважує, що в постанові Верховного Суду по справі №826/6254/18 від 19.01.2022 року не зазначено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018, скасоване з підстав того, що повідомлені позивачем відомості були завідомо неправдивими або подані позивачем документи були підробленими. В заяві про поворот виконання рішення суду також відсутні посилання на такі обставини.
Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення в частині стягнення одноразової грошової допомоги не є достатнім.
Заява відповідача про поворот виконання рішення та матеріали справи не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
В контексті наведеного суд враховує, що допомога, виплачена позивачу на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року, входить до додаткового грошового забезпечення у відносинах публічної служби, хоча і відноситься до разових платежів, і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців.
У справі, що розглядається, позивач отримав грошові кошти за рішенням суду.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів, які були стягнені за вищезазначеними судовими рішеннями у розмірі 144 000 (сто сорок чотири тисячі) грн. 00 коп.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року по справі № 826/6254/18.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа