Справа № 148/1388/22
Провадження №2/148/478/22
27 жовтня 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
встановив:
Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстровано Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26.05.2018, актовий запис № 1086. Від даного шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. З вини обох сторін сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливими. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені з жовтня 2021 року та вони проживають окремо. За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, суперечить її інтересам. Шлюб є лише формальністю, а тому просить шлюб розірвати. Також позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дочкою повноліття.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшло письмове клопотання, в якому вона просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Від нього до суду надійшло клопотання, в якому він позовні вимоги визнає повністю, просить розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приймаючи до уваги, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 29.08.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниця Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26.05.2018, актовий запис № 1086. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 12).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с. 13) .
З довідки № 174, виданої виконавчим комітетом Тульчинської міської ради 09.09.2022, судом встановлено, що ОСОБА_6 проживає без реєстрація за адресою: АДРЕСА_1 , з нею проживає та на її утриманні знаходиться дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26).
За змістом ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом встановлено, що спільне подружнє життя між сторонами не склалось. Як встановлено, вони проживають окремо та не підтримують шлюбних відносин. Ні позивач, ні відповідач не мають наміру зберегти шлюб. За таких обставин суд доходить висновку, що шлюб сторін носить лише формальний характер, у зв'язку з чим вважає можливим його розірвати, оскільки подальше його збереження буде суперечити інтересам сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За змістом ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення повноліття.
Згідно ч. 2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з положень даних статей утримання дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Оскільки судом встановлено та не заперечується сторонами, що дитина проживає з позивачем, тому аліменти на утримання дитини необхідно стягувати на її користь.
Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.
Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання дитини, суд виходить з положень ст.ст. 181, 182 СК України та приймає до уваги, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців не має, визнання ним позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому вважає можливим стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, оскільки позовну заяву пред'явлено до суду 05.09.2022, саме з цієї дати суд і присуджує аліменти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягнення 992,40 судового збору, оскільки позивач звільнена від його сплати за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів.
Також відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору призверненні до суду з позовними вимогами про розірвання шлюбу в розмірі 992,40 грн., які документально підтверджені (а.с 1).
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 211, ч. 2 ст. 247, 263-265, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26.05.2018, актовий запис № 1086 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.09.2022 і до досягнення дочкою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави на рахунок UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Штифурко