31 жовтня 2022 року м. Київ 320/9796/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий Дім»
до Головного управління ДПС у Київській області,
Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукровий Дім» з позовом до Головного управління ДПС в Київській області, ДПС України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКРОВИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 37359830) до реєстру ризикових платників податку;
- зобов'язати Комісію Головного управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУКРОВИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 37359830) з реєстру ризикових платників податку;
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податковий накладних № 1 від 01.11.2021; №3 від 01.11.2021; №5 від 01.11.2021; №6 від 02.11.2021, №7 від 03.11.2021; № 8 від 03.11.2021; №9 від 03.11.2021; № 10 від 04.11.2021; № 11 від 05.11.2021; №12 від 08.11.202І; №13 від 08.11.2021; № 15 від 08.11.2021; №16 від 09.11.2021; № 17 від 09.11.2021; №18 від 10.11.2021; №19 від 10.11.2021; №20 від 11.11.2021; №21 від 11.11.2021; № 23 від 15.11.2021; № 24 від 15.11.2021; №25 від 15.11.2021; №28 від 15.11.2021; № 31 від 16.11.2021; №32 від 16.11.2021; №33 від 16.11.2021; № 34 від 17.11.2021; № 43 від 23.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 01.11.2021: № 3 від 01.11.2021; №5 від 02.11.2021; №6 від 02.11.2021; № 7 від 03.11.2021; № 8 від 03.11.2021; № 9 від 03.11.2021; № 10 від 04.11.2021; № 11 від 05.11.2021; № 12 від 08.11.2021; № 13 від 08.11.2021; №15 від 08.11.2021; № 16 від 09.11.2021; № 17 від 09.11.2021; № 18 від 10.11.2021; № 19 від 10.11.2021; № 20 від 11.11.2021; № 21 від 11.11.2021; № 23 від 15.11.2021; № 24 від 15.11.2021; № 25 від 15.11.2021; № 28 від 15.11.2021; № 31 від 16.11.2021; № 32 від 16.11.2021; № 33 від 16.11.2021; № 34 від 17.11.2021; № 43 від 23.11.2021 подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" датою їх подання до реєстрації.
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 5 частини першої цієї ж статті закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з вимогами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За приписами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у справі є дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 01.11.2021; №3 від 01.11.2021; №5 від 01.11.2021; №6 від 02.11.2021, №7 від 03.11.2021; № 8 від 03.11.2021; №9 від 03.11.2021; № 10 від 04.11.2021; № 11 від 05.11.2021; №12 від 08.11.202І; №13 від 08.11.2021; № 15 від 08.11.2021; №16 від 09.11.2021; № 17 від 09.11.2021; №18 від 10.11.2021; №19 від 10.11.2021; №20 від 11.11.2021; №21 від 11.11.2021; № 23 від 15.11.2021; № 24 від 15.11.2021; №25 від 15.11.2021; №28 від 15.11.2021; № 31 від 16.11.2021; №32 від 16.11.2021; №33 від 16.11.2021; № 34 від 17.11.2021; № 43 від 23.11.2021.
З доданих до позову матеріалів вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий Дім» було отримано квитанції №1 по вищевказаних накладних із зазначенням відомостей про те, що накладні доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України у листопаді 2021 року. Документ прийнято. Реєстрація зупинена».
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування і Єдиному реєстрі податкових накладних якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 01.11.2021; №3 від 01.11.2021; №5 від 01.11.2021; №6 від 02.11.2021, №7 від 03.11.2021; № 8 від 03.11.2021; №9 від 03.11.2021; № 10 від 04.11.2021; № 11 від 05.11.2021; №12 від 08.11.202І; №13 від 08.11.2021; № 15 від 08.11.2021; №16 від 09.11.2021; № 17 від 09.11.2021; №18 від 10.11.2021; №19 від 10.11.2021; №20 від 11.11.2021; №21 від 11.11.2021; № 23 від 15.11.2021; № 24 від 15.11.2021; №25 від 15.11.2021; №28 від 15.11.2021; № 31 від 16.11.2021; №32 від 16.11.2021; №33 від 16.11.2021; № 34 від 17.11.2021; № 43 від 23.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, враховуючи ту обставину, що позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущено строку звернення до суду та квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних були отримані позивачем у листопаді 2021 року, можна дійти висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Як зазначено судом, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій позивач зазначив, що відповідно до п.42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Позивач додав, що ТОВ «Цукровий Дім» не направляло заяву на адресу відповідачів про бажання отримувати документи через електронний кабінет, відтак відповідач-2 був зобов'язаний надіслати рішення контролюючого органу на адресу ТОВ «Цукровий Дім» засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) або надати під розписку, однак, на адресу ТОВ «ЦУКРОВИЙ ДІМ» не надходили оскаржувані рішення контролюючого органу, та позивачем дані рішення не отримувались під розписку.
Досліджуючи вказані доводи позивача стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України обумовлено, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Абзацом другим пункту 25 вказаного Порядку обумовлено, що Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Приписами пункту 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обумовлено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Статтею 42 Податкового кодексу України визначено порядок листування платників податків та контролюючих органів.
Згідно із пунктами 42.4-42.6 статті 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб'єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв'язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суд зазначає, що твердження позивача про те, що ТОВ «Цукровий Дім» не направляло заяву на адресу відповідачів про бажання отримувати документи через електронний кабінет не підтверджені належними доказами, зокрема суду не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин, відтак останні доводи не можуть бути прийняті судом як обставини, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду. Відтак, позивачу слід надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Разом з тим, суд зауважує, що в обґрунтування клопотання про пропуск позивачем строку звернення до суду позивач зазначив, що введений на території України воєнний стан є однією із вагомих причин, що зумовило пропуск позивачем строку звернення до суду.
Разом з тим, позивач зауважив, що місцезнаходження ТОВ «Цукровий Дім» 08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Село Крюківщина, вул. Балукова, будинок 5А, тому підприємство фактично було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність з 24.02.2022 року. Окрім того, працівники ТОВ «Цукровий Дім» були евакуйовані разом з сім'ями до безпечних регіонів України, що в свою чергу унеможливило виконання працівниками посадових обов'язків.
Дослідивши вказані обставини, які зазначені позивачем як підстави пропуску строку звернення до суду, суд не визнає вказані обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки с. Крюківщина Київської області не перебувало в окупації в період дії воєнного стану, на вказаних територіях не велися активні бойові дії.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Водночас, позивач у заяві про поновлення пропущеного строку лише посилається на введення воєнного стану та не обґрунтовує, яким чином запровадження цього стану унеможливило своєчасне звернення до суду. Позивачем не надані докази, що з початку введення воєнного стану юридичний відділ чи юрист позивача не здійснював свої повноваження, або здійснював обмежено, або існували якісь інші перешкоди для дотримання строку, пов'язані із запровадженням воєнного стану, як не надано доказів, коли такі перешкоди перестали існувати (були припинені).
Враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду з позовною заявою та не надає суду документальних доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у заяві твердження належним чином не обґрунтовані, документально не підтверджені та не свідчать про наявність поважних причин пропуску позивачем такого строку.
Суддя зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За викладених обставин, позивачу слід надати до суду заяву письмові пояснення щодо строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем всупереч вимога КАС України не додано до позовної заяви докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме всі документів, що стосуються реєстрації податкової накладної № 8 від 03.11.2021, зокрема такої податкової накладної, квитанції №1 щодо реєстрації такої податкової накладної, всім первинних документів, що стосуються такої податкової накладної, спірних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних та доказів їх отримання чи ознайомлення позивача зі змістом вказаних рішень.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії відповідних документів.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачем просить суд визнати протиправними дії Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКРОВИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 37359830) до реєстру ризикових платників податку та зобов'язати Комісію Головного управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦУКРОВИЙ ДІМ» (код ЄДРПОУ 37359830) з реєстру ризикових платників податку.
При цьому. суд зауважує. що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 відкрито провадження у справі № 320/8574/22 за позовом ТОВ «Цукровий Дім» до Головного управління ДПС України та ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивачем заявлено вимоги про визнання дій Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" (код ЄДРПОУ 37359830) до реєстру ризикових платників податку - протиправними та зобов'язання Комісію Головного управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" (код ЄДРПОУ 37359830) з реєстру ризикових платників податку.
Суд звертає увагу позивача, що правову категорію “зміст позовних вимог” слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що приписами частини четвертої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак, позивачу слід надати до суду письмові пояснення щодо повторного подання до суду аналогічного позову.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- належним чином засвідченої копії доказів, які покладені позивачем в обґрунтування позову, зокрема всі документів, що стосуються реєстрації податкової накладної № 8 від 03.11.2021, зокрема такої податкової накладної, квитанції №1 щодо реєстрації такої податкової накладної, всім первинних документів, що стосуються такої податкової накладної, спірних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних та доказів їх отримання чи ознайомлення позивача зі змістом вказаних рішень;
- письмові пояснення щодо строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку;
- письмові пояснення щодо повторного подання до суду аналогічного позову стосовного позовних вимог про визнання дій Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" (код ЄДРПОУ 37359830) до реєстру ризикових платників податку - протиправними та зобов'язання Комісію Головного управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" (код ЄДРПОУ 37359830) з реєстру ризикових платників податку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий Дім» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.