ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17091/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІЛАЙТ ФОРМ»
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІЛАЙТ ФОРМ» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІЛАЙТ ФОРМ» залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В клопотанні, доданому до позовної заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, представник позивача зазначив, що заявнику не вдалося звернутися до суду за захистом порушених прав у встановлений строк через об'єктивні обставини непереборної сили, які виникли у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України з 24.02.2022 (Укази Президента України від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 23.05.2022 №341/2022). В ухвалі від 11 жовтня 2022 року суд зазначив, що жодних відомостей, окрім загальновідомих обставин, які не є самостійною підставою для поновлення строку звернення до суду, подана заява не містить. Позивача зобов'язано подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
17 жовтня 2022 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що на підставі внутрішнього наказу підприємства №24/03 з 24 березня 2022 року на підприємстві було призупинено дію трудових договорів зі всіма працівниками компанії. Крім того, директор ТОВ «Сітілайт Форм» ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_1 , яка є засновником даного підприємства, разом з малолітньою дитиною у зв'язку з воєнними діями на території Київської області змушені були виїхати зі свого постійного місця проживання до Львівської області у м.Самбір, що підтверджують отримані ними довідки переселенця №1303-7575234038, №№1303-7575234039 від 20.04.2022. У зв'язку з вимушеним виїздом з постійного місця проживання директором та засновником компанії, в останніх був відсутній доступ до офісу та місця фактичного здійснення господарської діяльності підприємства, де знаходилися необхідні для звернення до суду документи, що унеможливило вчасне звернення до суду та потягнуло за собою недотримання строків.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд ураховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть уважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.
Верховний Суд в ухвалі від 17 серпня 2022 року у справі №500/1907/22 зауважив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку.
У даному випадку, суд критично оцінює доводи позивача, з огляду на таке.
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивачем було подано скаргу на рішення №3760532/42813425 від 04.02.2022. Відтак, рішенням від 16.02.2022 № 8364/42813425/2 відповідну скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Отже відлік тримісячного строку на звернення до суду із даними вимогами закінчився 16.05.2022. Однак, до суду позивач звернувся тільки 5 місяців поспіль, 06.10.2022.
Представником позивача у заяві від 17 жовтня 2022 року про поновлення строків зазначено, що директор та засновник підприємства у зв'язку з воєнними діями на території Київської області змушені були виїхати до Львівської області, у зв'язку з чим був відсутній доступ до офісу та місця фактичного здійснення господарської діяльності підприємства, де знаходилися необхідні для звернення до суду документи, що унеможливило вчасне звернення до суду та потягнуло за собою недотримання строків.
На підтвердження знаходження у Львівській області надано довідки переселенця №1303-7575234038, №№1303-7575234039 від 20.04.2022.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст.12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26).
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ч.3,4 ст.26).
Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що суди в умовах воєнного стану здійснюють правосуддя, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Крім того, умовах воєнного стану органи державної влади також здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Суд звертає увагу, що Окружний адміністративний суд м. Києва постійно здійснює правосуддя, а на території міста Києва та Київської області військові дії не ведуться, міжміський і міський транспорт та поштовий зв'язок працюють, що дає об'єктиві можливість учасникам справи вчасно подати позов до суду.
Також, суд зазначає, що згідно п. 14.1.60 Податкового Кодексу України - єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Як вбачається з позовної заяви, інформацію про зупинення реєстрації оскаржуваної податкової накладної позивач отримав через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, на адресу позивача.
Знову ж, через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України 01.02.2022 позивачем було направлене Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено із сканкопіями документів про підтвердження реальності операції, на яку була виписана ПН №4 від 12.08.2021, а саме: копії Договорів з ТОВ «Будівельна Група Євромонтажсервіс» та рахунки-фактури до Договору; копії Актів виконаних робіт з ТОВ «Віатек» по формі КБ2в з додатками, які входять у форму КБ2в (договірна ціна, розрахунок витрат, довідка про вартість робіт, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис та тощо); копії банківських виписок; оборотно-сальдова відомість, з якої видно, що виконані роботи повністю сплачені; копія Договору оренди складу; копія Договору оренди офіса; копія Ліцензії підприємства; копії право установчих документів ТОВ «Сітілайт Форм»; копія Сертифікату ІСО-про якіть робіт; копія штатного розпису; копії звітів про Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на підтвердження наявності працівників для виконання робіт; копії Фін.звітності підприємства; копії Ф.4-ДФ (податковий розрахунок сум, нарахованого та сплаченого на користь фіз.осіб; копії Ф. 20-ОПП Дод. 10 до Порядку обліку платників податків і зборів для підтвердження наявності техніки та ін. для виконання робіт.
Тобто, взаємодія між платниками податків та органами податкової служби, зокрема подання звітів, скарг, здійснюється через електронний кабінет платника податків. Позивачем до Повідомлення № 1 були додані в електронному вигляді такі ж документи, що і до позовної заяви.
Отже, позивачем не надано доказів, які саме документи, необхідні для звернення до суду, знаходились в офісі підприємства та за місцем фактичного здійснення господарської діяльності підприємства. Чи мав він доступ до свого електронного кабінету.
На думку суду позивачем не здійснено всіх можливих заходів для звернення до суду за наявності такої можливості, оскільки з позовною заяву він звернувся через 8 місяців після оголошення воєнного стану.
Наведені позивачем обставини, які унеможливлювали звернення до суду, носять загальний та неконкретний характер. Конкретні ж чинники, які б об'єктивно та тривало перешкоджали зверненню до суду представником позивача не наводяться та судом не вбачаються.
З наведених позивачем у заяві підстав суд не вбачає поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а тому заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про наявність підстав для повернення адміністративного позову.
Суд вважає за необхідним зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІЛАЙТ ФОРМ» - повернути позивачу.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов