"31" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1018/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши справу № 916/1018/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
за позовом: державного підприємства «Адміністрація морських портів України» /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14/ в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) /ЄДРПОУ 38728402, адреса - 68609, Одеська обл., вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, e-mail: vd@izm.uspa.gov.ua/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія САБСОІЛ» /ЄДРПОУ 42773964, адреса - 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, e-mail: sk.sabsoil@ukr.net/
про стягнення 8 106,04 грн
31.05.2022 року державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1059/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія САБСОІЛ» про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 року у розмірі 8 106,04 грн, з яких: 7 479,64 грн - основний борг, 578,88 грн - інфляційне збільшення, 47,52 грн - 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 року.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 11, 207, 208, 509, 526, 525, 530, 610, 612, 625-626, 629, 639, 901 ЦК України, ст.ст. 175, 180, 181, 193, 202, 216, 230 ГК України.
Ухвалою суду від 06.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1018/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/1018/22 від 06.06.2022 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу направлялась двічі (повторно - 23.06.2022 року), за адресою, вказаною в позовній заяві (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
08.08.2022 року за вх. № 12360/22 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення, яке направлялося разом із ухвалою суду про відкриття провадження відповідачу, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.06.2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/1018/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Окрім того, відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, а саме: sk.sabsoil@ukr.net.
Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 14.06.2021 року між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі ДП «АМПУ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія САБСОІЛ" (Постачальник) укладено договір поставки №37-В-АМПУ-21, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товар: за кодом ДК 021:201509130000-9 «Нафта і дистиляти» (Дизельне паливо наливом) (далі - Товар), а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість та ціна на Товар, що поставляється згідно з цим Договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) (далі - Специфікація), яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі Замовлень Покупця, отриманих Постачальником протягом строку дії цього Договору.
Згідно з п. 5.2. договору місця та спосіб поставки Товару: регіони України на умовах поставки DDP (Інкотермс-2010), за адресами згідно з Додатком № 3 до цього Договору.
В п.п. 5.6.2 п. 5.6 договору визначено, що датою поставки покупцю товару (партії товару) є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної.
Згідно з п.5.6.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 4 робочих днів з дати отримання постачальником замовлення на відповідну партію товару. Мінімальна партія товару, на яку оформлюється замовлення, складає 1 000 кг, за виключенням оформлення замовлення на залишок товару за договором. Замовлення на партію товару надається уповноваженою особою покупця, визначеною відповідно до пункту 5.3 цього договору. Замовлення на партію товару повинно містити: найменування, кількість та місце поставки (відповідно до п. 5.2 цього договору), технічні вимоги до поставки та спосіб поставки (автоцистерна), сезонність, тощо товару, що поставляється та може надаватися покупцем електронною поштою та/або з подальшим надсиланням оригіналу замовлення поштою. Датою отримання замовлення постачальником, вважається дата відправлення покупцем замовлення електронною поштою.
Відповідно до пп.5.6.5.1 договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем згідно з порядком, передбаченим інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06. 2007 р. №271/121.
Згідно з п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару (партії товару) у строки та порядку, встановлені цим договором.
В п. 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках передбачених чинним законодавством України, і діє до 30.09.2021 включно, а в частині здійснення розрахунків покупцем за поставлений товар - до повного виконання зобов'язань.
Відповідно до п.14.1-14.4 зазначеного договору невід'ємною частиною цього договору є специфікація (додаток № 1 до цього договору), відокремлені підрозділи (філії) покупця (додаток № 2 до цього договору), перелік місць та способів поставки товару (додаток № 3 до цього договору) та форма замовлення (додаток № 4 до цього договору).
Як встановлено судом, на виконання умов вказаного вище договору сторонами було узгоджено та затверджено специфікацію (додаток № 1 до договору), відокремлені підрозділи (філії) покупця (додаток № 2 до договору), перелік місць та способів поставки товару (додаток № 3 до договору) та форму замовлення (додаток № 4 до цього договору).
У специфікації (додаток № 1 до договору №37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021) сторони визначили найменування товару: Дизельне паливо (зимове/літнє), кількість: 702786 кг, ціну товару - 15949728,27 грн. та ПДВ - 3189945,65 грн.
У додатку №2 до зазначеного договору Відокремленим підрозділом покупця є Ізмаїльська філія ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68609, Одеська область, місто Ізмаїл, вул. Лукі Капікраяна, буд.4).
Відповідно до додатку №3 до зазначеного договору місцем поставки (передачі) товару, зокрема, є: 68609, Одеська область, місто Ізмаїл, вул. Лукі Капікраяна, буд. 4, причали, які знаходяться на території морського порту Ізмаїл.
Також судом встановлено, що з метою належного виконання договору відповідач звертався до Ізмаїльської філії позивача листами №0607/21 від 06.07.2021, №1008/21 від 10.08.2021, №2608/21 від 26.08.2021, №0109/21 від 01.09.2021 р. та №1609/21 від 16.09.2021 з проханням дозволити бункерування суден позивача, а саме суден: "Айдар", "Лоцман Ємельянов", "Інгульський" за схемою згідно п. 14 додатку № 3 до договору "автоцистерна - судно покупця" на причалах Ізмаїльської філії та забезпечити проведення операції, в тому числі пожежними нарядами та боновим загородженням під час бункерування. При цьому у вказаних листах відповідачем гарантовано оплату зазначених послуг.
Згідно з п. 5.7 договору поставка товару здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України в галузі охорони навколишнього природного середовища, правил протипожежної безпеки та інших нормативно-правових документів.
Так, відповідно до п. 11.2.6 Обов'язкових постанов по порту Ізмаїл, зареєстрованих в Головному територіальному управлінні юстиції в м. Києві 12.08.2016 р. №100/1413, сторонами, що беруть участь у бункеруванні, мають бути вжиті всі необхідні заходи, в тому числі призначення відповідальних осіб та організація посту із засобами з ліквідації можливого розливу нафтопродуктів та пожежогасіння. Дотримання обов'язкових постанов є обов'язковим в силу приписів ст. 17 Закону України "Про морські порти України" від 17.05.2012 р. № 4709-VI.
Як свідчать матеріали справи, Ізмаїльською філією за вищезазначеними заявками відповідача надавались останньому послуги із забезпечення пожежними нарядами (чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні) та послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальних операцій з автоцистерн ТОВ "Сервісна компанія Сабсоіл", про що свідчать акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2275/13 від 12.07.2021 на суму 1584,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2729/13 від 12.08.2021 на суму 1584,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2724/13 від 12.08.2021 на суму 2904,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3075/44 від 30.08.2021 на суму 6951,64 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2969/13 від 30.08.2021 на суму 528,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3158/44 від 02.09.2021 на суму 7872,30 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3106/13 від 02.09.2021 на суму 1584,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3303/44 від 17.09.2021 на суму 9092,34 грн. та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3285/13 від 20.09.2021 на суму 792,00 грн.
В свою чергу, на оплату вказаних послуг Ізмаїльською філією були виставлені відповідачу відповідні рахунки, які були частково оплачені відповідачем, зокрема: рахунок № 2659/44 від 31.07.2021 року на суму 7872,30 грн., який сплачений ТОВ "Сервісна компанія Сабсоіл" повністю 01.09.2021 р. згідно платіжного доручення № 138; рахунок № 2275/13 від 12.07.2021 на суму 1584,00 грн., який наразі не оплачено відповідачем; рахунок № 2736/44 від 10.08.2021 на суму 7112,59 грн., який сплачений ТОВ "Сервісна компанія Сабсоіл" повністю 08.09.2021 згідно платіжних доручень № 424_9801Е/28 та 423_9801D/202; рахунок № 2729/13 від 12.08.2021 на суму 1584,00 грн., який не оплачено відповідачем; рахунки № 2737/44 від 10.08.2021 на суму 4511,57 грн. та № 2738/44 від 10.08.2021 р. на суму 3821,06 грн., які були сплачені ТОВ "Сервісна компанія Сабсоіл" повністю 08.09.2021 р. згідно платіжних доручень № 425_9801F/135 та № 422_9801D/168 відповідно; рахунок № 2724/13 від 12.08.2021 на суму 2904,00 грн., який не оплачено відповідачем; рахунок № 3075/44 від 02.09.2021 на суму 7972,30 грн., який не оплачено відповідачем; рахунок № 2969/13 від 30.08.2021 на суму 528,00 грн., який не оплачено відповідачем; рахунок № 3158/44 від 02.09.2021 на суму 7872,30 грн., який не оплачено відповідачем; рахунок № 3106/13 від 02.09.2021 на суму 1584,00 грн., який не оплачено відповідачем; рахунок № 3303/44 від 17.09.2021 на суму 9092,34 грн., який не оплачено відповідачем; рахунок №3285/13 від 20.09.2021 на суму 792,00 грн., який не оплачено відповідачем.
Разом з тим, предметом цього позову є послуги надані позивачем згідно заявки ТОВ «Сервісна компанія САБСОІЛ» №2608/21 від 26.08.2021 року щодо бункерування суден "Лоцман Ємельянов", а саме забезпечення під час бункерувальної операції зазначеного судна пожежним нарядом та боновим загородженням. Заявлені послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції, були надані Ізмаїльською філією позивача, про що свідчить підписаний між сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3075/44 від 30.08.2021. На оплату цих послуг Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 3075/44 від 02.09.2021 на суму 6951,64 грн, який не оплачено відповідачем.
Також, за результатами наданих за вказаною заявкою послуг з чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні під час бункерувальної операції сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2969/13 від 30.08.2021. На оплату цих послуг Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 2969/13 від 30.08.2021 на суму 528,00 грн., який не оплачено відповідачем.
Проте, станом на 25.05.2022 направлені позивачем рахунки не сплачено відповідачем, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 7479,64 грн.
При цьому, з метою здійснення досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача вимоги №42/14-01-06/13их від 12.01.2022 та № 76/14-05-02/Вих від 20.01.2022 про сплату виниклої заборгованості, які повернуто на адресу позивача за закінченням терміну зберігання, що підтверджується інформацією, отриманою за трекінг-номером відправлень №6860913448970 та №6860913472943.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги, останній нарахував відповідачу 3 % річних, інфляційні втрати та звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, хоча і без договору, є зобов'язанням, у якому серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
При цьому факт виникнення між сторонами правовідносин з надання послуг підтверджується заявкою відповідача та актами про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як з'ясовано господарським судом, розрахунки між сторонами здійснювались шляхом оплати рахунків, які виставлялись Ізмаїльською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія Сабсоіл", складених на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, господарський суд зазначає, що підписанням актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) сторони не лише погодили обсяг наданих послуг, а також й ціну - вартість даних послуг.
Відтак, господарським судом встановлено, що на виконання листа - замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія Сабсоіл" отримало від Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Ізмаїльського морського порту) послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції сторонами на загальну суму 7479,64 грн. у тому числі ПДВ, про що свідчать підписані обома сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3075/44 від 30.08.2021 та №2969/13 від 30.08.2021 року.
В свою чергу, як встановлено судом, на оплату послуг Ізмаїльською філією виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія Сабсоіл" рахунки для оплати № 3075/44 від 02.09.2021 та № 2969/13 від 30.08.2021 на суму загальну суму 7479,64 грн., які надіслані на адресу відповідача.
При цьому наявність спірної суми заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем наданих послуг або неможливості виконання цього зобов'язання з поважних причин, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7479,64 грн. за надані послуги.
Щодо нарахування 3% річних в розмірі 47,52 грн. та інфляційних втрат в сумі 578,88 грн. суд зазначає наступне.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договором про надання послуг щодо здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем вище вказаних рахунків, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем вірно, тому на суму боргу за рахунком №3075/44 від 02.09.2021 р. 3% складають 44,00 грн., а на суму боргу за рахунком № 2969/13 від 02.09.2021 р. - 3% складають 3,52 грн.
Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 47,52 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, судом встановлено, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем вірно, тому на суму боргу за рахунком №3075/44 від 02.09.2021 р. інфляційні нарахування складають 538,02 грн, а на суму боргу за рахунком № 2969/13 від 02.09.2021 р. - інфляційні нарахування складають 40,86 грн.
Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні нарахування в розмірі 578,88 грн.
При цьому, суд зауважує, що позивачем правомірно здійснено розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних з дати оформлення повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що відповідачем не надано до суду жодних заперечень проти позовних вимог позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), а отже і їх задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 481,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 573 від 23.05.2022 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), судовий збір у розмірі 2 481,00 підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 123, 126, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія САБСОІЛ» /ЄДРПОУ 42773964, адреса - 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, e-mail: sk.sabsoil@ukr.net/ на користь державного підприємства «Адміністрація морських портів України» /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14/ в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) /ЄДРПОУ 38728402, адреса - 68609, Одеська обл., вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, e-mail: vd@izm.uspa.gov.ua/ заборгованість за договором поставки товару № 37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 року у розмірі 8 106,04 грн /вісім тисяч сто шість гривень 04 копійки/, з яких: 7 479,64 грн - основний борг, 578,88 грн - інфляційне збільшення, 47,52 грн - 3 % річних.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія САБСОІЛ» /ЄДРПОУ 42773964, адреса - 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, e-mail: sk.sabsoil@ukr.net/ на користь державного підприємства «Адміністрація морських портів України» /ЄДРПОУ 38727770, адреса - 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14/ в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Ізмаїльського морського порту) /ЄДРПОУ 38728402, адреса - 68609, Одеська обл., вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, e-mail: vd@izm.uspa.gov.ua/ судовий збір у розмірі 2 481,00 грн /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 жовтня 2022 р.
Суддя Н.Д. Петренко