01.11.22
22-ц/812/917/22
Провадження № 22-ц/812/917/22 Суддя першої інстанції Шевиріна Т. Д.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Іменем України
01 листопада 2022 року м. Миколаїв Справа № 483/1979/21
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Царюк Л.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Шеверіної Т.Д., в залі судового засідання в м. Очаків, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
23 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Доводи позову обґрунтовувала тим, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .
Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати з нею. З відповідача було стягнуто аліменти, але він їх не сплачував.
Наразі донька навчається у Миколаївському Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова, є студенткою третього курсу за спеціальністю фінанси, банківська справа та страхування на денній формі навчання.
Донька потребує матеріальної допомоги батька, оскільки навчання відбувається у м. Миколаєві, що потребує витрат на переїзд, оренду житла, придбання продуктів харчування, проїзд в громадському транспорті, придбання необхідних книжок та канцелярського приладдя. Донька не працює, а тому своїх доходів не має.
Крім того, навчання є платним та в 2021-2022 навчальних роках становило 10 000 грн. Вона самотужки оплатила навчання за попередні два з половиною роки в сумі 25 000 грн.
Відповідач може надавати матеріальну допомогу у зв'язку з навчанням доньки. Він має добрий стан здоров'я, працює але приховує свої доходи, інших утриманців він не має, проте є власником частини квартири в м. Одеса.
На її утриманні перебувають ще 2 неповнолітні дитини, вона тимчасово не працює, а тому не може повністю самостійно задовольнити потреби доньки у зв'язку з навчанням.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , в розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 23 листопада 2021 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на час навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 23 листопада 2021 року і до закінчення навчання - 30 червня 2023 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі - 908 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд дійшов висновку, що у ОСОБА_2 є можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці ОСОБА_3 як такій, що продовжує навчання.
Враховуючи матеріальне становище відповідача та стан його здоров'я, а саме те, що останній працює, а також з урахуванням підтвердженого розміру доходу, який отримує відповідач, суд дійшов висновку, що достатнім розміром аліментів у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) відповідача.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на несправедливість та незаконність оскаржуваного рішення, просила його змінити в частині розміру стягнутих аліментів з 1/10 на ј частку.
Суд, визначаючи розмір аліментів, не врахував період, за який відповідач отримав такий дохід, а також ті обставини, що відповідач не має інших утриманців, має добрий стан здоров'я та у власності частину квартири у м. Одеса.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержанню нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.
З огляду на встановлені обставини та надані докази, можливо зробити висновок, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання саме в розмірі ј частки його заробітку.
Відповідач на час розгляду справи не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за однією адресою з матір'ю.
ОСОБА_3 навчається на 3-му курсі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова на денній формі навчання.
За змістом договору про надання освітніх послуг від 14 серпня 2019 року, укладеного між Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова та ОСОБА_1 , загальна вартість навчання становить 39 800 грн. Строк навчання до 30 червня 2023 року.
З довідки, наданої ГУ ДПС у Одеській області, вбачається, що ОСОБА_2 є працездатним та його дохід складається із заробітної плати у товаристві з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія».
Так, у 2021 році відповідачу нараховано заробітну плату на загальну суму 85 569 грн 81 коп (без урахування податку).
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний Кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У справі, яка переглядається, судом установлено, що ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_1 , на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжувала навчання, не працювала, не була заміжньою. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.
Відповідач є працездатною особою, за даними довідки ГУ ДПС у Одеській області його дохід складається із заробітної плати у товаристві з обмеженою відповідальністю «Південна телекомунікаційна компанія» та у 2021 році склав 85 569 грн 81 коп (без урахування податку), що судом першої інстанції досліджувалось.
Отже, суд першої інстанції, установивши, що дочка відповідача - ОСОБА_3 , продовжує навчатися та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов'язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку.
Проте, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру таких аліментів суд першої інстанції в достатній мірі не врахував встановлені у справі обставини, а саме, що учбовий заклад, де навчається дочка сторін, знаходиться в м. Миколаєві, тобто в іншому місці на достатньо значній відстані від місця проживання ОСОБА_3 , у зв'язку з чим остання повинна орендувати житло, що вимагає, крім витрат на організацію учбового процесу, ще витрат на проїзд до місця навчання, оренду житла та самостійне харчування. Відповідач добровільно допомоги дочці не надає.
З урахуванням цих обставин, та з огляду на обов'язок обох батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, апеляційній суд вважає, що розмір аліментів слід визначити у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача.
Ураховуючи те, що в частині визначення судом першої інстанції розміру аліментів фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та норма матеріального права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судом першої інстанції враховані не належним чином, не досліджено в повній мірі наявність обставин, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, оскаржуване судове рішення в цій частині не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржене рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів змінити, збільшивши суму аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 з 1/10 частки до 1/6 частки його заробітку (доходу).
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів пункту 3 частини1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги такі судові витрати у розмірі 1362 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави.
Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2022 року змінити в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , збільшивши їх розмір з 1/10 частки до 1/6 частки його заробітку (доходу).
В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 362 грн судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повний текст постанови складено 01 листопада 2022 року.