Справа № 404/3089/21
2/405/718/21
20.10.2022 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря: Мишевець Т.І.
позивач: ОСОБА_1 та її представника: адвоката Сьора О.М.
представника відповідача: адвоката Міхальової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини, -
Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовує тим, що вона та відповідач перебували у шлюбі, що був зареєстрований 30.07.2005 року в Підвисоцькій сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області, актовий запис № 08. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.09.2013 року по справі № 404/6314/13-ц шлюб між ними розірвано. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із розірванням шлюбу судом було розглянуто і питання стягнення аліментів із відповідача на її користь на утримання дитини, так як донька залишилася проживати з нею. У 2013 року близько 9 місяців вони проживали окремо один від одного, пізніше налагодили відносини та відновили стосунки в результаті чого знову деякий час проживали разом. У подальшому їх стосунки знову погіршились, що призвело до припинення шлюбних відносин і відповідач прийняв рішення переїхати жити окремо. З початку квітня 2021 року відповідач не проживає з нею та донькою, стосунки не підтримує. Донька ОСОБА_4 проживає з нею та перебуває повністю на її утриманні.
На даний час вона хвилюється за дитину, так як відповідач має фінансові борги, відповідач веде себе не прогнозовано, а тому посилаючись на зазначені обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 14.07.2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому він не заперечує проти проживання дитини з позивачем та зазначає, що відсутній спір щодо місця проживання дитини.
Ухвалою суду від 17.01.2022 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові, просили позов задовольнити.
Представник відповідача не заперечували проти визначення місця проживання дитини з матір'ю, посилаючись на обставини. вказані у відзиві на позов та зазначила про відсутність спору про місце проживання дитини.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена, суду надано висновок компетентного органу з даного питання.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, думку дитини з даного питання, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, суд вважає, позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований 30.07.2005 року в Підвисоцькій сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області, актовий запис № 08.
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.09.2013 року по справі № 404/6314/13-ц шлюб між сторонами розірвано, вирішено питання щодо стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання доньки.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.
Стаття 8 Конвенції про права дитини не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07.08.1996 року, параграф 78).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон протии Швеції» (№ 2) від 27.11.1992 року, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місцепроживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ч. 3 ст. 160 СК України). При цьому, судом враховуються, що на даний час дитині сторін ОСОБА_3 виповнилось 15 років, відповідно до норм ст. 32 ЦК України вона має неповну цивільну дієздатність і можу визначати своє місце проживання не довільно, а лише з батьками, а з матір'ю чи батьком - визначити самостійно.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної з захистом прав дитини, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».
Відповідно до п.3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, органами опіки та піклування є, зокрема, виконавчі органи міських рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Крім того, відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини. Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з додатком 9. У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини. Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Виконавчий комітет Кропивницької міської ради рішенням № 962 від 14.12.2021 року затвердив висновок від 26.11.2021 року № 6224/49-05-24 про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 .
Суд також погоджується з зазначеним висновком органу опіки та піклування, вважає його обгрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини, враховуючи її думку.
Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.
Таким чином, з досягненням 10-річного віку у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і злагоди.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком та зрілістю.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган в порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
В судовому засіданні була заслухана думка неповнолітньої ОСОБА_3 яка пояснила, що бажає проживати з матір'ю за місцем їх проживання, з батьком спілкується, відносини між ними нормальні, батько проживає окремо.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи всі зібрані у справі докази, відсутність заперечень з боку відповідача щодо визначення місця проживання доньки з матір'ю, досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання доньки з нею підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини задовольнити.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_1 за її місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення в повному обсязі виготовлене 31.10.2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Третя особа: Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 34629018.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко