31 жовтня 2022 року № 320/7996/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради з позовом до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.08.2022;
- зобов'язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрити виконавче провадження за заявою Департаменту від 21.02.2022 №073-982 щодо примусового виконання постанови Департаменту про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.01.2022 №01/22/073-16.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 04.01.2022 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 24810,00 грн.
Вказаний виконавчий документ був направлений до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для примусового виконання.
Проте, відповідач склав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю у постанові інформації щодо дати народження боржника.
Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем вказаного повідомлення, оскільки вимога Закону України "Про виконавче провадження" щодо зазначення у виконавчому документі відомостей щодо дати народження стосується боржників, які є фізичними особами, у той час як у постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16 від 04.01.2022 в якості боржника вказана фізична особа-підприємець, ідентифікація якого здійснюється за допомогою: прізвища, імені та по батькові, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та паспортних даних.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відсутність у виконавчому документі інформації щодо дати народження боржника-фізичної особи свідчить про невідповідність вказаного документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та є підставою для його повернення. Крім того, відповідач стверджує, що відсутність такої інформації у виконавчому документі технічно унеможливлює створення в автоматизованій системі виконавчого провадження "Відкриття ВП" постанови про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що спірне повідомлення про повернення виконавчого повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання було прийнято правомірно.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.01.2022 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16, якою визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у зв'язку з чим накладено штраф у сумі 24810,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2022 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.01.2022 №01/22/073-16.
За результатами розгляду вказаної заяви 10.08.2022 головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Стебловською Юлією Олександрівною прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав відсутності у виконавчому документу дати народження боржника, що унеможливлює подальше виконання.
Не погоджуючись з вказаним повідомленням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 4 Закону №1404 встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1404 виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Як зазначено вище, відповідач прийняв спірне повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, посилаючись на відсутність у постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16 інформації щодо дати народження боржника, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відсутність у виконавчому документі інформації щодо дати народження боржника технічно унеможливлює створення в автоматизованій системі виконавчого провадження "Відкриття ВП" постанови про відкриття виконавчого провадження, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1 статті 8 Закону №1404 реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256, під час реєстрації виконавчого документа до Системи вносяться такі відомості:
- дата надходження виконавчого документа;
- найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, до якого надійшов виконавчий документ;
- кореспондент, дата та номер заяви (супровідного листа) про відкриття виконавчого провадження (у разі якщо виконавчий документ надійшов без заяви (супровідного листа), робиться відповідна відмітка);
- назва виконавчого документа, дата й номер видачі;
- найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, що видав(ла) документ;
- прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичної особи або повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - стягувача; прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) для фізичної особи або повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - боржника;
- адреса стягувача, адреса боржника, зазначена у виконавчому документі або заяві про примусове виконання рішення;
- категорія стягнення за виконавчим документом згідно з пунктом 8 розділу І цього Положення;
- дата набрання рішенням законної (юридичної) сили;
- резолютивна частина рішення (у тому числі сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом);
- відомості про негайне виконання рішення (за наявності);
- відомості про заяву стягувача про накладення арешту на майно боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження (за наявності);
- номер телефону, факсу (телефаксу), адреси електронної пошти стягувача та боржника (за наявності);
- відомості щодо серії та номера паспорта фізичної особи - боржника (за наявності);
- реквізити рахунків стягувача та боржника (за наявності);
- відомості про форму виконавчого документа (паперова чи електронна).
Як зазначено вище, у постанові Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16 від 04.01.2022 в якості боржника вказаний Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Суд зазначає, у відповідач у відзиві на позовну заяву вважає Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 громадянином, та, як наслідок, стверджує про необхідність зазначення його дати народження у виконавчому документі.
Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Частиною першою статті 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Суд зазначає, що в Законі №1404 відсутні вимоги щодо необхідності зазначення у виконавчому документі дати народження фізичної особи-підприємця, натомість вказано про обов'язок зазначати у виконавчому документі дату народження фізичної особи.
Спеціальний статус фізичної особи-підприємця, як суб'єкта господарювання не дає підстав ототожнювати його з фізичною особою - громадянином, яка не володіє цим статусом та відповідним колом прав та обов'язків.
Тобто, до фізичної особи-підприємця слід застосовувати ті ж норми спеціального законодавства, що й до юридичних осіб. Зазначене кореспондується з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
У виконавчому документі зазначаються:
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) (п.4 ч.1 ст.4 Закону №1404).
Суд зазначає, що постанова Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16 від 04.01.2022 містить інформацію про ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), наявність якого дає можливість державному виконавцю однозначно ідентифікувати особу боржника, використовуючи право на доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, які містять інформацію про боржника.
У зв'язку з цим, посилання відповідача на неможливість прийняття в автоматизованій системі виконавчих проваджень постанови про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими, оскільки підлягає врахуванню ст.18 Закону №1404 на підставі якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 у справі №140/907/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85353958).
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд також вважає безпідставними посилання відповідача про невідповідність постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16 від 04.01.2022 вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вказана постанова була прийнята позивачем відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а не згідно з КУпАП.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідач протиправно повернув Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради відповідний виконавчий документ без прийняття до виконання.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Стебловської Юлії Олександрівни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.08.2022.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрити виконавче провадження за заявою Департаменту від 21.02.2022 №073-982 щодо примусового виконання постанови Департаменту про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.01.2022 №01/22/073-16, суд зазначає таке.
Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем було протиправно повернуто позивачу виконавчий документ без виконання,суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані рішення відповідачів не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати Вишневий відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) відкрити виконавче провадження за постановою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16 від 04.01.2022.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Стебловської Юлії Олександрівни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.08.2022.
3. Зобов'язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) відкрити виконавче провадження за постановою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/22/073-16 від 04.01.2022.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дудін С.О.