Справа №760/13809/22
1-кс/760/4468/22
06 жовтня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого 2 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором який здійснює процесуальне керівницто у кримінальному провадженні - Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, військовослужбовця ЗС РФ, НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади, військової частини № НОМЕР_2 , з постійним місцем дислокації у АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні №12022111130000738 від 11.04.2022 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, -
Слідчий 2 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Обґрунтовує своє клопотання тим, що в слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12022111130000738, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.22, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадяни Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець ЗС РФ, з військовим званням майор, помічник командира військової частини № НОМЕР_2 з фізичної підготовки, діючи умисно, усвідомлюючи, що агресія проти України та її жителів організована і здійснюється представниками влади та ЗС РФ, які діють в порушення вищевказаних нормативних правових актів, виконуючи злочинні накази, у складі підрозділу у якому він проходив військову службу приймав безпосередню участь у актах збройної агресії на території села Богданівка Броварського району Київської області.
Так, ОСОБА_6 , як кадровий військовослужбовець, що протягом тривалого часу перебував на службі у ЗС РФ був обізнаний із законами та звичаями війни, передбаченими та закріпленими, зокрема, в положеннях міжнародного законодавства, тобто виконуючи вказані накази останній чітко усвідомлював їх злочинність.
Далі, 08.03.2022 року приблизно о 12 годині (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), після того, як село Богданівка було окуповано ЗС РФ, ОСОБА_6 та інші невстановлені в ході досудового розслідування військовослужбовці ЗС РФ, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання наказу ОСОБА_7 , щодо пошуку у вказаному населеному пункті військовослужбовців ЗСУ, Національної гвардії України, представників правоохоронних органів та територіальної оборони, колишніх учасників АТО, з метою їх полону, та подальшого отримання оперативної інформації у регіоні, у т.ч. із застосуванням заборонених методів для цього, орієнтовно о 12 годині 20 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), невстановленими військовослужбовцями, згідно попередньо наданих наказів ОСОБА_7 , взято у полон бійця територіальної оборони села Богданівка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після чого, без розриву у часовому проміжку, вищевказаними військослужбовцями ЗС РФ на руки ОСОБА_8 , які були у нього за спиною, було вдягнуто кайданки та супроводжено до підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 , де вже перебував ОСОБА_6 .
Одразу після цього, приблизно о 12 годині 30 хвилин 08.03.2022 року, згідно з попередньо змовою з ОСОБА_7 та на виконання його наказу ОСОБА_6 , всупереч положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими розпочав незаконний допит ОСОБА_8 із застосуванням до останнього принижень людської гідності, залякувань та нанесення тілесних ушкоджень.
За результатами проведеного незаконного допиту ОСОБА_8 із застосуванням до нього заборонених методів військовополоненого того ж дня, приблизно о 16 годині, поміщено в інше підвальне приміщення будинку АДРЕСА_3 , де його тримали без надання їжі та достатньої кількості води приблизно до 14 години 10 березня 2022 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено).
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у жорстокому поводженні з військовополоненими та інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , у період часу з 11 години до 12 години 14.03.2022 року (більш точного періоду часу в ході досудового розслідування не встановлено) за попередньою змовою з командиром мотострілецької роти НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та на виконання наказу останнього, перебуваючи на окупованій ЗС РФ території села Богданівка здійснював жорстоке поводження з цивільним населенням вказаного населеного пункту, та інші дії, що порушують закони та звичаї війни.
При цьому, ОСОБА_6 , як кадровий військовослужбовець, що протягом тривалого часу перебував на службі у ЗС РФ був обізнаний із законами та звичаями війни, передбаченими та закріпленими, зокрема, в положеннях міжнародного законодавства, тобто виконуючи вказані дії останній чітко усвідомлював їх злочинність.
Так, приблизно о 11 годині 14.03.2022 року, перебуваючи в приміщенні під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де в той час перебував настоятель храму Святої Великомучениці Параскеви протоієрей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та інші невстановлені військовослужбовці у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення жорстокого поводження з вказаною цивільною особою та інших дій, що порушують закони та звичаї війни.
Того ж дня, приблизно о 11 годині 05 хвилин 14.03.2022 року, перебуваючи в приміщенні під'їзду будинку АДРЕСА_3 , в присутності інших невстановлених військовослужбовців, ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими військовослужбовцями ЗС РФ, висунув вимогу ОСОБА_9 розвернутись обличчям до стіни, після чого провівши поверхневий обшук потерпілого та виявивши на його шиї хрест, ОСОБА_6 запитав чи не вироблений він із золота. Отримавши негативну відповідь від потерпілого, ОСОБА_6 , всупереч положень Конвенції про захист цивільного населення під час війни, використовуючи приклад автомату наніс один удар в ліву частину обличчя ОСОБА_9 , який являвся цивільною особою, що не приймав участі у збройному конфлікті, не мав зброї та не представляв жодної загрози відповідним військовослужбовцям РФ. Після чого, розвернув його обличчям до стіни та повторно наніс один удар прикладом автомату по спині потерпілого під ліву лопатку. Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_6 , знову повернувши потерпілого обличчям до себе в такий же спосіб наніс ще один удар ОСОБА_9 в район лівої ключиці та наказав останньому зняти весь одяг з себе. Після того, як ОСОБА_9 був оголений, невстановлені військовослужбовці йому на голову вдягли шапку, натягнувши її на очі потерпілого, після чого за допомогою ліпкої стрічки зв'язали йому руки за спиною, та за наказом ОСОБА_6 відвели до невстановленого в ході досудового розслідування місця для незаконного допиту.
За результатами проведення незаконного допиту ОСОБА_9 того ж дня, приблизно о 12 годині, за наказом невстановленої в ході досудового розслідування особи, потерпілого звільнили, віддали одяг та дозволили піти до місця свого проживання.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням та інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Крім того, згідно з відповіддю на доручення оперативного підрозділу встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на непідконтрольній органам державної влади України території, а саме на території т.з. ДНР та після отримання повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаних злочинів, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Підтвердженням переховуванням від органу слідства є той факт, що 27.04.2022 ОСОБА_6 , засобами електронного спілкування на номер мобільного оператора зв'язку НОМЕР_3 , який використовує останній, а саме через месенджер «WhatsApp», «Viber», здійснено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438 КК України.
22.06.2022 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 27.06.2022, 28.06.2022, 29.06.2022 (оригінал та переклад) було опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
23.06.2022 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістка про виклик ОСОБА_6 на 27.06.2022 було опубліковано на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур'єр», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
25.06.2022 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру та повістка про виклик ОСОБА_6 на 28.06.2022 та 29.06.2022 було опубліковано на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур'єр», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
06.09.2022 ОСОБА_6 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
06.09.2022 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повістки про виклик ОСОБА_6 на 14.09.2022, 15.09.2022, 16.09.2022 (оригінал та переклад) було опубліковано на сайті «Офіс Генерального прокурора», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
06.09.2022 у відповідності до п. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повістки про виклик ОСОБА_6 на 14.09.2022, 15.09.2022, 16.09.2022 було опубліковано на сайті загальнодержавного засобу масової інформації - «Урядовий кур'єр», за результатами чого підозрюваний не з'явився.
Станом на теперішній час, будь-яких відповідей на належне повідомлення про підозру до органа слідства від ОСОБА_6 його дружини не надходило, що свідчить про його умисне ухилення від органів досудового розслідування.
29 квітня 2022 року Броварським міськрайонним судом Київської області надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6
02 травня 2022 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, цього ж дня винесено постанову про оголошення останнього у міжнародний розшук
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, карається позбавлення волі на строк 8 до 12 років.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення на території України, за який вразі доведеності вини передбачено реальне покарання від 8 до 12 років позбавлення волі, підозрюваний ОСОБА_6 може надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території країни-агресора; мати реальну можливість знищити, сховати або спотворити речі, які були знаряддям вчинення злочинів, які в ході досудового розслідування не було відшукано, незаконного впливати на свідків у кримінальному провадженні. Вказний ризик підтвердужуться тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, тому існує реальний ризик, що він може перебувати або на території РФ або на території східних областей України, що ускладнить проведення досудового розслідування.
Слідчий зазначає, що вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає можливим здійснювати розгляд клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, військовослужбовця ЗС РФ, НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади, військової частини № НОМЕР_2 , з постійним місцем дислокації у АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник не заперечував проти задоволення клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно п.5 ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що пред'явлена органами досудового розслідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину російської федерації, військовослужбовцю ЗС РФ, НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади, військової частини № НОМЕР_2 , з постійним місцем дислокації у АДРЕСА_1 , підозра за ч. 1 ст. 438 КК України, відповідає вимогам ст.ст. 276-278 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином російської федерації, військовослужбовцем ЗС РФ, НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади, військової частини № НОМЕР_2 , з постійним місцем дислокації у АДРЕСА_1 РФ, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, протокол допиту потерпілих ОСОБА_8 від 02.05.2022, ОСОБА_9 від 02.05.2022; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_7 за участю потерпілого ОСОБА_8 від 12.04.2022; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_6 за участю потерпілого ОСОБА_9 від 19.04.2022; протокол слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 від 19.04.2022; протокол допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_6 за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протокол огляду телефону від 28.04.2022; висновок судово-медичної експертизи від 09.06.2022. та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, може і надалі продовжити вчиняти аналогічне кримінальне правопорушення, або вчинити інше правопорушення, пов'язане з порушенням законів та звичаїв війни.
За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від органів досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки про його існування вказує і сама суть вчиненого підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, пов'язаного із жорстоким поводженням з потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органами досудового розслідування проводиться низка слідчих (розшукових) дій з метою встановлення всіх обставин справи, а підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час перебуває у розшуку та може вчиняти активні дії з метою знищення, схову або спотворення доказів вчиненого ним кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його майновий та сімейний стан, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, а також ту обставину, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 438 КК України, який він вчинив під час дії воєнного стану в Україні, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 303, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину російської федерації, військовослужбовцю ЗС РФ, НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади, військової частини № НОМЕР_2 , з постійним місцем дислокації у АДРЕСА_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1