Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
27.10.2022м. ХарківСправа № 922/4782/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", 02002, м. Киів, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7
до Фізичної особи - підприємця Кармазіна Євгена Сергійовича, АДРЕСА_1
простягнення 19 521,77 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Кармазіна Євгена Сергійовича про стягнення суми основного боргу у розмірі 19 521,77 грн. Також позивачем заявлено до стягнення із відповідач судові витрати.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 2270,00 грн. судові витрати, 10 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № КБР-207/11/19-Н від 01.11.2019 року про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах в частині повного та своєчасного розрахунку.
Ухвалою суду від 08.12.2021 року позовну заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (вх. № 4782/21) залишено без руху. Встановлено Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав" строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 28.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відмовлено у клопотаннях позивача викладеному у 2 та 4 пункті резолютивної частини позовної заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.06.2022 року призначено підготовче засідання у справі на "12" липня 2022 р. о(б) 14:30 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливості розгляду заяви за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до вимог частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку.
11.07.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.. № 6473) у якому останній, просить суд, розглядати справу без участі представника за наявними у матеріалах справи документами.
Ухвалою суду від 06.09.2022 року закрито підготовче засідання у справі. Призначено справу до розгляду по суті на "11" жовтня 2022 р.
Ухвалою суду від 11.10.2022 року знято з розгляду справу № 922/4782/21, призначену до розгляду на "11" жовтня 2022 р. о(б) 11:45 год. Призначено та повідомити учасників справи, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться "27" жовтня 2022 р. о(б) 11:45 год.
Уповноважені представники сторін, у призначене судове засідання не з'явились.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 06.09.2022 року було направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, поштовим відділенням ухвалу суду від 06.09.2022 року було повернуто на адресу суду. З наявного у матеріалах справи витягу з сайту "Укрпошти" щодо відстеження поштового відправлення за штрих кодом 6102271450647 вбачається, що відправлення повернення за зворотною адресою із зазначенням "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, із урахуванням клопотання позивача про розгляд справи без участі представника, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 01.11.2019 року між Фізичною особою - підприємцем Кармазіним Євгеном Сергійовичем (відповідач, користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (позивач, суміжна організація), Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (авторська організація), Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ПО УЛАСП) було укладено договір № КБР-207/11/19-H про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах.
Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що користувач дозволяє ПО УЛАСП укладати від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Сторони цим Договором передбачають особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організації, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав (пункт 1.2. договору).
Згідно пункту 3.1. договору, сторони погодили, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (пункт 3.2. договору).
За договорами, зазначеними в пунктах 3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - “Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права”) у розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП (Приватної організації “Українська ліга авторських і суміжних прав”).
Відповідно до пункту 3.5 договору, механізм розстрочки передбачений цим договором діє наступним чином, користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляду додатку №1 до цього договору і є невід'ємною частиною (пункт 4.1. договору).
Пунктом 4.2. договору, сторони погодили, що договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляду додатку №2 до цього договору і є невід'ємною частиною.
У разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов про стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявності у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявності у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача (пункт 5.1. договору).
01.11.2019 року було укладено додаток № 1 до договору, а саме: договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав.
Відповідно до пункту 5.1., цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.10.2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
01.11.2019 року було укладено додаток № 2 до договору, а саме, договір про надання дозволу на використання об'єктів авторських прав та виплату винагороди за використання об'єктів авторських прав.
Також було укладено додаток № 3 до договору, а саме, перелік закладів, у яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права.
Пунктом 2 додатку № 3 сторони погодили, що наступний розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права складає 1500,00 грн. Винагорода (роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана користувачем.
Єдиний щомісячний сукупний платіж перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського та суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числі місяця стосовно якого він сплачується) пункт 3 додатку № 3.
Також було укладено додаток № 4, а саме форму звіту про використані об'єкти суміжних прав та об'єкти авторського права, та додаток № 5 угода щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії.
За твердженнями позивача, відповідач за договором було лише сплачено суму у розмірі 6 000,00 грн. За розрахунком позивача, у відповідача за період з березня 2020 року по жовтень 2020 року (1 рік дії договору), з листопада 2020 року по жовтень 2021 року (2 рік дії договору), з листопада 2021 року по жовтень 2022 року (3 рік дії договору) наявний борг у розмірі 39 043,54 грн. з яких 50 % винагороди належить позивачеві, а саме суму у розмір 19 521,77 грн.
У зв'язку із тим, що відповідач суму боргу не сплатив, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, Громадська спілка “Українська ліга авторських і суміжних прав” є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління “публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів” (пункту 1 частини 5 статті 12 Закону України №2415-VIIIІ “Про ефективне управління майновими правами в сфері авторського права та (або) суміжних прав”), що у порядку, передбаченому законодавством України та чинними міжнародними угодами України, здійснює збір та розподіл винагороди з користувачів за використання ними об'єктів суміжних прав шляхом укладання з користувачами договорів про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
Авторський договір за своєю юридичною природою являється цивільно-правовим договором.
Відповідно до положень Глави 75 Цивільного Кодексу України, використання об'єкту інтелектуальної власності здійснюється іншою особою тільки з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта інтелектуальної власності (крім випадків, встановлених законом). Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначаються договором.
Договір про правомірне використання, що є предметом цієї позовної заяви, є таким договором, що витікає з суті правовідносин, що виникають за ним між його сторонами. У зв'язку із чим, позивач очікує на виплату винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав від користувача (відповідача), що, згідно з Договором про правомірне використання, мають надходити на його рахунки, але такі платежі користувачем (відповідачем) здійснено не було, що стало підставою подання цієї позовної заяви.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2019 року у справі №355/385/17 (провадження №61-30435сво18) зазначив, що “у статті 629 Цивільного кодексу України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати”.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання у строк встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідно до умов договору, а саме, пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.
Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (пункт 3.2. договору).
Крім того, відповідно до пункту 3.5 договору, механізм розстрочки передбачений цим договором діє наступним чином, користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.
З аналізу вищевикладеного, умов договору, та розрахунку позивача слідує, що відповідач мав сплатити черговий платіж 25.02.2020 року. Проте відповідач в порушення умов договору, починаючи з 25.02.2020 року не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, у зв'язку із чим, механізм розстрочки припинив дію достроково і почали діяти умови договору, в частині сплати річної оплати.
Враховуючи вищевикладене, у відповідача виник обов'язок із сплати винагороди за 1 рік.
Отже, відповідно до умов Договору, та розрахунку позивача, відповідач має заборгованість за період:
- з березня 2020 року по жовтень 2020 року включно (1 рік дії договору) суму у розмірі 4 693,54 грн., 50 % від винагороди 2 346,77 грн;
- з листопада 2020 року по жовтень 2021 року (2 рік дії договору) суму у розмірі 16 350,00 грн, 50 % від винагороди 8 175, 00 грн;
- з листопада 2021 року по жовтень 2022 року (3 рік дії договору) суму у розмір 18 000,00 грн, 50 % від винагороди 9 000, 00 грн.
Відповідно до умов пункту 3.6. договору, позивачеві належить 50% від винагороди, що відповідно до розрахунку позивача становить суму у розмірі 19 521,77 грн., а саме:
- з березня 2020 року по жовтень 2020 року включно (1 рік дії договору) суму у розмірі 2 346,77 грн.;
- з листопада 2020 року по жовтень 2021 року (2 рік дії договору) суму у розмірі 8 175,00 грн.;
- з листопада 2021 року по жовтень 2022 року (3 рік дії договору) суму у розмір 9 000,00 грн.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не здійснив розрахунок з позивачем у визначений умовами договору строк, доказів у підтвердження слати суми боргу до суду не надав, суд перевіривши надані позивачем розрахунки суми заборгованості, встановлено, що дані розрахунки здійснено арифметично вірно у відповідності до умов договору, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором № КБР-207/11/19-H від 01.11.2019 року про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах.
Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № КБР-207/11/19-H від 01.11.2019 року про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 19 521,77 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 521,77 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв'язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 2 270,00 грн.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем разом із позовною заявою було подано до суду заяву, у якій позивач зазначив, що у даній справі, позивачу надають правничу допомогу адвокати Адвокатського об'єднання «Інтелкрафтс». У зв'язку із чим, доказ понесених витрат, будуть надані до суду після прийняття рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд надає сторонам строк протягом п'яти днів з дня отримання даного рішення суду для надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, заяв, клопотання тощо (за необхідності).
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кармазіна Євгена Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, ЄДРПОУ 42502769) суму основного боргу у розмірі 19 521,77 та суму судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивача: Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Киів, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, ЄДРПОУ: 42502769);
відповідача: Фізична особа - підприємець Кармазін Євген Сергійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "01" листопада 2022 р.
Суддя О.О. Ємельянова