27 липня 2022 року 15:28Справа № 280/1250/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В., представників:
позивача Божка А.В.
відповідача Прокоф'єва С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна»
до Запорізької митниці
про визнання протиправними та скасування рішення,
24.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2021 №UА112020/2021/000002/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Зауважує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України. З урахуванням викладеного вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2021 №UА112020/2021/000002/2 протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 31.01.2022 відкрито провадження у справі №280/1250/22; призначено підготовче засідання на 03.03.2022; витребувано від Запорізької митниці докази.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. від 18.02.2022 №12246), в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що товариством не надано всієї сукупності документів, що підтверджуєть митну вартість імпортованого товару, а в поданих позивачем до митного оформлення документах виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи. При цьому, додатково надані позивачем документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів також не містять всіх відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари, та вартості складових (страхування, доставки), що були включені до ціни товару. Ураховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю відсутні, що зумовило прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Просить у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, встановленням особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану, призначене на 03.03.2022 підготовче засідання не відбулось.
28.03.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №14606), в якій він спростовує доводи митниці. Зокрема, зазначає, що при наданні відповіді на запит відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару разом із листом від 26.10.2021 №2610/21-01 позивачем надано платіжні доручення від 20.10.2021 №57 та від 21.10.2021 №58, які підтверджують здійснення заключної оплати вартості товару до його отримання товариством на митній території України. Також, підтвердженням 100% оплати за товар є надана відповідачу оборотно-сальдова відомість, а неврахування ним вказаних документів свідчить про необ'єктивний аналіз документів та інформації, наданої позивачем.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.06.2022 №34 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» адміністративну справу №280/1250/22 призначено на повторний автоматизований розподіл у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації судді Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренка М.С.
Справу №280/1250/22 автоматизованою системою документообігу суду 07.06.2022 розподілено для розгляду судді Бойченко Ю.П.
Ухвалою суду від 13.06.2022 прийнято до провадження справу №280/1250/22; розгляд справи розпочато спочатку; підготовче засідання призначено на 12.07.2022.
24.06.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №23575), відповідно до яких, зокрема, саме декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних та подавати документи, що підтверджують заявлену митну вртість товару і обраний метод її визначення одночасно з митною декларацією. Вважає, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, та у поданих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Протокольною ухвалою суду від 12.07.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 27.07.2022.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».
У судовому засіданні 27.07.2022 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності з'ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (ідентифікаційний код 31964537) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в якості юридичної особи 17.04.2002, номер запису 10801200000000329.
28.06.2021 між CHANGXING YUEHENG TEXTILE CO., LTD, компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі - Продавець) та ТОВ «Слов'янський Пух Україна» (далі - Покупець) укладено Контракт №3-21-CY (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язався виробити та поставити, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію, яка надалі іменується як «товар».
Відповідно до пункту 1.2 контракту під «товаром» сторони розуміють тканини та подібну продукцію, асортимент якої погоджується сторонами у Додатках до Контракту на кожну партію товару окремо.
Відповідно до пунктів 2.1-2.3, 3.2, 11.1 та 11.2 Контракту Продавець і Покупець погодили, що ціна товару розуміється на умовах CIР-Василівка (Україна) відповідно до «Incoterms 2010» і погоджується сторонами у Додатках до Контракту на кожну партію товару окремо.
Умови поставки CIF-Василівка (Україна) відповідно до «Incoterms 2010».
Орієнтована сума контракту складає 500 000,00 доларів США.
Умови оплати погоджуються у Додатках до даного Контракту на кожне відвантаження окремо і зазначаються у рахунку-проформі. Остаточна оплата виконується після готовності товару до відвантаження, після надання продавцем копії коносамента протягом 10 робочих днів. Строк поставки - 40 днів після 100% оплати.
Даний Контракт набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 27.06.2022 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Всі зміни, доповнення та додатки до Контракту вважатимуться дійсними за умови, якщо вони складені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Відповідно до Додатку від 15.07.2021 №9 (CY) до Контракту позивач придбав товар в асортименті на загальну суму 93 214,45 доларів США. Також сторонами обумовлено умови поставки товару - СІР-Василівка (Україна), згідно «Інкотермс 2010», строк поставки - до 15.11.2021. Сторони погодили, що ціна товару включає вартість товару, пакування, маркування, страхування і транспортування. Оплата здійснюється двома етапами: перший - передоплата у розмірі не менше 55% до 30.09.2021, другий - заключна оплата здійснюється до отримання товару на митній території України.
23.07.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 4 000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №31.
14.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 9 000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №43.
15.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 9 500,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №45.
24.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 9 000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №52.
30.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 20 000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №53.
20.10.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 35 000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №57.
21.10.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 7 000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №58.
25.10.2021 Продавець на виконання умов Контракту виставив Покупцю до сплати інвойс №09-07/20 на загальну суму 93 214,45 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару 26.10.2021 позивач подав до митного органу митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA112020/2021/000460, у якій задекларував товар:
1) тканини вибілені полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Поверхнева щільність становить не менше 85г/м2. Не ворсові, не мають покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами. Комерційна назва: - Вибілена тканина 220см 100%пэ (поліестер) микрофибра, поверхнева щільність 85г/м2, обидві сторони з начесом, одна сторона каландрована -19800, пог., 43560м2. (далі - Товар 1);
2) тканина вибивна полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Поверхнева щільність становить не менше 85г/м2. Не ворсові, не мають покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами. Комерційна назва: - Вибивна тканини 220см 100%пэ (поліестер) мікрофибра, поверхнева щільність 85г/м2, обидві сторони з начесом, одна сторона каландрована - 101845 м, пог., 224059м2. (далі - Товар 2).
До зазначеної митної декларації декларантом додано наступні документи: сертифікат аналізу від 14.08.2021 б/н; пакувальний лист від 14.08.2021 б/н; комерційний інвойс від 25.10.2021 № 09-07/20; коносамент (bill of lading) від 29.08.2021 № SHLD2108L003; автомобільна транспортна накладна CMR від 24.10.2021 № 4018; сертифікат про походження товару від 29.09.2021 № 21С342000219/00001; додаток від 15.07.2021 № 9 (CY); контракт від 28.06.2021 № 3-21-CY; лист від 25.10.2021 № 1 (без перекладу).
Згодом, того ж дня декларантом додатково надіслано засобами електронного зв'язку страховий поліс від 08.09.2021 № 95500-3-4 та висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи досліджень Держмитслужби України від 22.03.2021 № 1420003700-0203.
За результатами перевірки поданих позивачем до митного оформлення документів на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що надані на підтвердження заявленої митної вартості документи містять розбіжності, а саме:
1. Відповідно до п. 3 контракту від 28.06.2021 № 3-21-CY передбачено, що умови оплати узгоджуються в Додатках до дійсного Контракту на кожне відвантаження окремо та зазначаються у рахунку-проформі. Потім продавець починає виробництво тканин та організацію відвантаження. Кінцева оплата проводиться після готовності товару до відвантаження, надання продавцем копії коносаменту впродовж 10 робочих днів. Строк поставки - 40 днів 100% оплати. Відповідно до Доповнення від 15.07.2021 № 9(CY) до контракту від 28.06.2021 № 3-21-CY умови оплати не передбачені. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. До митного оформлення рахунок-проформу та банківські платіжні документи щодо сплати за товар не надано.
2. В поданому до митного оформлення інвойсі від 25.10.2021 № 09-07/20 не зазначено банківські реквізити, відповідно до яких здійснюється оплата товару. Також в поданому до митного оформлення інвойсі від 25.10.2021 № 09-07/20 зазначено вартість страхування та доставки товару, суми яких документально не підтверджено.
3. Відповідно до положень п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну товарів, є, якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Імпорт товару здійснюється відповідно до умов Incoterms - CIР, якими визначено, що «фрахт/перевезення та страхування сплачені до». В поданому до митного оформлення страховому полісі від 08.09.2021 № 95500-3-4 зазначено «As per Invoice No.», що в перекладі - «відповідно до рахунка», реквізити інвойсу в поданому документі не зазначено. При цьому документи, які підтверджують вартість страхування до митного оформлення підприємством також не надано, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. При цьому, в поданому до митного оформлення страховому полісі зазначено найменування фірми «Fa Zheng Fradjusting South Africa», що свідчить про наявність сторони.
У зв'язку із тим, що у митного органу виникли сумніви щодо здійснення поставки за прямим договором та в зв'язку з виявленими вищезазначеними розбіжностями, відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МКУ, декларанту направлено електронне повідомлення 26.10.2021, у якому зобов'язано декларанта надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На запит митного органу декларантом підприємства разом із листом від 26.10.2021 №2610/21-01 надано додаткові документи, а саме фотокопії платіжних доручень від 23.07.2021 №31, від 14.09.2021 №43, від 15.09.2021 №45, від 24.09.2021 №52, від 30.09.2021 №53, від 20.10.2021 №57, від 21.10.2021 №58; оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за період з 01.10.2021 по 26.10.2021 в розрізі дебіторської заборгованості; додатку від 15.07.2021 №9 (CY) до Контракту.
26.10.2021 відповідач направив позивачу повідомлення №52dd6b9c-080c-4445-ac0b-1444c706ced8.
В даному повідомленні митний орган, крім іншого, зазначив, що надана декларантом оборотно-сальдова відомість не завірена належним чином та в ній зазначено лише рух коштів за короткий термін. Вказано також, що платіжні доручення повинні надаватись як обов'язкові документи, а не додатково. При цьому, в наданих платіжних дорученнях в графі «призначення платежу» наявні посилання лише на реквізити контракту; відсутність посилання на додаток до контракту, відповідно до якого здійснюється поставка товару, унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована. Також зазначено, що ненадання копії декларації країни відправлення унеможливлює перевірку ціни товару, ваги, кількості, найменування та інших відомостей, що заявлялись митним органам Китаю при вивезенні. Крім того, в поданому до митного оформлення страховому полісі зазначено суму страхування 102536.00 USD, що складає 93214.45 USD (фактурна вартість) та 9321.45 прибл. 10% від фактурної вартості. При цьому, в поданому до митного оформлення інвойсі зазначено суму 102 USD. Зазначені невідповідності викликають сумніви в достовірності поданих до митного оформлення документів для підтвердження митної вартості. Враховуючи зазначене, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, та у документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари (враховуючи зауваження до платіжних документів), а також вартість складових (страхування, доставка товару), що були включені до ціни товару.
26.10.2021 Запорізька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000002/2, яким застосовано другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості Товару 1 та Товару 2. Вказане рішення прийнято враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення, відмову декларанта від надання додаткових документів у повному обсязі, ненадання у повній мірі документів на спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює об'єктивну перевірку числового значення митної вартості заявлених товарів. Враховуючи відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до частини 2 статті 58 МКУ та пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ. У митного органу наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а саме: для товару №1 - 4,51 дол.США/кг (вартість партії в такому випадку становить - 18 040,00 дол.США); для товару №2 - 4,51 дол.США/кг (вартість партії в такому випадку становить - 97 325,80 дол.США). Джерело інформації: ЕМД від 12.10.2021 № UA1102020/2021/004435.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Запорізька митниця видала позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.10.2021 №UA112020/2021/00022.
27.10.2021 позивач для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та приписами підрозділу 2 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, а також не погоджуючись із спірним рішенням, подав повторно відповідачу додаткову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA112020/2021/000464, із зазначенням у ній митної вартості товару у відкоригованому відповідачем відповідно до спірного рішення розмірі.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів від 26.10.2021 №UА112020/2021/000002/2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» звернулось до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).
За правилами ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.
Необхідно зауважити, що Законом України від 05.10.2006 №227-V "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки поданих декларантом документів розбіжностей, які на думку Митниці викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості.
Надаючи оцінку доводам митниці щодо наявності таких розбіжностей, суд звертає увагу на наступне.
Так, як вже зазначалося вище, укладеним між позивачем та CHANGXING YUEHENG TEXTILE CO., LTD Контрактом від 28.06.2021 №3-21-CY, з урахуванням Додатку від 15.07.2021 №9 (CY) визначено, що поставка товару здійснюється на умовах CIP-Василівка, а ціна товару включає вартість товару, пакування, маркування, страхування і транспортування. Слід зазначити, що умови поставки CIP Інкотермс 2010 передбачають зобов'язання продавця товару забезпечити за власний рахунок його страхування та транспортування до названого місця призначення шляхом передачі товару перевізнику, призначеному ним самим, а тому доводи відповідача про порушення декларантом (позивачем) вимог митного законодавства з огляду на неподання документів, що містять відомості про вартість страхування та доставки товару є необґрунтованими.
Крім того, положеннями пунктів 5, 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Оскільки всі витрати зі страхування товару та його доставки вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, тобто жодних додаткових витрат відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України декларант не поніс, висновки митного органу про відсутність підтвердження заявленої митної вартості з огляду на не надання зазначених документів є необґрунтованими.
Суд зазначає, що в листі від 26.10.2021 №2610/21-01 позивач повідомив відповідача про те, що додаткового страхування товару він не здійснював.
Не заслуговують на увагу посилання митного органу й на те, що позивач не надав договору із третьою особою (фірмою «Fa Zheng Fradjusting South Africa»), на яку є посилання у страховому полісі, з огляду на наступне.
Так, позивач взагалі не повинен надавати відповідачу договір із фірмою «Fa Zheng Fradjusting South Africa», яка є сюрвеєром, тобто експертом, інспектором, агентом страховика, який здійснює огляд судна, вантажів та іншого майна, що приймається на страхування, договірні відносини якої укладаються у відповідних договорах із страховою компанією China Pacific Property Insurance Co., Ltd., що спростовує твердження митниці про наявність третіх осіб та договорів із ними, залученими товариством для поставки товару. Так, вказана компанія може залучатися за необхідності страховиком (продавцем товару), а не покупцем (позивачем).
Посилання на ненадання позивачем рахунку-проформи суд відхиляє, оскільки в силу частини другої статті 53 МК України законодавець вимагає його надання лише за умови, що товар не є об'єктом купівлі-продажу, що залишилося поза увагою відповідача.
Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем декларації країни відправлення суд зазначає, що даний документ не відноситься до переліку документів, передбачених частиною 2 статті 53 МК України, а тому надання декларантом декларації країни відправлення при поданні митної декларації не є обов'язковим.
Стосовно зауважень митниці до платіжних документів, наданих позивачем, суд зазначає, що хоча такі документи і надавалися додатково (а не разом із митною декларацією), в будь-якому випадку на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачу платіжні доручення вже були подані.
При цьому, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (у редакції, чинній на час оплати позивачем вартості товару), платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов'язково має містити, зокрема, такий реквізит як призначення платежу, який, в свою чергу, повинен заповнюватись таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
При цьому платіжні доручення від 23.07.2021 №31, від 14.09.2021 №43, від 15.09.2021 №45, від 24.09.2021 №52, від 30.09.2021 №53, від 20.10.2021 №57, від 21.10.2021 №58 в графі «Призначення платежу» містять посилання на контракт (із датою та номером) та вид товару (поліестрова тканина), а тому їх можливо ідентифікувати зі спірною поставкою товару.
При цьому, надана позивачем оборотно-сальдова відомість засвідчена підписом директора та печаткою позивача, завірена електронно-цифровим підписом директора позивача при наданні листа до спеціалізованої системи обміну електронними повідомленнями при митному оформленні, що, в свою чергу, спростовує доводи митного органу про надання оборотно-сальдової відомості, не завіреної належним чином.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при здійсненні митного оформлення імпортованого товару, позивачем у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Приписами статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Суд звертає увагу, що, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, окрім номера та дати митної декларації від 12.10.2021 № UA1102020/2021/004435, яка була взята за основу для визначення митної вартості імпортованого товару, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості товару із застосуванням другорядного методу.
Такий підхід прямо суперечить положенням ст. 60 Митного кодексу України.
Слід зазначити також, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі №808/1676/16 тощо).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення прокоригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.11.2021 №12150. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Запорізької митниці.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів від 26.10.2021 №UA112020/2021/000002/2.
3. Судові витрати в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський Пух Україна» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, 3, код ЄДРПОУ 31964537) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП: 44005647).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 01.11.2022.
Суддя Ю.П. Бойченко