31 жовтня 2022 року Справа № 915/1231/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жиган А.О.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання Фермерського господарства "Іванов" б/н від 14.01.2022 (вх.№639/22 від 17.01.2022) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" (56653, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Себіно, вул.Гетьманцева, буд.1; ідент.код 38721318; ел.пошта: kalz@ukr.net),
до відповідача-1: Фермерського господарства "Іванов" (56653, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Себіно, вул.Гетьманцева, буд.1А; ідент.код 23616169; ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1),
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфінкс В" (54048, м.Миколаїв, вул.Прирічна, буд.15; ідент.код 37697892),
про: встановлення безоплатного безстрокового земельного сервітуту,-
Фермерське господарство «Іванов» звернулось до суду з клопотанням б/н від 14.01.2022 про стягнення з позивача 25000,0 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
Ухвалою від 19.01.2022 клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні 01.02.2022.
31.01.2022 від позивача до суду надійшли письмові заперечення проти такого клопотання Фермерського господарства "Іванов", в яких позивач просить суд обмежити обсяг витрат на правову допомогу відповідача-1 - ФГ «Іванов» у даній справі сумою у розмірі 2500,0 грн, та відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу в решті заявленої відповідачем-1 суми 22500,0 грн.
У зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці призначене на 01.02.2022 судове засідання не відбулося.
Ухвалою від 07.02.2022 клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні 02.03.2022.
02.03.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Ухвалою від 04.10.2022 клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні 31.10.2022.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду клопотання по суті за відсутності представників сторін.
Розглянувши клопотання суд дійшов наступних висновків.
11.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фанчі-Інвест» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Іванов» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфінкс В», в якій просить суд встановити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанчі-Інвест» безстроковий безоплатний земельний сервітут, який полягає у праві проходу та проїзду на автотранспорті, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:
- 4824884800:02:001:0648 (власник - ОСОБА_1 ) площею 0,77 га,
- 4824884800:02:000:0152 (власник - ОСОБА_1 ) площею 0,0258 га,
- 4824884800:02:000:0054 (власник - ТОВ «Сфінкс В») площею 0,4674 га,
- 4824884800:02:001:0742 (власник - ОСОБА_1 ) площею 2,871 га.
Ухвалою суду від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.09.2021.
Ухвалою від 16.11.2021 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2021.
У судовому засіданні 09.12.2021 розгляд справи було відкладено за клопотанням позивача на 12.01.2022. Розгляд справи по суті судом не було розпочато.
12.01.2022 від позивача до суду надійшла заява б/н від 11.01.2022 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5) ч.1 ст.226 ГПК України.
Представник відповідача-1 залишив розгляд заяви позивача на розсуд суду та зробив заяву про намір подання доказів понесення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у даній справі.
Враховуючи, що позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, суд ухвалою від 12.01.2022 задовольнив заяву позивача б/н від 11.01.2022 та залишив без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" до Фермерського господарства "Іванов" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфінкс В" про встановлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" безстрокового безоплатного земельного сервітуту.
Стаття 130 ГПК України встановлює правила розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Так, відповідно до приписів ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини п'ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17.
З викладеного убачається, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому із залишенням позову без розгляду.
Аналогічний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №917/3/21.
Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення і підтвердження необґрунтованості дій позивача.
Суд враховує, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі №905/121/19, від 13.05.2021 у справі №910/16777/20, від 15.09.2021 у справі №902/136/21, від 18.01.2022 у справі №922/2017/17, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Тобто, ч.5 ст.130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
В своєму клопотанні відповідач-1 - Фермерське господарство "Іванов" необґрунтованість дій позивача та зловживання ним своїми процесуальними правами вбачає у наступному:
- подача позивачем безпiдставного позову та подання ним заяви про залишення позову без розгляду без жодного обґрунтування майже через п'ять місяців після відкриття провадження та проведення цілої низки судових засідань у даній справi;
- у відзиві на позовну заяву вiд 06.09.2021 вiдповiдачем-1 було надано суду докази того, що позивачем не було дотримано встановленої законом вимоги щодо вчинення дій iз встановлення cepвiтyтy та звернення до власника ділянки з заявою про встановлення сервітуру, оскільки, позивач намагався ввести в оману суд і вcіx учасників судового процесу та надати фальсифіковані докази направлення вiдповiдачу-1 відповідної заяви, при цьому направивши вiдповiдачу-1 лише конверт з чистим аркушем паперу;
- після виявлення в судовому засіданні даного факту, позивач звернувся до суду iз клопотанням про перенесення судового засідання, що не було обґрунтовано жодними доказами необхідності такого перенесення, а 12.01.2022 взагалі не з'явився в судове засідання та подав до суду заяву про залишення позову без розгляду також без будь-якого обґрунтування.
Відповідач-1 стверджує, що вказані дії позивача є недопустимими, зухвалими та такими, що свідчать про зловживання позивачем своїми процесуальними правами. Подача даного позову змусила вiдповiдача-1 звернутися за правничою допомогою, що призвело до здійснення витрат пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрат на правничу допомогу. Позивач подачею безпiдставного позову (чого можна було б i уникнути, якби позивач звернувся до вiдповiдача-1 у встановленому законом порядку належним чином) згаяв час вiдповiдача-1, його представника та суду.
Доводи відповідача-1 щодо необґрунтованості дій позивача при поданні позову та залишення позову без розгляду у зв'язку із відсутністю належного обґрунтування своїх дій, заслуговують на увагу суду, враховуючи наступне:
- позивачем не здійснювались заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення пропозиції відповідачу-1 щодо укладення договору земельного сервітуту;
- позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з 09.12.2021 на іншу дату, обґрунтувавши таке клопотання участю його представника у слідчих діях в кримінальному провадженні №12019150140000414 за межами міста Миколаєва (досудове розслідування здійснюється у місті Баштанка) та бажанням позивача особисто надати додаткові пояснення експерта по суті справи, які не були отримані раніше, однак представник позивача у наступне судове засідання 12.01.2022 не з'явився та додаткових пояснень експерта по суті справи особисто до суду не надав.
Тобто, в таких діях позивача суд вбачає ознаки необґрунтованості та зловживання процесуальними правами.
Судом також взято до уваги, що повторний (27.06.2022) позов ТОВ «Фанчі-Інвест» до ТОВ «Сфінкс В» про встановлення ТОВ «Фанчі-Інвест» земельного сервітуту на тих же земельних ділянках з кадастровими номерами №4824884800:02:000:0054, №4824884800:02:000:0152, №4824884800:02:001:0648 та №4824884800:02:001:0742; за ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 у справі №916/1353/22 також залишений судом без розгляду за відповідним клопотанням позивача.
За такого, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для компенсації понесених відповідачем-1 витрат на правничу допомогу за рахунок позивача внаслідок його необґрунтованих дій.
Відповідно до положень ч.1 та п.1) ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Отже, відповідач-1 має право на стягнення з позивача судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом судом вимог позивача у даній справі.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Судом приймається до уваги, що згідно ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Судом встановлено, що відповідачем у відзиві на позов, який надійшов до суду 06.09.2021, зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та планує понести у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції складається з витрат на професійну правничу допомогу - винагороди Адвокатського бюро «Панченко та партнери» за представництво інтересів відповідача-1 у Господарському суді Миколаївської області, яка за договором про надання правничої допомоги №РР-21/08/01-Г від 21.08.2021 виплачується відповідачем-1 у фіксованому розмірі 25000,0 грн.
Так, відповідач-1 - Фермерське господарство "Іванов" у клопотанні б/н від 14.01.2022 і просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу саме у розмірі 25000,0 грн.
В обґрунтування такого клопотання відповідач-1 зазначає наступне:
- вказаний розмiр винагороди за надання правничої допомоги визначений договором про надання правничої допомоги у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності вiд обсягу послуг та витраченого адвокатом (адвокатським бюро) часу;
- заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є співмірним iз складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним iнтepecoм до справи;
- витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг i виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно вiд того, чи їх вже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач-1 надав суду копії наступних документів:
1) договір №РР-21/08/01-Г від 21.08.2021 про надання правничої допомоги, укладений між відповідачем-1, як клієнтом, та Адвокатським бюро «Панченко та партнери» в особі керуючого партнера Панченка Сергія Володимировича, як виконавцем;
2) платіжне доручення №1145 від 14.09.2021 на суму 12500,0 грн;
3) акт №1 від 13.01.2022 про надання правничої допомоги за договором №РР-21/08/01-Г від 21.08.2021;
4) рахунок №Асс-13/01/02-Г від 13.01.2022 на сплату винагороди за надання правової допомоги (гонорару) згідно договору №РР-21/08/01-Г від 21.08.2021 на суму 12500,0 грн.
Судом встановлено, що представником відповідача-1 в Господарському суді Миколаївської області був адвокат Панченко Сергій Володимирович, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, який діяв на підставі ордеру Серія ВЕ №1047585.
Договором №РР-21/08/01-Г від 21.08.2021 про надання правничої допомоги, встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт доручає виконавцю, а виконавець, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе обов'язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати правничу допомогу при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи №915/1231/21 за позовом ТОВ «Фанчі-Інвест» до клієнта та ТОВ «Сфінкс В» про встановлення земельного сервітуту (п.1.1 договору).
Винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар), що передбачена п.1.1 даного договору, виплачується у фіксованому розмірі і становить 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень. Сума, вказана у п.4.1 даного Договору, підлягає сплаті за реквізитами, зазначеними у відповідному рахунку виконавця у наступному порядку: 12500,0 грн - протягом 5-ти днів з дати укладання даного договору; - 12500,0 грн - протягом 5-ти днів з дати прийняття Господарським судом Миколаївської області рішення за позовом, зазначеним у п.1.1 даного договору (п.п.4.1, 4.2 договору).
За актом №1 від 13.01.2022 про надання правничої допомоги за договором №РР-21/08/01-Г від 21.08.2021 виконавець належним чином i в повному обсязі надав, а клієнт прийняв правничу допомогу, що полягає в здійсненні представницьких повноважень, захисті прав i законних інтересів клієнта, надання правничої допомоги при розгляді Господарським судом Миколаївської області справи №915/1231/21 зо позовом ТОВ «Фанчі-Інвест» до клієнта та ТОВ «Сфінкс В» про встановлення земельного сервітуту. Вартість правової допомоги, наданої виконавцем, та отриманої клієнтом по даному акту, складає 25000,00 грн, без урахування ПДВ.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частинами 3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Так, позивач у письмових запереченнях просить суд обмежити обсяг витрат на правову допомогу відповідача-1 - ФГ «Іванов» у даній справі сумою у розмірі 2500,0 грн, та відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу в решті заявленої відповідачем-1 суми 22500,0 грн.
В обґрунтування таких заперечень позивач вказує наступне:
- заявлений відповідачем-1 розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;
- відповідачем-1 не долучено до відзиву чи клопотання розрахунок вартості правничої допомоги чи детальний опис виконаних робіт, через що позивач не має можливості встановити обсяг роботи який виконав відповідач по справі, та якими міркуваннями він керувався при визначенні вказаної суми та який час він витратив на участь в судових засіданнях по даній справі;
- поданий позивачем позов не є позовом майнового характеру, в ході судового розгляду не накладались заходи забезпечення. Фактично, відбулась лише половина судового процесу, до початку якого позивач просив суд залишити позов без розгляду, в той же час відповідач-1 клопоче про стягнення судових витрат як за повноцінний судовий розгляд.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст.129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України).
Судом враховано складність справи, що предметом позову у даній справі є встановлення на користь позивача безстрокового безоплатного земельного сервітуту, який полягав у праві проходу та проїзду на автотранспорті, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4824884800:02:001:0648 (власник - ОСОБА_1 ) площею 0,77 га; 4824884800:02:000:0152 (власник - ОСОБА_1 ) площею 0,0258 га; 4824884800:02:000:0054 (власник - ТОВ «Сфінкс В») площею 0,4674 га; 4824884800:02:001:0742 (власник - ОСОБА_1 ) площею 2,871 га.
Суд також приймає до уваги, що представником відповідача-1 - адвокатом Панченко Сергієм Володимировичем по даній справі було надано клієнту наступні послуги правничого характеру (виконані роботи): складання та подання до суду відзиву на позовну заяву; участь у шести підготовчих судових засіданнях, а саме: 06.09.2021, 18.10.2021, 11.11.2021, 16.11.2021, 09.12.2021 та 12.01.2022.
Враховуючи предмет спору у даній справі та обсяг наданих представником відповідача-1 послуг правничого характеру, суд вважає, що обмеження обсягу витрат на правову допомогу відповідача-1 у даній справі сумою у розмірі 2500,0 грн, як клопоче позивач, не буде співмірним із складністю даної справи та обсягом наданих відповідачу-1 його адвокатом послуг (виконаних робіт).
До того ж, суд вважає, що сума витрат відповідача-1 на адвоката, в заявленому ним розмірі 25000,0 грн, також є непропорційною до обсягу наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Судом враховано поведінку позивача під час розгляду даної справи, а саме його звернення з заявою про залишення позову без розгляду після подання відповідачами до суду відзивів на позов та проведення п'яти судових засідань, у кожному з яких приймав участь представник відповідача-1, та те що такі дії вчинені на стадії підготовчого провадження у даній справі.
Тому, суд вважає за необхідне обмежити обсяг витрат на правову допомогу сумою у розмірі 12500,0 грн, з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи. У відшкодуванні витрат на правову допомогу в решті заявленої відповідачем-1 суми 12500,0 грн, слід відмовити.
Враховуючи викладене, покладенню на позивача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 12500,0 грн.
Керуючись ст.ст.126, 129, 130, 234, 235 ГПК України, суд,-
1. Клопотання Фермерського господарства «Іванов» б/н від 14.01.2022 (вх.№639/22 від 17.01.2022) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, - задовольнити частково.
2. Відмовити Фермерському господарству «Іванов» у відшкодуванні витрат понесених на правничу допомогу у сумі 12500,0 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" (56653, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Себіно, вул.Гетьманцева, буд.1; ідент.код 38721318) на користь Фермерського господарства "Іванов" (56653, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Себіно, вул.Гетьманцева, буд.1А; ідент.код 23616169) 12500,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва