КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1667/22
Провадження № 2-н/488/279/22
Іменем України
28.10.2022 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
26.10.2022 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за особовим рахунком № НОМЕР_1 в сумі 12 367,03 грн. - основного боргу; 998,30 грн. - інфляційних втрат; 346,15 грн. - 3% річних, а також судових витрат.
26.10.2022 року визначено суддю для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618 - ІV (у редакції Закону № 2147 - VIII від 03.10.2017 року) та передано для вирішення питання про видачу судового наказу судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, було встановлено наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. З заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з вимогами пунктів 2, 3, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) заявника, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.
Однак, вказані вимоги заявником не виконані.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів справи, представником заявника ОСОБА_2 додана копія платіжного доручення № 4372 від 14.10.2022 року про сплату судового збору в сумі 248,10 гривень за заявою ТОВ “Миколаївгаз Збут”.
Проте, відповідно до доповідної записки старшого секретаря Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.10.2022 р. під час реєстрації цивільної справи № 488/1667/22, провадження № 2-н/488/279/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ було встановлено, що квитанція про сплату судового збору за видачу судового наказу (платіжне доручення № 4372 від 14.10.2022 року) вже врахована в системі бази даних АСДС.
Перевіркою інформації про підтвердження сплати судового збору від Казначейства встановлено, що зазначена квитанція має ознаку "врахована раніше" та зареєстрована і прикріплена до ОСК цивільної справи № 488/1654/22, провадження № 2-н/488/273/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожитий природний газ, яка надійшла на адресу суду 20.10.2022 та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді Селіщевій Л.І. У зазначеній справі 21.10.2022 року винесено судовий наказ.
Отже, приєднання даної ксерокопії платіжного доручення про сплату судового збору по іншій, раніше поданій заяві - справі, є порушенням положень Закону України “Про судовий збір” і не може бути враховано повторно, оскільки раніше проведена оплата вже зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а тому заявником дані вимоги процесуального Закону при зверненні до суду не враховані та не дотримані.
За такого, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявнику необхідно відмовити у видачі судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Суд також вважає за необхідне роз'яснити, що згідно з ч. 1 т. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 163- 166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.
Суддя Я.А. Чернявська