ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"01" листопада 2022 р. Справа № 300/4146/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 14.10.2022 звернувся в суд з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ТУ ССО у Івано-Франківській області), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ТУ ССО у Івано-Франківській області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (надалі, також - Постанова №168), в розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 21.06.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі.
- зобов'язати уповноважену особу ТУ ССО у Івано-Франківській області винести наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168 від 28.02.2022 №168, в розмірі 30000 гривень щомісячно, починаючи з 21.06.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 щомісячно за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 та зобов'язання винести такий наказ за період з 21.06.2022 по 31.08.2022.
Позивач 27.10.2022 подав до суду заяву від 26.10.2022 про усунення недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач зазначає, що, дізнавшись у жовтні 2022 року від своїх колег про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (надалі, також - Постанова №168) передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, звернувся до відповідача із заявою від 07.10.2022 про виплату такої винагороди за період з 21.06.2022 по теперішній час. Не отримавши відповіді відповідача на таку заяву, звернувся до суду для захисту порушеного права. Зазначив, що після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.10.2022 відповідач надав йому відмову у виплаті спірної винагороди, викладену у листі №40.06-543 від 24.10.2022. Таким чином, посилаючись на пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частину 6 статті 121 КАС України, просить поновити пропущений строк як такий, що порушений з поважних причин.
Дослідивши подану позивачем заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів ОСОБА_1 та відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску місячного строку звернення до суду, зважаючи на такі обставини.
Відповідно до частин 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 цього Кодексу).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд зазначає, що при пропуску строку звернення до суду такий строк може бути поновлений лише за наявності поважних причин. При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були, чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Варто також зауважити, що Верховний Суд у своєму рішенні від 14.05.2019 по справі №815/3087/18 вказав на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У мотивувальній частині ухвали суду про залишення позову без руху ОСОБА_1 роз'яснено про те, що відлік місячного строку на звернення до суду з вимогою щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за червень 2022 року розпочався з 01.07.2022 (та з першого числа наступного місяця щодо виплати додаткової винагороди за наступні місяці) і закінчився 31.07.2022 (та 30 числа кожного наступного місяця, у якому ОСОБА_1 не отримував спірну винагороду).
Відтак з'ясовано, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 щомісячно за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 та зобов'язання винести такий наказ за період з 21.06.2022 по 31.08.2022.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що про право на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, дізнався лише у жовтні 2022 року від своїх колег, після чого звернувся до відповідача із заявою про виплату такої винагороди.
Однак суд зауважує, що такі доводи позивача є безпідставними та не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19.10.2022 про те, що про порушення свого права позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за поточний місяць, до якого не включено додаткову винагороду.
Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація ним цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім цього, є безпідставним покликання ОСОБА_1 на звернення до відповідача із заявою про виплату спірної винагороди, оскільки таке звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Таке звернення свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Також у спірних правовідносинах не передбачено обов'язкового досудового врегулювання спору, тому перебіг строку звернення до суду не може розпочинатися з моменту отримання позивачем листа №40.06-543 від 24.10.2022, яким відповідач повідомив про причини не виплати додаткової винагороди згідно із заявою ОСОБА_1 від 07.10.2022.
Таким чином, у поданій 27.10.2022 заяві про усунення недоліків позивачем не обґрунтовано поважність причин пропуску строку на звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 щомісячно за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 та зобов'язання винести такий наказ за період з 21.06.2022 по 31.08.2022.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Окрім цього, частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, зокрема, що у разі, якщо вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 5 статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За наведених підстав та вказаних правових норм позовна заява ОСОБА_1 до ТУ ССО у Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо винесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 щомісячно за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 та зобов'язання винести такий наказ за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 підлягає поверненню позивачу.
Згідно з приписами частини 8 цієї ж статті, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними, наведені у заяві від 26.10.2022 про усунення недоліків позовної заяви, причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо винесення наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 щомісячно за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 та зобов'язання винести такий наказ за період з 21.06.2022 по 31.08.2022.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо винесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 щомісячно за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 та зобов'язання винести такий наказ за період з 21.06.2022 по 31.08.2022 - повернути позивачу.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.