Справа № 183/6930/22
№ 1-кс/183/1617/22
31 жовтня 2022 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 12 жовтня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120222211000000806 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 170 КПК України надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна.
В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10 жовтня 2022 року в період часу з 00-00 до 01-00 за адресою: АДРЕСА_1 біля третього під'їзду невідомий чоловік у військовій формі стріляв з автомату у авто ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 жовтня 2022 року слідчим внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120222211000000806. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
20 жовтня 2022 року в ході добровільної видачі у службовому кабінету № 25 ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУПН в Харківській області за адресою: Харківська область Куп'янський район смт Шевченкове, вулиця Центральна, 31 військовослужбовцем ОСОБА_5 було добровільно видано «Автомат Калашнікова укорочений» з маркуванням НОМЕР_1 , 1986 року, магазин та набої до нього у кількості 31 шт, калібру 5,45 мм.
20 жовтня 2022 року вилучене майно залучено в якості речового доказу у кримінальному провадженні №120222211000000806.
В судове засідання учасники провадження не з'явилися. Прокурор просив розглянути вказане клопотання за його відсутності.
Дослідивши підстави клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що тимчасово вилучені: «Автомат Калашнікова укорочений» з маркуванням 144684, 1986 року, магазин та набої до нього у кількості 31 шт, калібру 5,45 мм, які були вилучені в ході добровільної видачі ОСОБА_5 20 жовтня 2022 року відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальними об'єктами, які зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, є речовими доказами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, оскільки існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення і його арешт, як захід забезпечення кримінального провадження, необхідний для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки фактично є речовим доказом і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 107, 110, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 12 жовтня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120222211000000806 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з забороною розпорядження та користування майном на тимчасово вилучене в ході добровільної видачі майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20 жовтня 2022 року, а саме: «Автомат Калашнікова укорочений» з маркуванням НОМЕР_1 , 1986 року, магазин та набої до нього у кількості 31 шт, калібру 5,45 мм.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений 31 жовтня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1