25 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4307/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складу головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови йому в переведенні з пенсії за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення з пенсії за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та витребувати з ДУ “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області” і долучити до матеріалів пенсійної справи оновлену довідку про грошове забезпечення.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.16).
Позов мотивовано тим, що він є пенсіонером МВС, звільнений з ОВС за вислугу років. Вказує, що органи Пенсійного фонду не в повному обсязі виконують вимоги законодавства, перерахунок пенсії не проводять, що впливає на неналежне забезпечення пенсіонерів МВС України, а тому в подальшому при досягненні пенсійного віку, перейшов на загальне пенсійне забезпечення, так як така пенсія на той час була більша. Позивач зазначає, що на теперішній час більшість пенсіонерів МВС отримують набагато більшу пенсію, ніж та, що йому була нарахована. Позивач вважає, що він має право перейти на пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В зв'язку з цим, він стверджує що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перехід з одного виду пенсійного забезпечення на інший, однак відповідач своїм листом від 23.03.2022 р. повідомив, що з 01.07.2009 р. виплату пенсії припинено у зв'язку з переходом на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також повідомив, що він не отримує пенсію по лінії МВС України.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Позивач вказує, що він звернувся до відповідача з заявою про переведення його з пенсії за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В обґрунтування надав копію заяви (а.с.10).
Так, в матеріалах справи міститься заява позивача від 27.01.2022 р. адресована Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якій він просив зробити перерахунок вже призначеної йому пенсії з врахуванням наданих документів (а.с.10).
Листом від 23.03.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що він не отримує пенсію по лінії МВС України та з 01.07.2009 р. так як виплату її припинено у зв'язку з переходом на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.11).
Не погодившись із правомірністю такої відмови, позивач звернувся до суду із даним позовом.
З огляду на доводи позивача, наведені у позовній заяві дослідженню підлягають обставини наявності у діях пенсійного органу щодо не переведення останнього на пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Водночас, ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Отже, цією конституційною нормою передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, у рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (п.4.1 мотивувальної частини вказаного рішення).
Реалізовуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб'єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.
З огляду на положення статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними.
Згідно згаданих норм такі повноваження суд реалізує в разі встановлення факту порушення прав, свобод та інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який б гарантував повний захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Відповідно до частини 2 ст.6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейський суд з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Водночас, в розумінні ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права і суд позбавлений можливості задовольняти вимоги в разі, якщо права позивача не були порушені.
Суд зауважує, що виникнення чи відновлення права на виплату пенсії (підвищення до пенсії, доплат), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов'язаних з призначенням пенсії, поновленням виплат чи переведення на інший вид пенсії.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
За правилами п.1.9 Порядку 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 встановлено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на переведення з одного виду пенсії на інший, є відповідна заява особи та перелік документів, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався 27 січня 2022 року до відповідача із заявою про перерахунок вже призначеного виду пенсії та просив врахувати його стаж на посаді селищного голови, а не із заявою про переведення його з одного виду пенсії на інший (а.с.10).
Ухвалою від 26.09.2022 суд витребовував у позивача докази його звернення до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, з огляду на те, що матеріали адміністративного позову містять заяву від 27.01.2022 р. про здійснення перерахунку пенсії, а не про переведення, а також витребував докази звернення позивача із заявою до ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» про отримання оновленої довідки про грошове забезпечення (а.с.16).
В якості виконання вимог ухвали позивач надав копію заяви від 22.02.2022 року, адресованої відповідачеві, в якій він просив витребувати у ДУ "Територіального медичного об'єднання МВС України по Кіровоградській області" оновлену довідку про грошове забезпечення та здійснити нарахування та виплату йому пенсії по Закону №2262. (а.с.24-27).
Відповідач листом від 23.03.2022 року повідомив про те, що позивач не отримує пенсію по лінії МВС (а.с.34).
Документальних доказів подання відповідачу заяви із необхідними документами про переведення його з пенсії за віком на пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відмову в якому оскаржує позивач, суду не надано, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною не підлягають задоволенню.
Не підлягають в такому разі також задоволенню і вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити переведення його з пенсії за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача витребувати у ДУ “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області” оновлену довідку про грошове забезпечення, то, отримавши особисто відмову від даного органу про її видачу від 04.02.2022 року вих.№33/32-392, позивач мав право оскаржити її на захист своїх порушених прав, оскільки має самостійні правовідносини з такою установою, що не випливають із предмету даного позову - оскарження відмови в переведенні з одного виду пенсії на інший, так як позовних вимог про визнання дій/бездіяльності щодо видання такої довідки у даному провадженні не заявлено, а тому вони підлягають окремому розгляду за іншим суб'єктним складом.
Таким чином, відповідачем не вчинено будь-яких перешкод у реалізації права позивача на переведення з одного виду пенсії на інший, а у діях (бездіяльності) відповідача суд не вбачає ознак невідповідності критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова