Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"27" липня 2010 року Справа № 07/231-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Шевель О.В.
при секретарі Березки О.М.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився
відповідача -Пересада Н.І, від 19.11.2009 року (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Пранк”, м. Харків (вх. № 1928 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01 червня 2010 року по справі № 07/231-09
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Первомайське, Миколаївська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Пранк”, м. Харків
про стягнення 19709,62 грн.,-
встановила:
Фізична особа підприємець ОСОБА_2, смт. Первомайське, Миколаївська область звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 19702,62 грн. та судові витрати.
Заявою від 10 грудня 2009 року позивач уточнив позовні вимоги, які були прийняті судом першої інстанції та просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 13153,17 грн. за договором №28/01/01 від 28 січня 2008 року та договором №17/12/03 від 17 грудня 2008 року, з яких: за договором № 28/01/01 28 січня 2008 року - 4864,84 грн. -сума основного боргу; 296,00 грн. - сума інфляційного збільшення суми боргу; 107,74 грн. - сума трьох відсотків річних від простроченої суми. Таким чином, загальна сума заборгованості за договором № 28/01/01 від 28 січня 2008 року складає 5268,58 грн. За договором №17/12/03 від 17 грудня 2008 року: 7048,77 грн. - сума основного боргу; 566,61 грн. - сума пені; 197,37 грн. - сума інфляційного збільшення суми боргу; 71,84 грн. - сума трьох відсотків річних від простроченої суми. Таким чином, загальна сума заборгованості за договором №17/12/03 від 17 грудня 2008 року складає 7884,59 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01 червня 2010 року (суддя -Гребенюк Н.В.) відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Пранк" на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 11913,61 грн. основного боргу, 389,78 грн. інфляційних нарахувань, 121,42 грн. три відсотки річних, 566,61 грн. пені, 129,91 грн. державного мита та 155,55 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 849,78 грн. пені та 5706,67 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України. В решті заявленої вимоги про стягнення 58,16 грн. трьох відсотків річних та 103,59 грн. інфляційних витрат відмовлено.
Відповідач, ТОВ фірма “Пранк”, з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 01 червня 2010 року та прийняти нове рішення.
Правом брати участь у судовому засіданні апеляційної інстанції позивач не скористався, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 6102206818874 (а.с 24 том 2).
Колегія суддів, вислухавши думку представника відповідача, дійшла висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено господарським судом, 28 січня 2008 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, смт. Первомайське та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Пранк», м. Харків було укладено договір № 28/01/01, у відповідності до умов якого позивач на період рекламної кампанії бере на себе обов'язок розміщувати рекламні матеріали відповідача на спеціальних конструкціях формату 3х6 м., та 1,2х1,8 м., які розташовані у м. Миколаєві у місцях та на строк, вказаних у додатках до дійсного договору, та виконати роботи на умовах визначених цим договором та додатками до нього (а.с. 9-12 том 1).
Пунктом 2.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, але у будь -якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Пунктом 4.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом внесення 70% передплати від загальної суми за рекламну кампанію згідно з адресною програмою до початку розміщення рекламної інформації позивача. Останні 30% від суми -по закінченню робіт та послуг позивача при відсутності у відповідача претензій до якості виконаних робіт, протягом 3-х робочих днів з дати підписання замовником акту виконаних робіт.
В додатках № 1, 2, 3, які є невід'ємною частиною договору, сторони визначили вартість розміщення на рекламних площинах конструкцій та рекламних матеріалів (а.с.13 -16 том 1).
На виконання прийнятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором позивачем були надані відповідачеві послуги по розміщенню рекламних матеріалів та послуги по поклейці рекламних матеріалів на загальну суму 4864,84 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 30.12.2008 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками (а.с. 23, 24 том 1 ).
Відповідач, на виконання прийнятих на себе за договором зобов'язань з оплати послуг, згідно рахунків -фактур № СФ-0000252 від 26.12.2008 року та № СФ-0000248 від 03.12.2008 року, що були виставлені позивачем, та умов п. 4.1 договору, не здійснив оплату, чим порушив умови договору (а.с. 27, 28 том 1).
Отже, як встановлено судом першої інстанції, сума невиконаних зобов'язань відповідача з оплати отриманих послуг за вищевказаним договором складає 4864,84 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, господарським судом правомірно з'ясовано, що 17 грудня 2008 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, смт. Первомайське та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Пранк», м. Харків був укладений договір № 17/12/03, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надавати послуги відповідачу по проведенню рекламних кампаній на користь відповідача (його клієнтів) на рекламоносіях, а відповідач, в свою чергу, приймати та оплачувати послуги позивача в порядку та на умовах, передбачених договором (а.с. 17-20 том 1).
Пунктом 3.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2009 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Пунктом 5.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем по закінченню надання робіт і послуг, але не пізніше ніж через 5 днів після надання послуг за відсутності у відповідача претензій щодо якості виконаних робіт відповідно до цього договору.
За висновком суду першої інстанції позивач за вказаним договором свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт від 30.01.2009 року та від 27.02.2009 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками (а.с. 25,26 том 1).
Відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг позивачем виконав неналежним чином, тому позивачем були виставлені до оплати відповідачеві рахунки - фактури № СФ-0000002 від 05.01.2009 року та № СФ-0000239 від 21.01.2009 року (а.с. 30, 31 том 1).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сторони в договорі чітко встановили строк оплати - не пізніше ніж через 5 днів після надання послуг за відсутності у відповідача претензій щодо якості виконаних робіт відповідно до цього договору. Проте відповідач не розрахувався за отримані послуги.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист вих. № 17-09 від 17.02.09 р., в якому гарантував оплату за рахунками № СФ-0000247 від 03.12.09 р., № СФ-0000248 від 03.12.09 р. та № СФ-0000002 від 05.01.09 р. до 04 березня 2009 року.
Проте у строк, вказаний у гарантійному листі відповідач також за отримані послуги не розрахувався.
За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором № 17/12/03 складає 7048,77 грн.
Таким чином, матеріалами справи встановлено те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання, сума його основного боргу перед позивачем на день подання позову складала 11913,61 грн.
Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі -11913,61 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалами справи доказами, не спростовані відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Оцінюючи матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу у сумі 5706,67 грн. на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що сторонами в пункті 6.3 договору № 28/01/01 та пункті 7.2 договору № 17/12/03 передбачено, що за невиконання фінансових зобов'язань за даною угодою в строк, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
З огляду на приписи статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 року господарський суд Харківської області дійшов правильного висновку про стягнення пені в розмірі 566,61 грн., тобто в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
Також, господарський суд правомірно припинив провадження в частині відмови позивача від позову в частині стягнення з відповідача 849, 78 грн. пені відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Слід зазначити, що позивач також просив стягнути з відповідача за договором № 28/01/01 - 107,74 грн. три відсотки річних, 296,00 грн. інфляційних витрат, а також за договором № 17/12/03 - 71,84 грн. три відсотки річних, 197,37 грн. інфляційних витрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції позовна вимога за договором № 28/01/01 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат правомірно задоволена частково у сумі 49,58 грн. 3% річних та 192,41 грн. інфляційних витрат, в решті заявлених вимог у сумі 58,16 грн. 3% річних та 103,59 грн. інфляційних витрат відмовлено, як зайво нарахованих.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пранк»суму інфляційних нарахувань в розмірі 389,78 грн. та три відсотки річних в розмірі 121,42 грн., оскільки така вимога ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі дослідження обставин справи, наявних доказів, у відповідності до приписів чинного законодавства місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказаного висновку, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пранк», м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 01 червня 2010 року по справі 07/231-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписаний 28 липня 2010 року.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
суддя С.В. Барбашова суддя О.В. Шевель