Справа № 405/1188/21
2/405/176/21
20 червня 2022 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання договорів купівлі-продажу дійсними, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 23.04.1999 року за адресою: АДРЕСА_1 , дійсними. В обґрунтування позову вказала, що 23.04.1999 року вона уклала з відповідачем договори купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та купівлі-продажу земельної ділянки, які були зареєстровані на Кіровоградській біржі нерухомості. Дані договори нотаріально не посвідчувалися, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали. У лютому 2021 року позивач звернулася до нотаріуса на консультацію з питань можливого оформлення відчуження належного їй нерухомого майна. Після вивчення документів нотаріус роз'яснив, що відчуження на підставі вказаних договорів купівлі-продажу неможливо, так як договори купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до ст. 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року підлягали обов'язковому нотаріальному посвідченню, а вказані договори зареєстровані на товарній біржі і не можуть бути прийняті як правовстановлюючі документи. Однак позивач зазначає, що при укладанні даних договорів сторони мали вільне волевиявлення, всі їх дії були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності. На даний час позивач не має можливості розпорядитися своїм майном, у зв'язку з чим просить визнати дійсним: договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості 23.04.1999 року за № 123/99; договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості 23.04.1999 року за № 124/99.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.02.2021 року звільнено позивача від сплати судового збору, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.05.2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кропивницьку міську державну нотаріальну контору № 1 Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (25015, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 1Б), підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача адвокат Яшан Ю.Б. подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити та розглядати справу без її участі.
Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 123).
Від в.о. завідувача Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1 Валентини Куроп'ятник надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі матеріалів справи та наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.04.1999 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості за № 123/99 (а.с. 13).
Згідно п.п. 1, 5, 6 цього договору продавець продала, а покупець купила належне продавцю нерухоме майно за 5040 грн., які продавець одержала від покупця повністю до підписання цього договору, покупець набуває право власності на житловий будинок з моменту підписання цього договору.
Також 23.04.1999 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 782,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості за № 124/99 (а.с. 14).
Згідно п.п. 1, 4, 6 цього договору продавець продала, а покупець купила належне продавцю нерухоме майно за 5000 грн., які продавець одержала від покупця повністю до підписання цього договору, покупець набуває право власності на житловий будинок з моменту підписання цього договору.
Згідно архівної довідки ОКП «Кіровоградське ООБТІ» від 10.02.2021 року № 68170 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 728,2 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_1 , підстава - договір купівлі-продажу від 23.04.1999 року № 123/99 Кіровоградська біржа нерухомості, реєстрова книга № 11, запис № 3189 (а.с. 15).
Постановою державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 В. Куроп'ятник від 22.10.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - посвідченні вищевказаних договорів (а.с. 80).
Відповідно до ч. 1 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Оскільки спірні правовідносини виникли у 1999 році, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, дані цивільні відносини регулюються положеннями ЦК Української РСР 1963 року.
За змістом ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорі даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно буди досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому, згідно ст. 227 ЦК УРСР 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Згідно ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
При цьому, право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» згідно частини другої якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. При цьому, така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Дані положення були чинними і на час спірних правовідносин.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Так, Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, передбачали таку підставу для державної реєстрації об'єктів нерухомого майна як договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.
В свою чергу, пунктом 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5 (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу) встановлено, що відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (статті 227, 242, 244, 426 Цивільного кодексу).
Так, покупець ОСОБА_1 в установленому законом на час спірних правовідносин порядку зареєструвала право власності на нерухоме майно в ОКП «Кіровоградське ООБТІ».
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням наведених правових норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що при укладанні договорів купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам, виконання договорів відбулося, а саме продавець отримала кошти, а покупцю було передано нерухоме майно і до неї перейшло право власності на житловий будинок та земельну ділянку, яке в установленому порядку було нею зареєстровано, а тому позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу дійсними підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 11-13, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кропивницька міська державна нотаріальна контора № 1 Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання договорів купівлі-продажу дійсними- задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості 23.04.1999 року за № 123/99.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості 23.04.1999 року за № 124/99.
Судові витрати понести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний