Іменем України
справа №133/2542/22
28.10.22 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в місті Козятині клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, Вологодської області, Тотемського району, с. Матвєєво, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, який підозрюється в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, -
Слідчий СВ Відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, востаннє 26 травня 2020 року Шевченківським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та будучи звільненим 23.09.2022 з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та знову вчинив нові умисні кримінальні правопорушення проти власності, статевої свободи та статевої недоторканості.
Так, 28.10.2022 близько 23:10 години ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (1,32 проміле), під час дії воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 запроваджено в Україні з 24.02.2022 та відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк його дії продовжено на 90 діб, знаходячись в парку імені Братів Валдаєвих, що на території залізничного вокзалу станції Козятин, який розташований за адресою: вул. Привокзальна, 1 м. Козятин Вінницької області, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, маючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, повторно, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, повалив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 на землю та схопив рукою за шию, при цьому намагався відкрито заволодіти її майном, а саме мобільним телефоном Huawei P Smart Plus 4/64gb IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 2999 гривень та каблучкою із золота 585 проби, вагою 2,38 грам, при вартості 1124,81 за один грам, загальною вартістю 2677,04 гривень, однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки на крики ОСОБА_7 про допомогу на місце вчинення кримінального правопорушення прибули військовослужбовці Збройних Сил України, які проходили поруч та припинили злочинні дії ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України - незакінченому замаху на грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, 28.10.2022 близько 23:10 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (1,32 проміле), знаходячись в парку імені Братів Валдаєвих, що на території залізничного вокзалу станції Козятин, який розташований за адресою: вул. Привокзальна, 1 м. Козятин Вінницької області, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, маючи злочинний умисел, направлений на порушення статевої свободи і статевої недоторканості ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , її зґвалтування із застосуванням фізичного насильства до потерпілої та погрозою фізичною розправою, діючи з прямим умислом, з метою вчинення насильницького статевого акту. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування, ОСОБА_5 , користуючись її безпорадним станом, використовуючи свою фізичну силу, яка виражалась у здушенні шиї руками, утримуванні рук та порушуючи статеву недоторканість ОСОБА_7 , силою затягнув її до альтанки, яка розташована на території парку відпочинку, продовжуючи вчиняти відносно потерпілої фізичне та психологічне насильство, спустив свої штани та достав свій статевий орган, намагався зняти з останньої штани та нижню білизну для здійснення насильницького статевого акту, який пов'язаний із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки на крики ОСОБА_7 про допомогу на місце вчинення кримінального правопорушення прибули військовослужбовці Збройних Сил України, які проходили поруч та припинили злочинні дії ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 152 КК України - незакінченому замаху на зґвалтування, тобто на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи.
28.10.2022 о 01 годині 05 хвилин ОСОБА_5 затриманий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. 28.10.2022 останньому повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Щодо необхідності у обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий вказує на те, що під час досудового розслідування зібрано докази для обґрунтованої його підозри у вчиненні злочинів. Так, відповідно до санкції ч. 1 ст. 152 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 рокі, а також встановлено ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків.
За змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти нові подібні злочини.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, слідчий вважає такі дії є цілком вірогідними, беручи до уваги те, що підозрюваний обізнаний із усіма обмеженнями, які в собі несе такий вид покарання, а також строк покарання, яке загрожує підозрюваному, розуміючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому злочинах, один з яких відповідно до класифікації злочинів, передбачених ст.12 КК України, є тяжким злочином. Крім того, ОСОБА_5 , не має постійного місця проживання. Тому, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Ризик, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків обґрунтовується тим, що на даний час потерпіла та свідки в судовому засіданні не допитані, а тому ОСОБА_5 зможе впливати на них з метою зміни показів наданих на досудовому розслідуванні на свою користь.
Ризик, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, полягає у тому, що він притягувався до адміністративної відповідальності, вчиняв кримінальні правопорушення, не зупинившись на вчиненому, знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що він може вчиняти нові кримінальні правопорушення в майбутньому.
Слідчий вказує, що в застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 наявна необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, будь-яких перешкод за віком чи станом здоров'я для тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, не має.
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним і не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому слідчий просив застосувати відносно підозрюваного тримання під вартою терміном на 60 діб.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, посилаючись на обставини, вказані в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник не заперечували щодо застосування до такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що СВ відділенням поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022020230000431 від 28.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152 КК України, внесеного на підставі повідомлення про те, що 27.10.2022 в альтанці, що в парку відпочинку ім. Братів Валдаєвих, яких знаходиться на території залізничного вокзалу ст. Козятин-1 «Південно-Західної залізниці», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 намагався вступити в статевий акт з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_2 , із застосуванням насильства, що виразилось у поваленні на землю та залам3уванні рук за спину, однак не зміг довести свої злочинні дії до кінця, так як потерпіла розпочала кричати, яку почули військовослужбовці ЗСУ під час несення служби та припинили його злочинні дії.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, Вологодської області Тотемського район, с. Матвєєво, громадянин України, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, не депутат, раніше судимий.
Із протоколу затримання від 28 жовтня 2022 року вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий в прядку ст. 208 КПК України 28 жовтня 2022 року о 01 год. 05 хв.
28 жовтня 2022 року об 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даних кримінальних правопорушень слідчі органи підтверджують такими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, а саме:
-протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 ;
-протоколом огляду місця події від 28.10.2022 року проведеного в альтанці, яка знаходиться в парку ім. Братів Валдаєвих на території залізничного вокзалу станції Козятин -1 Південно - Західної залізниці, в якій виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-протокол огляду місця події від 28.10.2022, яким вилучено одяг потерпілої ОСОБА_7 , а саме: куртку бежевого кольору, штани чорного кольору, рюкзак чорного кольору зі слідами бруду;
-протоколом допиту потерпілої;
-протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, під час обшуку якого було вилучено: кофту флісову зеленого кольору із слідами бруду та пилу та штани чорного кольору в клітку із слідами бруду (землі) та пилу спереду та ззаду із концентрацією в області колін, які поміщено до спеціального пакету НПУ ГСУ № 7259749 ;
-висновком щодо результатів медичного амбулаторного огляду, згідно якого ОСОБА_5 перебував в алкогольному сп'янінні легкого ступеню 1,32% - 1,31%;
-Висновком судово-медичної експертизи №93 від 28.10.2022, щодо огляду ОСОБА_7 , у якої в результаті такого огляду виявлені легкі тілесні ушкодження;
Із вимоги про судимість вбачається, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, востаннє 26 травня 2020 року Шевченківським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 23.09.2022 звільнений з місць позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Так, вказана стаття визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
В судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого перевірено наведені у клопотанні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність/відсутність судимостей, а також дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшла висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Слідчий обгрунтовує наявність ризиків, визначених п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вході розгляду клопотання встановлено, ОСОБА_5 підтвердив, що неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, відбував реальну міру покарання за вчинені злочини, та 23.09.2022 звільнився з місць позбавлення волі; постійного місця роботи та проживання не має. Вказав, що зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що ризик переховування є обгрунтованим та доведеним. Це обгрунтовується тим, що суворість покарання в сукупності з обставинами, що характеризують особу ОСОБА_5 , відсутності місця роботи та соціальних зв'язків, притягнення до кримінальної відповідальності вказують на можливість його переховування з метою уникнення імовірного покарання.
Крім того, слідчий суддя вважає доведений ризик, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 , зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків оскільки на даний час потерпіла та свідки в судовому засіданні не допитані, а тому ОСОБА_5 зможе впливати на них з метою зміни показів наданих на досудовому розслідуванні на свою користь.
Ризик, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, полягає у тому, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не зупинившись на вчиненому, знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що він може вчиняти нові кримінальні правопорушення в майбутньому.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає, що ризики наведені слідчим є обгрунтованими та доведеними.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, суд приймає до уваги дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, вік та стан його здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Фактичні обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, який є неодноразово судимий за злочини, за які він відбував реальну міру покарання, що не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, вказують на обґрунтованість клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, що наведені слідчим, та передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу обґрунтовується наступним.
ОСОБА_5 не одружений, не має постійного місця роботи та проживання, не має стійких соціальних зв'язків, неодноразово судимий.
Отже, застосування більш м'якого запобіжного заходу не є достатнім за наявності вказаних ризиків та у сукупності з фактами, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання ризикам, суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання слідчого задовольнити та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 309, 310, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме - з 28.10.2022 по 26.12.2022 включно.
Виконання ухвали покласти на працівників Відділення поліції №2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, слідчому.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду.
Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Повний текст ухвали буде проголошено 31.10.2022 о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 28.10.2022