Справа № 503/1046/22
Провадження №3/503/811/22
01 листопада 2022 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В. розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
26.08.2022 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172364, згідно змісту якого 26.08.2022 року о 20.50 годині ОСОБА_1 по вул. Мічуріна в м. Кодима, керував транспортним засобом ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що із показником 1,66 %0 (проміле) підтвердив результат тестування на алкоголь «Драгер» № 1387, проведений 26.08.2022 року о 20.51 годині на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу - ALCOTEST 6820 прилад № ARLH-0165 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARLH-0167 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.(а) Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 заперечував вчинення вище вказаного правопорушення посилаючись на ту обставину, що не керував транспортним засобом.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Водій ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами з видачою відповідного посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.12.2021 року, згідно довідки від 29.08.2022 року, виданої інспектором САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.с.6).
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином для кваліфікації діяння особи за ч.1 ст. 130 КУпАП необхідне встановлення факту керування нею транспортного засобу.
Висновки суду
- щодо доведеності факту керування транспортним засобом:
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував сам факт свого керування транспортним засобом.
Матеріали додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 172364 від 26.08.2022 року не містять відеозапису на якому б було зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що відеозапис «video_2022-09-07_10-38-40.mp4», наявний на DVD-R диску (а.с.7), неможливо відтворити.
В свою чергу письмове пояснення від 26.08.2022 року (а.с.5), в якому останній підтверджував вживання алкогольних напоїв перед керуванням транспортним засобом та сам факт свого перебування транспортним засобом під час перебування в стані алкогольного сп'яніння, суд не приймає як допустимий доказ, оскільки дане поясненняОСОБА_1 , яке не є особисто ним написаним, містить виключно його підпис без записів про «Написано вірно» чи хоча б «Мною прочитано», що викликає у суду обґрунтовані сумніви в тому, що підписуючи дане пояснення ОСОБА_1 у дійсності попередньо пересвідчився в його змісті. Крім того, даний висновок додатково підтверджується тим, що зміст цього пояснення щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема після вживання алкоголю, повністю суперечить висловлюванням самого ОСОБА_1 зафіксованим на фрагменті відеозапису «video_2022-09-07_10-38-37.mp4» (проміжок часу запису з 00:00:30 хвилини по 00:00:32 хвилини), на якому зафіксовано, що останній заперечував вживання алкоголю посилаючись на стан свого здоров'я.
У зв'язку з чим в суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
- щодо фіксації проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння:
У відповідності до положень ч.2-3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до положень пунктів 2 і 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Також згідно до абзацу першого пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до пунктів 3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
В свою чергу у графі «З результатами згоден» акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4) відсутній підпис водія ОСОБА_1 , що суд вважає фактичним висловленням ОСОБА_1 своєї незгоди з результатами проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
В свою чергу саму по собі наявність підпису водія ОСОБА_1 у відповідній графі роздруківки чек-талону результату проведення огляду на стан сп'яніння із використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора алкотестеру «Драгер» (а.с.4)суд оцінює критично, оскільки за вище вказаних обставин підпис водія ОСОБА_1 засвідчував виключно правильність зафіксованого у ньому цифрового показника відображеного на дисплеї спеціального технічного засобу «Драгер» результату огляду на місці зупинки - 1,66 %0 (проміле), а не згоду з фактом саме встановлення наявності у нього стану сп'яніння.
Однак, відеозапис «video_2022-09-07_10-38-37.mp4», долучений до протоколу про адміністративне правопорушення на DVD-R диску (а.с.7), який був досліджений судом під час судового розгляду, містить суперечливий зміст ставлення водія ОСОБА_1 до його огляду і є неповним. Так, як вже відзначалося вище, на ньому зафіксовано як те, що водій ОСОБА_1 заперечував вживання алкоголю посилаючись на стан свого здоров'я (проміжок часу запису з 00:00:30 хвилини по 00:00:32 хвилини), так і те, що після запитання працівника поліції про те «Чи згоден із даним результатом, чи їдемо в лікарню ?» водій ОСОБА_1 відповів згоден «Та, ні, та я згоден …» (проміжок часу запису з 00:00:43 хвилини по 00:00:47 хвилини), після чого фрагмент відеозапису закінчується і в суду не має можливості встановити повну відповідь водія на запитання для з'ясування дійсного змісту його позиції.
Таким чином процедура огляду водія на виявлення стану сп'яніння була дотримана не в повній мірі, оскільки при наявності незгоди водія із результатом огляду за допомогою приладу Драгер, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. У такому разі, тільки відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров'я або відповідний позитивний результат огляду в закладі охорони здоров'я є підставами для притягнення особи за ст. 130 КУпАП, а не позитивний результат огляду за допомогою приладу зроблений на місці зупинки транспортного засобу.
При цьому, у відповідності до ч.6 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу переконливих доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення. У зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 213, 221, 246-247, 265, 268, 283-284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Посвідчення водія тимчасово вилучене у ОСОБА_1 повернути володільцеві, поклавши обов'язок по виконанню постанови в даній частині на Відділ поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко