Справа №592/1830/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1308/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 93
Іменем України
31 жовтня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.09.2022, яким затверджені угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
установив:
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.09.2022 затверджені угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 12018200260000757 від 18.12.2018.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, просить скасувати вирок суду у зв'язку із призначенням судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, посилаючись на те, що обвинуваченому ОСОБА_9 незрозумілі наслідки укладення угоди в частині призначеного покарання, оскільки під час її укладення він розумів, що строк остаточного покарання буде дорівнювати строку його перебування в СІЗО.
Ознайомившись зі змістом апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 та матеріалами кримінального провадження, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Згідно ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Так, відповідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскарженні судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, зокрема, вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 КПК.
Положеннями ч. 4 ст. 394 КПК передбачено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений : 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Зазначений перелік меж і підстав, з яких вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржено є вичерпним.
Як убачається з оскарженого вироку, між прокурором Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 та, в тому числі, обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості останнім у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК. Цим же вироком ОСОБА_11 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 185 КК, ч. 3 ст. 185 КК та ч. 5 ст.185 КК і йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст.185 КК у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; за ч. 5 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менше суворого більш суворим, призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна. На підставі ч.4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менше суворого покарання, призначеного вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31.01.2019 більш суворим призначеного цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна. Зараховано обвинуваченому у строк відбування покарання час його перебування під вартою з 21.12.2018 до 24.06.2019 включно та залишення у СІЗО під час розгляду справи з 13.12.2019 до 21.02.2021 включно.
Отже, затверджуючи угоду про визнання винуватості, суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 покарання як за вчинення кожного правопорушення, так і його призначення на підставі ч. 1 ст. 70 КК та остаточного за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК, яке було узгоджене прокурором та обвинуваченим в угоді за участі захисника.
При цьому, перед ухваленням рішення про затвердженням угоди про визнання винуватості судом першої інстанції виконано вимоги, передбачені ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК, зокрема, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_9 , який згідно цієї угоди повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК, а також наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК.
Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги не вбачається, що захисник ОСОБА_12 оскаржує вирок на підставі угоди у зв'язку з призначенням його підзахисному судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
При цьому, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК підстав, які б надавали право обвинуваченому для оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості не встановлено.
Відповідно приписів ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_12 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.09.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 слід відмовити, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, у тому числі й таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права та законність, а також не призводить до порушення конституційних прав та свобод осіб у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 394, ч. 4 ст. 399 КПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_12 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.09.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 .
Надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення судового рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_2