Ухвала від 31.10.2022 по справі 756/9661/22

Справа № 756/9661/22

Провадження № 2-о/756/424/22

УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Корнієнко А.А. звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Сімферополь, АР Крим, Україна, встановити дані про його батьків та звернути судове рішення до виконання.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

До відкриття провадження у справі суддя після одержання заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст. 318 ЦПК, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись із вказаною заявою до Оболонського районного суду м. Києва, представник заявників - адвокат Корнієнко А.А. зазначає, що заявники не звертались з такою заявою до іншого суду, тощо.

Водночас, під час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі судом з відкритих джерел - офіційного веб-порталу Судова влада України, за посиланням: https://court.gov.ua/fair/, було встановлено, що у провадженні Ірпінського міського суду Київської області (головуючий - суддя Третяк Я.М.) перебуває цивільна справа №367/4094/22 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини.

У той же час, суд зауважує, що повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (п.п.2, 11, ч.3 ст.2 ЦПК України).

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом, яку зазвичай виводять із конституційних положень, згідно з якими здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб; заборони обходу закону, тобто ухилення від застосування обов'язкового правила шляхом використання легального засобу, але з негативними намірами, при цьому обхід закону передбачає свідоме створення суб'єктами права певного фактичного складу (чи утримання від його створення) з метою забезпечити щодо себе дію одного правового припису та/чи не допустити дію іншого.

При цьому, складовими принципу добросовісності у цивільному судочинстві є: 1) заборона зловживання процесуальними правами; 2) вимога добросовісного виконання процесуальних обов'язків; 3) заборона суперечливої поведінки сторін або правило процесуального недопустимості зловживання правом (естопелю); 4) заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (наприклад, введення суду в оману, використання втрачених процесуальних правомочностей тощо).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Судом встановлено, що представник заявників вже звернувся з заявою про встановлення факту народження до Ірпінського міського суду Київської області аналогічного змісту, станом на день звернення з заявою про встановлення факту народження до Оболонського районного суду м. Києва та під час вирішення питання про відкриття провадження у справі Ірпінським міським судом Київської області не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення заяви без розгляду, яка має той самий предмет та однакові підстави для звернення до суду, при цьому, судом постановлена ухвала про залишення заяви без руху та наданий строк для усунення недоліків, в порядку ст. 185 ЦПК України.

При цьому, суд враховує, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.

Разом з тим, представник заявників, всупереч вимогам ст.ст. 2, 185 ЦПК України, замість того, щоб діяти відповідно до норм діючого цивільно-процесуального законодавства, подав заяву аналогічного змісту до іншого суду, що є зловживанням процесуальними правами в розумінні ст. 44 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на вищевикладені обставини, адвокат Корнієнко А.А. звертаючись в інтересах заявників до декількох судів одночасно з аналогічними заявами свідомо зловживає процесуальним правом і розраховує в порушення вимог закону, за будь-яких підстав отримати позитивне вирішення своєї заяви, маніпулюючи кількістю заяв.

Таким чином, суд розцінює такі дії представника заявників як зловживанням процесуальними правами, а тому вважає за необхідне заяву повернути представнику заявників.

Керуючись статтями 44, 260, 261, 294, 315, 318 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини - повернути представнику заявників.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Ткач

Попередній документ
107038351
Наступний документ
107038353
Інформація про рішення:
№ рішення: 107038352
№ справи: 756/9661/22
Дата рішення: 31.10.2022
Дата публікації: 02.11.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту народження, з них: на тимчасово окупованій території України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.10.2022)
Дата надходження: 25.10.2022
Предмет позову: про встановлення факту народження дитини