ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8062/22
провадження № 2/753/5620/22
"27" жовтня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до АТ «Київський радіозавод», в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі 7 975,39 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральну шкоду 2 600 грн, судовий збір та сервісний збір.
Позовна заява обґрунтована наступним. Позивач перебував у трудових відносинах з АТ «Київський радіозавод». 31.05.2022 позивачем було подано заяву про звільнення за власним бажанням, та наказом від 31.05.2022 за № 93к ОСОБА_1 звільнено з роботи та наказано виплатити йому грошову компенсацію за 72 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 23 травня 2019 року по 01 червня 2022 року. Однак розрахунок при звільненні та станом на день подання позову не був проведений. 11.07.2022 позивач звернувся до директора відособленого госпрозрахункового структурного підрозділу «Спеціальне конструкторське бюро» АТ «Київський радіозавод» із вимогою про розрахунок. Однак станом на 19.08.2022 розрахунку не здійснено, тому позивач просить стягнути окрім заборгованості зі сплати грошової компенсації також і середній заробіток за час затримки виплати. Цинічним невиконанням норм закону та нездійснення розрахунку позивачеві були заподіяні душевні страждання та принижено його честь та гідність. Станом на день звернення до суду із позовом прожитковий мінімум становить 2 600 грн, тому на думку позивача такий розмір моральної шкоди є розумним та справедливим.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 23.08.2022 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
22.09.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що оскільки звільнення позивача відбувалося під час дії воєнного стану в Україні, вимоги позивача щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральної шкоди, є надуманими та не підлягають задоволенню. Відповідачем було виплачено позивачеві компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 7 975,39 грн.
30.09.2022 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що компенсація за невикористану відпустку була виплачена йому лише 20.09.2022, тобто затримка з моменту звільнення 31.05.2022 становить майже чотири місяці. Відтак сума середнього заробітку має бути розрахована з огляду на день фактичного розрахунку. Наполягав на стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ «Київський радіозавод».
Наказом № 93к від 31.05.2022 ОСОБА_1 звільнено з 01.06.2022 за власним бажанням з посади водія Відособленого госпрозрахункового структурного підрозділу «Спеціальне конструкторське бюро» (а. с. 7).
Вказаним наказом також визначено здійснити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 72 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 23 травня 2019 року по 01 червня 2022 року.
Після звільнення ОСОБА_1 31.05.2022 з АТ «Київський радіозавод» роботодавцем не проведено розрахунок грошової компенсації за 72 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки. Станом на дату звільнення, нарахована але невиплачена ОСОБА_1 компенсація за невикористану відпустку складає 7 975,39 грн.
Відповідно ч.1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Як свідчать матеріали справи, грошова компенсація за невикористану відпустку у розмірі 7 975,39 грн. була виплачена відповідачем 20.09.2022.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягаю.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Оскільки позивачеві при звільненні не було виплачено належну йому грошову компенсацію, станом на 20.09.2022 затримка розрахунку складає 75 робочих дні.
Відповідно до пункту 2 розділу IІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Отже, ураховуючи, що подією, з якою пов'язана виплата позивачу коштів, є його звільнення, що відбулося 01.06.2022, при обчисленні середньомісячної заробітної плати варто виходити з виплат за останні два повні календарні місяці роботи, що передували цій події.
Відповідно до довідки № 0000-000006 від 15.08.2022 заробіток позивача за січень та лютий 2022 року склав 11 285,00 грн., фактична кількість робочих днів за цей період становить - 36 днів, а відтак розмір середньоденного заробітку, який підлягає застосуванню при обчисленні компенсації в порядку статті 117 Кодексу законів про працю України, становить 313,47 грн.
Відтак розмір заробітної плати за вказаний період затримки розрахунку з 02.06.2022 по 19.09.2022 становить 23 510,42 грн. (313,47 х 75).
Отже, на підставі наведених позивачем аргументів і оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 23 510,42 грн.
Сума, яку суд визначає до стягнення з відповідача на користь позивача, обрахована без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із цієї суми підлягають нарахуванню роботодавцем, як податковим агентом при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із присудженої суми, внаслідок чого належна до сплати працівнику на підставі судового рішення сума повинна бути зменшена на суму податків і зборів.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Оскільки позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди та не обґрунтована належним чином її розмір, суд вважає, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 2 600 грн відмовити.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за період з 02.06.2022 по 19.09.2022 у розмірі 23 510,42 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Київський радіозавод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації у розмірі 23 510,42 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Київський радіозавод» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Акціонерне товариство «Київський радіозавод», адреса м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 30722314.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 27.10.2022.