21.10.2022 Справа № 756/13352/20
Справа ун. № 756/13352/20
пр.№2/756/446/22
21 жовтня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Гриненко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрокредит", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу м. Львова Пиць Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрокредит", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу м. Львова Пиць Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Посилається на те, що між нею та ТОВ "Мікрокредит"було укладено кредитний договір, згідно якого товариство зобов'язалося надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрокредит" звернулися із заявою до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича про вчинення виконавчого напису, на підставі якої нотаріусом вчинено виконавчий напис 29.08.2020, зареєстрований в реєстрі №3117, за яким з позичальника було запропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 8872,67 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що вчиняючи спірний виконавчий напис, нотаріусом було порушено вимоги Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, не передбачено вчинення виконавчого напису на договорі, який не є нотаріально посвідченим; не перевірено безспірність заборгованості.
Вважає, що вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.
Вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, а тому просить захистити право шляхом визнання таким що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.08.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрованим в реєстрі за № 3117, за яким було запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 8872,67 грн.
До судового засідання позивач не з'явився про дату, місце та час повідомлялася належним чином до судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності,позовні вимоги підтримує та просить суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився про дату, місце та час повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Явку представника не забезпечив.
Треті особи до судового засідання не з'явилися про дату, місце та час повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Явку представника не забезпечив.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов обґрунтований та його належить задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Мікрокредит"було укладено кредитний договір, згідно якого товариство зобов'язалося надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту.
Як встановлено в судовому засіданні, договір вчинено в простій письмовій формі, він не є нотаріально посвідченим.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрокредит" звернулися із заявою до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича про вчинення виконавчого напису, на підставі якої нотаріусом вчинено виконавчий напис 29.08.2020, зареєстрований в реєстрі №3117, за яким з позичальника було запропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 8872,67 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Львова Пиць Андрія Андрійовича від 29.09.2020 року було звернено стягнення на заробітну плату по виконанню виконавчого напису № 3117, виданого 29.08.2020 року приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
дата набрання юридичної сили;
строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості та виписку по рахунку позивача приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису не було надано, а тому відповідно нотаріус не міг встановити безспірність заборгованості.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Суду не було надано доказів що для вчинення виконавчого напису надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Мікрокредит"та позивачем договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрокредит", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу м. Львова Пиць Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29 серпня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 3117, за яким було запропоновано стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрокредит" заборгованість за кредитним договором в сумі 8872,67 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.
Суддя: О.М.Луценко