Справа № 758/14613/21
Категорія 81
14 вересня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Макарчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про захист прав споживача, -
У жовтні 2021 року позивач звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про захист прав споживача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 .
12.01.2016 нею був укладений Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» №022032300750100.
Таким чином, позивач є споживачем комунальних послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються відповідачем.
Починаючи з 01.06.2021 по 11.10.2021 у її квартирі було відсутнє гаряче водопостачання. При цьому з боку КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не було жодних попереджень щодо обмеження (припинення) надання ним таких послуг.
У період з червня по жовтень 2021 року позивачем направлялися відповідачу листи та письмові виклики представників постачальника послуг з метою фіксації тривалої відсутності гарячого водопостачання. Однак представники КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на такі виклики не прибували, у зв'язку з чим позивачем були складені відповідні акти-претензії з вимогами щодо поновлення постачання гарячої води у квартирі позивача, а у разі неможливості їх поновлення - виплати позивачу компенсації (пені) за відсутність такої послуги та перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт.
У вересні та жовтні 2021 року до позивача тричі приходили представники КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» для замірів температури гарячої води, але у зв'язку з відсутністю гарячого водопостачання ними було складено відповідні акти від 06.09.2021, 10.09.2021 тв 11.10.2021.
При цьому, незважаючи на тривалу відсутність у квартирі позивача гарячого водопостачання, за вересень 2021 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» нараховано 267,24 грн. за 2,73 кубічних метрів гарячої води.
Позивач зверталася до відповідача із вимогами поновити гаряче водопостачання та виплатити їй компенсацію (неустойку, пеню, штраф) за відсутність послуги та перевищення допустимого терміну ремонтних робіт, проте у задоволенні таких її вимог відповідачем було відмовлено листами від 17.06.2021, 30.06.2021, 29.07.2021, 14.09.2021.
У своїх відповідях КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» перекладає відповідальність за відсутність гарячого водопостачання на КП «Житло-Сервіс», яке, у свою чергу, відповіддю від 08.07.2021 направило споживача до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Враховуючи наведене, позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 4, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 7, 22, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» просила суд зобов'язати відповідача: сплатити їй компенсацію (пеню) у розмірі 3% вартості роботи (послуги) за кожен день відсутності послуги гарячого водопостачання та перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт за період з 01.06.2021 по 11.10.2021, що складає 945,18 грн.; здійснювати щомісячно (в рахунок переплати) нарахування та виплату їй компенсації (пені) в розмірі 8,01 грн. за кожний день відсутності вказаної послуги; провести залік призначених для виплати коштів в рахунок оплати її майбутніх платежів.
Крім того, позивач просить стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., а також понесені нею витрати з відправки поштової кореспонденції на адресу відповідача у розмірі 245,00 грн.
Ухвалою судді від 01.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
05.11.2021 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та незменшення їй плати вартості за послуги ГВП за вересень 2021 року в сумі 267,24 грн. відповідно до вимог постанови КМУ №151;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг, нарахованих за вересень 2021 року в сумі 267,24 грн. та зменшити вартість послуг із розрахунку 3,3% місячної вартості послуг за кожну добу ненадання послуги в сумі 8,82 грн., застосувавши період відсутності послуг з 01.06.2021;
- зобов'язати відповідача нараховувати та сплачувати їй передбачену договором неустойку в розмірі 0,01% вартості середньодобового споживання послуги з постачання гарячої води, визначеної за попередні 12 місяців за кожен день ненадання послуги, надання її не в повному обсязі за період з 01.06.2021 до поновлення послуги ГВП в квартирі позивача;
- зобов'язати відповідача за період з 01.06.2021 до поновлення послуги в квартирі споживача здійснити нарахування та сплату споживачу пені у розмірі 3% вартості роботи (в сумі 08,01 грн.) за кожну добу відсутності послуг з ГВП у квартирі позивача, відповідно до вимог ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»;
- зобов'язати відповідача, на виконання умов договору, поновити послугу з ГВП у квартирі позивача за адресою АДРЕСА_1 .
10.02.2022 ПАТ «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на їх необґрунтованість та безпідставність.
Зокрема, відповідач зазначив, що КП «Київтеплоенерго» стало виконавцем послуг з централізованого опалення (далі - ЦО) та централізованого постачання гарячої води (далі - ЦПГВ) лише з 01.05.2018, при цьому підприємство не є правонаступником за зобов'язаннями ПАТ «Київенерго».
На момент виникнення договірних відносин з позивачем, а саме з 01.05.2018 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» діяв у редакції від 26.04.2004.
Пунктом 1 ч.3 ст. 20 вказаного Закону було передбачено обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Послуги з ЦО та ЦПГВ надаються підприємством позивачу на підставі публічного договору приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та типового договору відповідно до Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила).
Пунктом 8 Правил передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення договірних правовідносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ч.2 ст. 638 Цивільного кодексу України (ЦК України) договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
28.03.2018 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» №34 (5085) від 28.03.2018 розміщено оголошення про те, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стає виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та розміщеного договір про надання таких послуг, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.
Таким чином, комунальні послуги для позивача надаються КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі публічного договору про приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та Типового договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ населенню, розробленого відповідно до Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, та оприлюдненого у газеті Київської міської ради «Хрещатик» №34 (5085) від 28.03.2018, а тому посилання позивача на те, що відповідач зобов'язаний дотримуватися положень Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №022032300750100, який був укладений нею із ПАТ «Київенерго», є безпідставними.
КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стало виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води лише з 01.05.2018 та не є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (на даний час - АТ «К.ЕНЕРГО»), яке раніше було виконавцем послуг у будинку за місцем проживання позивача, а стало правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» лише в частині зобов'язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу, що, зокрема, підтверджується сталою практикою Верховного Суду, яка склалася під час розгляду значної кількості судових справ за участю КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Крім того, відповідач вказує на те, що житловий будинок АДРЕСА_2 був збудований у 2000 році, джерелом його теплопостачання є СТ-2 ТМ-2 (в ТК-254). Будинок обладнаний двома індивідуальними тепловими пунктами (ІТП), від вбудованих ІТП на вулиці Миколи Садовського, 12, в яких розташовано тепломеханічне обладнання ЦО та ГВП (гарячого водопостачання води).
Тепломеханічне обладнання обох ІТП не перебуває в господарському володінні та технічному обслуговуванні КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» згідно схем балансового розмежування.
Вказані ІТП перебувають у господарському віданні та технічному обслуговуванні комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС».
Крім того, відповідач зазначає, що згідно з п.2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції від 24.06.2004) до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій віднесено прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо, тоді як КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ.
Відповідач також зазначив, що згідно з графіком проведення випробувань теплових мереж КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у 2021 році, затвердженим заступником голови Київської міської державної адміністрації, в період з 01.06.2021 по 11.10.2021 були відключення подачі теплоносія, а з 15.06.2021 по 29.06.2021 тривали гідравлічні випробування теплових мереж зони теплоджерела СТ-2 на міцність та щільність, а саме:
- з 15.06.2021 до 30.06.2021 - у зв'язку з плановими гідравлічними випробуваннями теплових мереж на щільність та міцність;
- з 02.07.2021 до 07.09.2021 - у зв'язку з усуненням пошкоджень на теплових мережах;
- 29.10.2021 по 31.10.2021 - виконувалися роботи з усунення пошкодження теплових мереж ММ Ду 300 між ТК-249 та ТК-250 за адресою вул. Кирилівська, 127-А.
Перед проведенням гідравлічних випробувань представник КП «ЖИТЛО-СЕРВІС» був ознайомлений про терміни проведення гідравлічних випробувань та попереджений щодо відповідних дій при підготовці обладнання споживача у разі проведення випробувань. При аварійних пошкодженнях теплових мереж вивішуються відповідні оголошення на парадних входах житлових будинків, які в подальшому видаляються.
Згідно корінців нарядів №204352 та №224353 опалювальний сезон 2021/2022 року у житловому будинку позивача розпочато 25.10.2021.
Крім того, відповідач вказує на те, що у програмному комплексі КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», що інтегровано через мережний ресурс попереднім виконавцем послуг - ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», наявна інформація щодо обладнання квартири позивача за адресою АДРЕСА_1 з 01.09.2015 індивідуальним засобом обліку гарячої води ETR-UA 15 Г/110 зав. №201453010110 (квартирний засіб обліку гарячої води) та датою його повірки 20.11.2019 (термін 4 роки).
При цьому у підприємства наявна інформація про непрацюючий стан циркуляційної мережі у житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 нарахування та функціонування системи гарячого водопостачання не здійснюються.
Таким чином, нарахування за послугу з ЦПГВ за зазначеною адресою здійснюється виключно за фактичний обсяг спожитої послуги відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» згідно з показаннями квартирного засобу обліку.
Відповідно до пункту 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до листа управління (інспекції) самоврядного контролю №072-072/Б-221-902 від 07.07.2021, який надано у якості додатків до позовної заяви позивачем, останню було повідомлено, що неналежна якість послуги гарячого водопостачання спричинена незадовільним технічним станом технологічного обладнання ІТП.
Нарахування за послугу ЦПГВ здійснюється відповідачем відповідно до показань приладу за фактично використані кубічні метри гарячої води.
Наведене свідчить про те, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку є спільним майном усіх власників квартир у ній, а відсутність їх належного технічного стану не належить до зони відповідальності КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», а тому надані до суду позивачем розрахунки компенсації та пені є безпідставними.
Відповідач також просить врахувати, що на звернення позивача відповідачем їй неодноразово надавалися інформаційні листи, зокрема, 20.08.2021, 06.09.2021, 14.09.2021, 08.10.2021, 12.11.2021, 29.11.2021, 09.12.2021, 28.12.2021, 02.02.2022.
Щодо моральної шкоди, відповідач вважає, що позивачем не зазначено жодного доказу, який би підтверджував ступінь завдання моральної шкоди, а зі змісту позовної заяви не вбачається яким чином така шкода у розмірі 5000,00 грн. завдана позивачу з боку відповідача.
У судове засідання сторони не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
З огляду на наведене суд провів розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є власником кватири АДРЕСА_3 .
12.01.2016 між позивачем та ПАТ «Київенерго» був укладений Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з СВП «Київські теплові мережі» №022032300750100.
До 01.05.2018 виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ було ПАТ «Київенерго», з 01.05.2018 виконавцем вказаних послуг є відповідач КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Починаючи з 01.06.2021 по 11.10.2021 у квартирі позивача було відсутнє гаряче водопостачання, з приводу чого нею було направлено на адресу КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» письмові виклики представників постачальника послуг, в період з червня по жовтень 2021 року, а також акти-претензії від 11.06.2021, 11.08.2021, 02.09.2021, 23.09.2021.
Про відсутність гарячого водопостачання у квартирі позивача також неодноразово було складено відповідні акти за участю, зокрема, представників КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», а саме акти від 10.06.2021, 11.06.2021, 11.08.2021, 02.09.2021, 23.09.2021.
Крім того, відповідні акти про відсутність ГВП були складені 06.09.2021, 10.09.2021, 11.10.2021.
З огляду на наведене позивач, вважаючи, що її права, як споживача послуг ЦПГВ, гарантовані ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та умовами Договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ №022032300750100 від 12.01.2016 порушені, оскільки КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» тривалий час в порушення укладеного договору не надало їй безперебійно послугу з ГВП, починаючи з 01.06.2021, не здійснило жодних заходів по відновленню ГВП у її квартирі та згідно отриманих актів-претензій не здійснило виплату їй, як споживачу, компенсації (неустойки, пені, штрафу) за відсутність послуги та перевищення термінів ремонтно-відновлювальних робіт, позивач звернулася до суду з даним позовом та просить зобов'язати відповідача сплатити їй компенсацію (пеню) у розмірі 3% вартості роботи (послуги) за кожен день відсутності послуги гарячого водопостачання та перевищення термінів проведення ремонтно-відбудовних робіт за період з 01.06.2021 по 11.10.2021, що складає 945,18 грн., здійснювати щомісячно (в рахунок переплати) нарахування та виплату їй компенсації (пені) в розмірі 8,01 грн. за кожний день відсутності вказаної послуги та провести залік призначених для виплати коштів в рахунок оплати її майбутніх платежів.
За правилами ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 10 Правил оплата послуг за показниками засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. До внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 156 від 16.03.2017 вказаний абзац був викладений в такій редакції: «Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок».
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Аналогічні вимоги містить п. 9 договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ №022032300750100 від 12.01.2016, укладений між позивачем та ПАТ «Київенерго».
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем. Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу (п.п. 18, 20 Правил).
За правилами ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Пунктом 3 Правил передбачено, що послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За змістом вказаної статті Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.
Виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає про порушення своїх прав, як споживача послуг, через нездійснення відповідачем жодних заходів по відновленню ГВП у її квартирі та невиплату їй згідно отриманих актів-претензій компенсації (неустойки, пені, штрафу) за відсутність послуги та перевищення термінів ремонтно-відновлювальних робіт.
Так, згідно з ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Разом із цим, як встановлено судом із матеріалів справи, листом Управління (інспекції) самоврядного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №072/Б-221-902 від 07.07.2021 позивачу було повідомлено про те, що неналежна якість послуги ГВП спричинена незадовільним технічним станом технологічного обладнання ІТП, а саме в процесі приготування гарячої води, яка подається до внутрішньобудинкової системи ГВП, на різних етапах проходження через технологічне обладнання (грязьовик, теплообмінник, циркуляційний насос) відбувається значна втрата температури теплоносія. Температура гарячої води, що постачається до стояків внутрішньобудинкової системи ГВП, на момент перевірки складала +46 С. Враховуючи вищезазначене, Управлінням доручено КП «ЖИТЛО-СЕРВІС» провести профілактику та промивку грязьовика та теплообмінника ГВП, регулювання та налаштування автоматики циркуляційного насосу ГВП. Крім того, позивача було повідомлено, що на момент складення цього листа у будинку позивача відключено ГВП через гідравлічні випробування теплових мереж КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», що унеможливлювало перевірку кількісних та якісних показників послуги ГВП.
Крім того, листом структурного підрозділу «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» №30/3/2/9507 від 30.06.2021 позивачу було роз'яснено, що питання надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
Відомості про відключення споживачів від послуг по зоні відповідальності КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» формуються на підставі інформації, яку надає диспетчерська служба. Інформація заноситься до програмного комплексу підприємства для здійснення коректного нарахування плати за спожиті послуги з постачання гарячої води мешканцям житлового будинку за наведеною адресою.
Мешканцям будинків, до яких не надається гаряче водопостачання, плата за послугу з централізованого постачання гарячої води на термін відсутності цієї послуги не нараховується.
Надання послуги з ЦПГВ з 15.06.2021 тимчасово було припинено в зв'язку з плановим проведенням гідравлічних випробувань теплових мереж на щільність та міцність, інформацію про що було внесено до програмного забезпечення підприємства.
Інші періоди відключення ЦПГВ КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не зафіксовано. Листів від комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» щодо ненадання послуги з ЦПГВ не надходило.
Крім того, зазначено, що оскільки у квартирі АДРЕСА_3 встановлено квартирний засіб обліку гарячої води, нарахування за послугу з ЦПГВ здійснюються згідно з показаннями засобу обліку відповідно до фактичного споживання послуги.
Здійснення перерахунків розміру плати за послугу з централізованого постачання гарячої води у разі ненадання її або надання не в повному обсязі. Зниження якості здійснюється відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151, яким визначено перелік відхилень кількісних та якісних показників, за якими КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює перерахунки, та наведено конкретні формули (які враховують періоди ненадання послуг або надання не в повному обсязі, зниження якості).
Крім того, із наданих відповідачем пояснень по суті спору, наведених у відзиві на позовну заяву, та доказів судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 був збудований у 2000 році, джерелом його теплопостачання є СТ-2 ТМ-2 (в ТК-254). Будинок обладнаний двома індивідуальними тепловими пунктами (ІТП), від вбудованих ІТП на АДРЕСА_2 , в яких розташовано тепломеханічне обладнання ЦО та ГВП (гарячого водопостачання води).
Тепломеханічне обладнання обох ІТП не перебуває в господарському володінні та технічному обслуговуванні КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» згідно схем балансового розмежування.
Вказані ІТП перебувають у господарському віданні та технічному обслуговуванні комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС».
Квартира позивача, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 обладнана з 01.09.2015 індивідуальним засобом обліку гарячої води ETR-UA 15 Г/110 зав. №201453010110 (квартирний засіб обліку гарячої води) та датою його повірки 20.11.2019 (термін 4 роки).
Згідно з графіком проведення випробувань теплових мереж КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у 2021 році, затвердженим заступником голови Київської міської державної адміністрації, в період з 01.06.2021 по 11.10.2021 були відключення подачі теплоносія, а з 15.06.2021 по 29.06.2021 тривали гідравлічні випробування теплових мереж зони теплоджерела СТ-2 на міцність та щільність, а саме:
- з 15.06.2021 до 30.06.2021 - у зв'язку з плановими гідравлічними випробуваннями теплових мереж на щільність та міцність;
- з 02.07.2021 до 07.09.2021 - у зв'язку з усуненням пошкоджень на теплових мережах;
- 29.10.2021 по 31.10.2021 - виконувалися роботи з усунення пошкодження теплових мереж ММ Ду 300 між ТК-249 та ТК-250 за адресою вул. Кирилівська, 127-А.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача у тому, що нарахування за послугу з ЦПГВ за зазначеною адресою здійснюється виключно за фактичний обсяг спожитої послуги відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» згідно з показаннями квартирного засобу обліку, а неналежна якість послуги гарячого водопостачання спричинена незадовільним технічним станом технологічного обладнання ІТП.
Враховуючи наведене, з огляду на положення статей76-84 ЦПК України, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення її прав як споживача саме з боку КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку та сплати вартості послуги з ГВП, поновлення такої послуги та сплату пені, у відповідності до заявлених позивачем вимог позову, слід відмовити.
Що стосується позовної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Аналіз положень ст. 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджуються факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач жодних доказів заподіяння їй моральної шкоди з вини
КП «Київтеплоенерго» суду не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язковому доказуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача шкоди та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, а також те, що позивач не навела доказів наявності всіх складових, які є підставою для відшкодування моральної шкоди, в цій частині вимог позову також слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, у задоволенні позову позивачу було відмовлено, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про захист прав споживача відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін:
- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.
Повний текст рішення складено 19.09.2022.
Суддя О. О. Ковбасюк