Справа № 588/1096/22
Провадження № 1-кс/588/254/22
01 листопада 2022 року м. Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200540000384 від 29.10.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В. Телковичі Володимирського району Ровенської області, громадянина України, розлученого, з професійно-технічною освітою, працюючого головним сержантом-командиром першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
слідчий ОСОБА_3
підозрюваний ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_6 ,
потерпіла ОСОБА_7 ,
представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 ,
До суду 31.10.2022 старшим слідчим слідчого відділу відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 було подано клопотання, погоджене з начальником Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200540000384 від 29.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у тому, що він 29.10.2022 близько 19 год. 30 хв, у будинку господарства розташованого по АДРЕСА_2 , під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин із своєю співмешканкою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосував автоматичну вогнепальну зброю. Так, ОСОБА_4 застосував закріплений за ним у військовому квитку, як за заступником командира 3-го взводу роти охорони 1 відділу Охтирського РТСП автомат АК-74 № НОМЕР_1 , з якого здійснив три постріли, внаслідок чого ОСОБА_7 отримала наскрізне вогнепальне поранення лівої щоки з дефектом м'яких тканин підщелепної ділянки з переломом нижньої щелепи. З отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_7 доставлено та госпіталізовано до КНП «Охтирська центральна районна лікарня».
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем та учасником бойових дій, тобто маючи досвід застосування зброї, застосовуючи автоматичну вогнепальну зброю у закритому приміщенні, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, внаслідок якого можливе вогнепальне поранення, порушення функцій та анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_7 .
29.10.2022 о 20 год. 30 хв. було фактично затримано ОСОБА_4 , а о 22 год. 50 хв. слідчим СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області розпочато протокол затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України, як особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 30.10.2022 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивує тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Також слідчий зазначив, що підозрюваний є особою віком 43 років, має задовільний стан здоров'я, неодружений, утриманців не має, що вказує на недостатність соціальних зв'язків. Також слідчий вказав, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо. Посилаючись на те, що на даний час введено воєнний стан та відсутній повний контроль органами державної влади України над державним кордоном, слідчий вважає наявним ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Крім того, слідчий зазначив, що зважаючи на те, що ОСОБА_4 вчинив замах на вбивство своєї співмешканки із застосуванням вогнепальної зброї, то очевидним є ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється та незаконного пливу на потерпілу, свідків. Також слідчий вказав, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ураховуючи викладене, на думку слідчого на даній стадії досудового розслідування більш м'який запобіжний захід, із урахуванням відомостей про особу ОСОБА_4 не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та не буде запобігати ризикам, визначеним у частині 1 статті 177 КПК України.
Прокурор, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити. Також прокурор вказав, що викладені у клопотанні обставини та додані матеріали підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та доводять наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Крім того, прокурор звернув увагу на те, що три постріли здійснені підозрюваним не можуть бути випадковими, а потерпіла з мінювала покази, які надавала в ході досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили та просили суд застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту з 20 години вечора до 5 години ранку наступної доби. Зокрема захисник послався на те, що підозрюваний працює та має заробляти кошти для лікування потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_7 та її представник - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечили. Зокрема потерпіла вказала на те, що ОСОБА_4 не направляв на неї зброю, а куля рикошетом відскочила від стіни та попала в неї.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримку клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, пояснення потерпілої та її захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Із матеріалів доданих до клопотання слідчого установлено, що відповідно до витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань Відділенням поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022200540000384 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України.
Вказане кримінальне провадження розпочато за фактом того, що 29.10.2022 близько 19 год. 30 хв. у господарстві по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин із своєю співмешканкою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосував вогнепальну зброю, внаслідок чого остання отримала наскрізне вогнепальне поранення лівої щоки з дефектом м'яких тканин підщелепної ділянки з переломом нижньої щелепи, та була госпіталізована до КНП «Охтирська центральна районна лікарня» (а.с. 5, 6).
30.10.2022 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні указаного вище кримінального правопорушення на цьому етапі досудового розслідування підтверджується такими матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 30.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.10.2022; протоколом обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України від 29.10.2022.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Сукупність вказаних доказів дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 КК України, що є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення, яке є виправданим.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України може бути підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Оцінюючи наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є особою віком 43 років, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, проте за місцем роботи характеризується позитивно. Крім того, підозрюваний не одружений, не має на утриманні дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Також, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний працює головним сержантом-командиром першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , має доступ до вогнепальної зброї та може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, слідчий суддя враховує те, що на даний час досудове розслідування ще триває, не проведено всіх слідчих та процесуальних дій, зокрема не встановлені всі обставини кримінального правопорушення, тому наявний ризик впливу підозрюваного на потерпілу та свідків, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Разом з тим, небезпека того, що підозрюваний буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до пункту 79 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" суд зазначив, що врахування і самої тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду.
Із урахуванням викладеного, вважаю, що обставини, які характеризують підозрюваного і свідчать про відсутність міцних соціальних зв'язків, а також обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину, у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків того, що у подальшому ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу чи свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Отже, доходжу до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти названим ризикам.
Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою буде пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, із метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, виконання процесуальних рішень, вважаю, що є підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк у межах строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, але не більше ніж на 60 днів.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України однією із підстав не визначення розміру застави є обвинувачення у вчиненні злочину із застосування фізичного насильства чи погрози його застування.
Із огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства, суд вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись статями 177, 182, 206, 376 КПК України, суд
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» строком до 28 грудня 2022 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 20 год. 30 хв. 29 жовтня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1