Справа № 484/3049/22
Провадження № 3/484/1454/22
01 листопада 2022 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Маржиної Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли до суду 14.09.2022 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Северо-Гундоровський Краснодонського району Луганської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 23.02.2000 року Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 090293 від 11.09.2022 року ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 11.09.2022 року о 00:20 годині в с. Кримка Первомайського району Миколаївської області по вул. Центральна, 21 керував транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився, тобто порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 130 ч.1 КУпАП.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Ремський Є.В. надав письмові пояснення, в яких зазначив, що ОСОБА_2 не визнає своєї вини, оскільки не керував транспортним засобом, його не було зупинено поліцейськими під час руху транспортного засобу, доказів керування ним транспортним засобом поліцейськими не надано. Письмові пояснення ОСОБА_2 , додані до протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть слугувати доказами винуватості, оскільки вони написані не особисто ОСОБА_2 , а їх зміст не співпадає з інформацією на відеозаписі, який теж долучено до протоколу. Крім того, враховуючи стан ОСОБА_3 , який щойно отримав тілесні ушкодження, а також темну пору доби, він, підписуючи письмові, пояснення не мав змоги повноцінно ознайомитись з ними та зрозуміти їх зміст. При оформленні протоколу поліцейськими було порушено вимоги чинного законодавства, зокрема порядок направлення водіїв для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Пропозиція пройти такий огляд не відповідала визначеним законодавствам вимогам. Просив розглянути справу без участі його та ОСОБА_2 та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів.
Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 090293 від 11.09.2022 року та дослідивши доданий до нього відеозапис, а також письмові пояснення ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про те, що провадження у справі слід закрити з таких підстав.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно п. 1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичне освідування для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних засобів.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Пункт 6 розділу ІХ "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" № 1395 від 07.11.2015 передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції №1395 протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції №1395 протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто, для встановлення об'єктивної сторони зазначеного правопорушення необхідні дві умови: керування транспортним засобом особою та відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановлення прядку огляду.
Судом оглянуто відеозапис, долучений працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення. На відеозаписі зафіксовано, що транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , припаркований на узбіччі з увімкненими аварійними сигналами та непрацюючим двигуном, ОСОБА_2 сидить на водійському сидінні правим боком до керма, його ноги на землі поза салоном автомобіля, двері водія відкриті. Також з відеозапису вбачається, що голова та обличчя ОСОБА_2 були в крові, тобто у нього наявні тілесні ушкодження. Він пояснює, що ушкодження йому завдали троє невідомих осіб, після чого він викликав поліцію та чекав її в салоні автомобіля, нікуди не їхав.
Будь-які інші докази того, що ОСОБА_2 керував транспортирним засобом, був зупинений працівникам поліції матеріали справи не містять. ОСОБА_2 такий факт заперечує.
Ураховуючи те, що відповідальність за ст. 130 КУпАП наступає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння, а поліцейськими у даній справі не було встановлено факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, всі наступні вимоги працівників поліції до ОСОБА_2 не мали законного підґрунтя, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини в інкримінованому йому правопорушенні.
У письмових поясненнях, які підписав ОСОБА_2 , зазначено, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Однак, такий доказ не може бути беззаперечним та достатнім для встановлення його вини, оскільки має розбіжності з інформацією, яка міститься на відеозапису, де зафіксовано, як ОСОБА_3 вказує, що не керував транспортним засобом. Враховуючи стан ОСОБА_2 , який мав тілесні ушкодження в області голови, що також видно з відеозапису, суд критично ставиться до підписаних ним письмових пояснень, складених іншою особою від його імені.
Крім того, на відеозаписі не зафіксовано чіткої пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як і чіткої відмови ОСОБА_2 від його проходження. Спочатку на пропозицію поліцейського ОСОБА_2 відповів «ні», в подальшому «да». Із відеозапису неможливо однозначно встановити, чи відмовлявся ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чи погоджувався його пройти, оскільки не зафіксовано чіткої пропозиції поліцейського пройти такий огляд, не роз'яснено підстав його проходження, а також не роз'яснено процедуру.
Будь-яких інші докази у справі відсутні.
Крім того, відеозапис не містить інформації про складення протоколу у присутності ОСОБА_2 , а також про наявність підстав вважати, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом. Із відеозапису не вбачається, що поліцейськими було роз'яснено ОСОБА_2 його права та обов'язки.
Суд вважає, що викладене у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення не підтверджене сукупністю належних і допустимих доказів. Факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом і наявність підстав для проходження огляду на стан сп'яніння судом не встановлені.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що відповідає ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, що також закріплено у ст. 62 Конституції України.
Поліцейські є суб'єктами владних повноважень і повинні діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; виконувати повноваження з метою, для якої таке повноваження надане; діяти обґрунтовано з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно і розсудливо.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що поліцейськими не доведено факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, у зв'язку з чим всі наступні їх дії не мали законного підґрунтя. Також поліцейськими порушено порядок проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, як то передбачено Інструкцією; порушено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення; наданий відеозапис не відображає всього процесу виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження в результаті дослідження всіх доказів під час розгляду справи в суді.
Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_2 судом на підставі наданих доказів не встановлено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 1, 9, 221, 245, 246, п.1 ч.1 ст. 247, 248, 249, 251, 252, 279, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.